РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Справа №2-6511

2007 рік.

«24 вересня 2007р.                           Московський районний суд м.  Харкова

в складі : головуючог судді- Довготько Т.М.  при секретарі- Косінської В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  директора Агентства з нерухомості «Салтан» ОСОБА_4про відшкодування моральної шкоди,  суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,  директора Агентства з нерухомості «Салтан» ОСОБА_4про відшкодування моральної шкоди,  в якій зазначив,  що 15 січня 2003року Московським районним судом м. Харкова було постановлено рішення за позовом ОСОБА_3про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1недійсним,  та виселення його родини з вище зазначеної квартири. Вказаним рішенням позов ОСОБА_3був задоволений.

Також судом було встановлено,  що 20 березня 2001 року ОСОБА_3та відповідач ОСОБА_2. склали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1,  згідно з яким ОСОБА_2. продав,  а ОСОБА_3придбала у нього вказану квартиру. Цей договір був посвідчений приватним нотаріусом в той же день. ОСОБА_3отримала від відповідача ОСОБА_2. документи на квартиру та саму квартиру у власність. Вказаний договір не був зареєстрований в БТІ м.  Харкова.

Після оформлення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_3. стало відомо,  що ОСОБА_2. має великі борги за квартиру та комунальні послуги,  і те,  що він після оформлення угоди продовжував проживати у квартирі. ОСОБА_2. підтвердив,  що він дійсно брав у ОСОБА_5. суму еквіваленту 2, 5 тис.  дол. США,  про що писав розписку. В серпні 2001 року знайомий його співмешканки,  який працював у агентстві з нерухомості «Салтан»,  ОСОБА_4запропонував продати квартиру вдруге,  на підставі дублікатів документів на квартиру.

02.08.2001 року ОСОБА_2. отримав в БТІ м.  Харкова дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1. 16.08.2001 року вдруге продав квартиру АДРЕСА_1,  йому та ОСОБА_6. по договору купівлі-продажу,  який був посвідчений приватним нотаріусом,  при цьому відповідач ОСОБА_2. вказав та засвідчив своїм підписом,  що квартира АДРЕСА_1нікому іншому не продана,  не подарована,  не заставлена,  у спорі та під арештом не знаходиться.

Після чого ОСОБА_3звернулася до суду з вимогою,  відносно того,  що договір купівлі-продажу між ОСОБА_2. та ним є нікчемним.  ОСОБА_3просила суд признати цей договір нікчемним.  Суд задовольнив її позов та йому і його із сім'ї вказано було звільнити спірну квартиру без надання іншого приміщення.

На протязі декількох років йому доводилось доводити правоту,  але тільки 22.12.2003року судовою колегією судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області було винесено рішення,  яке скасувало попередні рішення. В подальшому ОСОБА_3оскаржила це рішення,  але рішенням Верховного суду України їй було відмовлено у задоволенні її заяв.

Таким чином було встановлено неправомірні дії відповідача ОСОБА_2.,  який навмисно продав вдруге вищевказану квартиру.

Діями відповідача ОСОБА_2. та директора агентства з нерухомості №Салтан№ ОСОБА_4йому та його родині була заподіяна велика моральна шкода,  яка полягає у душевних стражданнях зазнаних ним у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів. Під час встановлення істини та доказування своєї правоти його бабуся ОСОБА_7дуже нервувала та внаслідок цього перенесла череду гострих порушень мозкового кровообігу,  що призвело до її смерті. Через неправомірні дії відповідачів,  завдяки хвилюванням померла його сестра,  ОСОБА_8.,  значно погіршився стан його здоров'я,  він є інвалідом І групи,  та має потребу в постійному догляді,  його було госпіталізовано. У зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідачів 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Представники позивача,  ОСОБА_6.,  ОСОБА_9.  в судовому засіданні підтримали позов,  підтвердили обставини справи,  викладені у позовній заяві наполягають на вимогах позивача.

Відповідач ОСОБА_2. у судовому засіданні позов не визнав,  та зазначив,  що у 2001 році у нього було скрутне становище і він був вимушений зайняти гроші у ОСОБА_3.,  в залог надав їй документи на спірну квартиру,  а потім уклав з нею договір купівлі-продажу квартири,  який вважався з самого початку фіктивним в забезпечення повернення їй боргу. Грошей,  щоб повернути борг ОСОБА_3. у нього не було,  тому він вирішив продати квартиру і за допомогою звернувся до ОСОБА_4директора агентства з нерухомості «Салтан»,  якому повідомив,  що документи на квартиру,  яку збирається продати утратив. ОСОБА_3в спірну квартиру не вселялася. У 2001році агентство з нерухомості «Салтан» допомогли йому отримати дублікат свідоцтва про право власності на житло,  виданий Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду,  згідно якого він уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_1та ОСОБА_6. З отриманих грошей,  більшу частину боргу повернув ОСОБА_3. Вважає,  що остання звернулася до суду із заявою про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним в зв'язку з тим,  що не повернув їй увесь борг. Свої дії не вважає неправомірними і такими що спричинили моральну шкоду позивачеві,  тому що позивач визнаний судом добросовісним покупцем і є власником спірної квартири. Просив у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_4. у судовому засіданні позов не визнав,  та зазначив,  що у серпні 2001 року до агентства з нерухомості «Салтан» а саме до нього звернувся ОСОБА_2. і повідомив,  що бажає продати квартиру на яку

втратив документи та надав довідку із ЖЄКа та довідку із РВ,  про те що документи на квартиру знаходяться у розшуку. Звернувшись до МіськБТІ їм повідомили,  що спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_2. Спірна квартира була запропонована для придбання ОСОБА_6. і 16 серпня 2001року між ОСОБА_2. і ОСОБА_6.,  ОСОБА_1було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири,  він був присутнім при передачі грошей. Оформленням дубліката документів на квартиру він не займався. Свої дії не вважає неправомірними і такими що спричинили моральну шкоду позивачеві. Просив у позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4. підтримав пояснення свого довірителя,  та зазначив,  що позивач на сьогоднішній день є власником спірної квартири. Рішення Апеляційного суду Харківської області від 01 жовтня 2003року набрало законної чинності,  тому вважає,  що договір купівлі-продажу спірної квартири є законним і був укладений на законних умовах. Агенство з нерухомості «Салтан» не мало ніякого відношення до вище зазначеного договору і його відношення до цього договору нічим не підтверджено,  договірних відносин між агентством з нерухомості «Салтан» а саме ОСОБА_4 з ОСОБА_2. ОСОБА_6. і ОСОБА_1не було,  тому вважає позов необґрунтованим і таким що не підлягає задоволенню.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позов задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Судом встановлено,  що згідно договору купівлі-продажу квартири від 16 серпня 2001року р.№8013,  посвідченого приватним нотаріусом Зубаревим І.Ю. Харківського міського нотаріального округу гр.ОСОБА_2. продав,  а ОСОБА_6.,  для себе особисто та для ОСОБА_1.,  за його дорученням купила,  в рівних частках кожному однокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1,  яка належала ОСОБА_2. на підставі дублікату свідоцтва про право власності на житло,  виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 19.03.1998р., р.№ 5А-98-120052,  дублікат видано 02.08.2001 року,  зареєстрованого в Харківському міськБТІ 03.08.2001року.(а.с. 5).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова позов ОСОБА_3до ОСОБА_6.,  ОСОБА_1.,  ОСОБА_2. про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсною і виселенню було задоволено,  договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1,  укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_6. і ОСОБА_1. визнано недійсним.

Згідно рішення судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 01 жовтня 2003року за апеляційною скаргою ОСОБА_6.,  рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 січня 2003року було скасовано,  ОСОБА_3. було відмовлено в задоволенні її позовних вимог,  а ОСОБА_6. і ОСОБА_1визнані добросовісними набувачами.

08 червня 2005року ухвалою Верховного суду України у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3відмовлено.

Згідно до  ст. 61 ЦПК України обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній справі,  господарській або адміністративній справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи,  щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином суд приходить до висновку,  що договір купівлі продажу від 16 серпня 2001 року визнано законним.

Згідно вимог  ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої...

Відповідно до вимог  СТ. 1167 ЦК України моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини,  крім випадків,  встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до  ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач стверджує,  що через неправомірні дії відповідачів,  а саме навмисно проданої йому вдруге спірної квартири,  йому та його родині була заподіяна велика моральна шкода.

Протиправною вважається така поведінка особи,  яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта,  або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання. Необхідною умовою настання відповідальності за заподіяння моральної шкоди є винна поведінка,  тобто коли між заподіянням шкоди потерпілому й протиправною поведінкою винної особи існує причинно-наслідковий зв'язок. Особа притягатиметься до відповідальності,  незалежно від форми та ступеня її вини особи. Отже позивачем не було доведено і не надано ніяких доказів,  які б свідчили про порушення відповідачами приписів закону чи іншого нормативного акту стосовно позивача,  а тому не вбачає протиправної поведінки.

Твердження позивача,  викладені ним у позовній заяві неможна віднести до критичної оцінки певних фактів і недоліків,  думок та суджень,  які не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди,  завданої протиправною поведінкою.

Згідно п.12 «в» Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22 грудня 1995 року із змінами,  внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №-15 від 25 травня 1998року при відмові у позові про визнання договору купівлі-продажу недійсним у зв'язку з тим,  що покупець є добросовісним,  з особи,  яка провела відчуження майна за відсутності права на це,  на користь власника стягується відповідно до  ст. 440 ЦК дійсна вартість майна на час розгляду справи. На час розгляду справи власником спірної квартири була ОСОБА_3В.А.

Враховуючи вищевикладене,  керуючись  ст.  ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215 ЦПК України,  23, 1167 ЦК України,  суд-

ВИРІШИВ:

 В   задоволенні   позовних   вимог   ОСОБА_1 до ОСОБА_2,   директора  Агенства  з  нерухомості  «Салтан» ОСОБА_4про відшкодування моральної шкоди - відмовити

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Харківської області через Московський районний суд м.  Харкова протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.