Справа №2-480/2007

Заочне рішення

 іменем України

10 жовтня     2007 року   Славутицький міський   суд Київської області  у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф.,  при секретарі Журавській Л.Ф.,  з участю:

позивачки ОСОБА_1. ,  третьої особи ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  третя особа ОСОБА_4,  про захист права власності, -

УСТАНОВИВ:

13 вересня 2007 року до суду звернулися позивачі з позовом,  у якому просили визнати відповідача таким,  що втратив право користування жилим приміщенням,  розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

У процесі розгляду справи до участі у справі за ініціативою позивачки ОСОБА_1залучена третя особа,  що не заявляє самостійні вимоги,  ОСОБА_4.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим,  що позивачка ОСОБА_2. придбала відповідно до договору купівлі-продажу 1/5 частку спірного жилого приміщення,  яка належала відповідачу,  що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна,  нотаріально посвідченного приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області. Але до цього часу в квартирі зареєстрований відповідач,  що створює перешкоди у користуванні її приватною власністю у повному обсязі та реалізації прав на неї.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1свої позовні вимоги та позовні вимоги ОСОБА_2.,  інтереси якої вона представляє по довіреності,  підтримала в повному обсязі та просила визнати відповідача таким,  що втратив право користування жилими приміщенням,  розташованим за адресою: АДРЕСА_1,  обґрунтовуючи тим,  що вона,  позивачка ОСОБА_2. та двоє її неповнолітніх дітей є власниками спірного жилого приміщення,  договорів на вселення в установленому законом порядку та користування квартирою з відповідачем вони не укладали.

Відповідач у судове засідання не з'явився,  про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,  клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав,  причини неявки суд не повідомив,  тому за згодою позивачки суд ухвалив заочне рішення відповідно до  ст.  ст.  224-226 ЦПК України на підставі наявних доказів у справі.

ОСОБА_4.,  третя особа у справі,  підтримав позовні вимоги позивачів. Суду пояснив,  що з 2001 року відповідач в спірній квартирі не проживає.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 19 вересня 1996 року,  виданого на підставі розпорядження генерального директора ВП „Чорнобильська АЕС" за № 411 від 19.09.1996 року,    ОСОБА_1,  ОСОБА_7,

  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_2належала на праві спільної сумісної власності квартира загальною площею 84 кв.м. ,  розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Славутицького міського суду Київської області від 4 грудня 2006 року за кожним співвласником було визнано право спільної часткової власності на 1/5 частку вищевказаного жилого приміщення.

5 червня 2007 року відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна,  нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області,  ОСОБА_2.,  позивачка у справі,  придбала у приватну власність 1/5 частку спірного жилого приміщення,  що належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_3.,  відповідачу у справі.

Даний договір 7 червня 2007 року був зареєстрований ВП Бюро технічної інвентаризації КП „Агенство з розвитку бізнесу" в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно. З того дня позивачка ОСОБА_1. ,  її неповнолітні діти: ОСОБА_5.,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження і ОСОБА_6.,  ІНФОРМАЦІЯ_2року народження,  та позивачка ОСОБА_2. є єдиними власниками даного жилого приміщення,  що підтверджується довідкою КП АРБ Славутицького міського бюро технічної інвентаризації. На час розгляду справи в суді за цією адресою зареєстровані: ОСОБА_1. ,  позивачка у справі,  та її неповнолітні діти ОСОБА_5.,  і ОСОБА_6.,  ІНФОРМАЦІЯ_2року народження,  а також позивачка ОСОБА_2. і її неповнолітня донька ОСОБА_8.,  ОСОБА_9.,  ОСОБА_4.,  третя особа у справі,   що підтверджується довідкою з місця проживання.

Як вбачається з пояснень позивачки,  після укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_2. стала власницею 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1,  що належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_7.,  а відповідач не вступав в договірні відносини з власниками щодо вселення його у спірну квартиру та користування нею.

Згідно  ст.  346 ЦК України право власності припиняється в результаті відчуження власником майна. Договором купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 підтверджено,  що відповідач ОСОБА_7. продав 1/5 частку квартири позивачці ОСОБА_2..,  тобто втратив право власності на неї,  в тому числі і на право користування.

За таких обставин суд вважає,  що ОСОБА_7. з дня державної реєстрації договору купівлі-продажу 1/5 частки спірної квартири втратив право власності на неї,  а отже і на користування нею.

Судові витрати позивачка просила з відповідача не стягувати. На  підставі викладеного,  керуючись  ст.  209,  213-215,  224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 особою,  що втратила право користування жилим приміщенням,  розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до суду на протязі 10 днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд.