УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/4591/12
10.08.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі :
Головуючого, судді : Л.А.Захарченко
При секретарі : Ю.Г.Рожаєвої
за участю представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
представника ПАТ «Марфін Банк» ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання виконавчих листів , виданих на виконання рішення Сімферопольського районного суду АР Крим у справі №2-512/09 р. за позовом ВАТ «Морський транспортний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, такими, що не підлягають виконанню. Заяву мотивує тим, що у Київському ВДВС Сімферопольського МУЮ перебуває у провадженні чотири виконавчих листа про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 482269,02 грн.; про стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» державного мита у розмірі 1700 грн., та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.; про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 482269,02 грн.; про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» державного мита у розмірі 1700 грн., та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. На думку заявника за виконавчими листами проводиться стягнення двічі, окремо з ОСОБА_1 та окремо з ОСОБА_4
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 заяву підтримав, просив задовольнити.
Представник ПАТ «Марфін Банк» ОСОБА_3 просила у задоволенні заяви відмовити.
ОСОБА_4, ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи сповіщені належним чином (л.с. 147), причини неявки суду не повідомили, у зв’язку з чим суд, на підставі ст. 369 ЦПК України вважає можливим розглянути заяву у відсутності осіб, що не з’явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, представника банку, дослідивши матеріали справи, вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Судом установлено, що рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 27.01.2009 року з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» стягнуто солідарно 482269,02 грн., а також стягнуто солідарно державне мито 1700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справ 30 грн. Вказане рішення набрало законної чинності (л.с. 75-77).
Відповідно до ст. 368 ч.2 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.
Судом також установлено, що Сімферопольським районним судом АР Крим видані виконавчі листи: про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 482269,02 грн. (л.с.150-151) та про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» державного мита у розмірі 1700 грн., та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. (л.с.193).
Як вбачається з наданих матеріалів виконавчого провадження (л.с.148-205), 04.02.2010 року постановою державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ відкрито виконавче провадження відносно ОСОБА_1 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 482269,02 грн. (л.с.154), та надіслано розпорядження за місцем роботи боржниці для утримання 20% заробітної плати у рахунок погашення заборгованості (л.с. 161).
Крім того, постановою державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ від 27.03.2009 року відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» державного мита у розмірі 1700 грн., та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. (л.с. 197). А постановою Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ від 15.06.2009 року виконавче провадження відносно ОСОБА_4 зупинено до розшуку майна боржника (л.с. 196).
Відповідно довідки Управління освіти від 12.03.2012 року №02\07\01-11 з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» за період з лютого 2010 року по лютий 2012 року стягнуто заборгованість 17143,93 грн. (л.с. 204).
Згідно ст.369 ч.4 ЦПК України суд у разі, якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Оскільки у судовому засіданні установлено, що рішення суду від 27.01.2009 року у встановленому законом порядку набрало законної сили, на його виконання судом було видано виконавчі листи, зазначені листи відповідають вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» і вказані виконавчі листи не було видано помилково, оскільки існує обов’язок боржників, так як він не був припиненим чи добровільно виконаний боржниками чи іншою особою, підстав для задоволення заяви немає. На думку суду, заявник та його представник добросовісно помиляються стосовно видачі судом чотирьох виконавчих листів та здійснення за ними подвійного стягнення.
Керуючись ст.ст. 208-210, 368-369 ЦПК України , суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у порядку, передбаченому ст.ст. 292-294 ЦПК України.
Суддя