Справа № 22ц/1290/90/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Дронської І.О., Карташова О.Ю.
при секретарі : Скоробогатовій Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суд м. Луганська від 12 липня 2011 року
за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганска Метизна компанія «Метко», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, -
встановила:
ОСОБА_3 звернувся з позовом в якому вказував, що 19 січня 2009 року приблизно в 9 годин 15 хвилин з вини ОСОБА_1, сталась дорожно-транспортна пригода, результаті якої його автомобіль було пошкоджено. Сума завданих матеріальних збитків, відповідно до висновку авто-товарознавчого дослідження від 22.01.2009 року, становить 71 286, 79 грн. 23.02.2009 року. Страховою компанією ЗАТ «Інго» йому виплачено страхове відшкодування у розмірі 24 990. 00 грн. З урахуванням сплаченого страхового відшкодування йому спричинено матеріальну шкоду у розмірі 46 396. 79 грн., крім того ним сплачено за проведення експертизи 100. 00 грн. Вважає, що діями ОСОБА_1 йому спричинено моральну шкоду, яку оцінює в 10 000, 00 грн. зазначає, що відповідач ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з TOB «Луганська Метизна компанія», тому відповідачі повинні йому відшкодувати матеріальну та моральну шкоду. Просив суд стягнути з відповідачів на його користь матеріальну шкоду у розмірі 46 396. 79 грн.. моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн.
ОСОБА_4 заявлено вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в обґрунтування, яких зазначено, що йому на праві приватної власності належить автомобіль «Фіат Добло», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1. який було передано ОСОБА_1 по довіреності. 19.01.2009 року. Відповідач ОСОБА_1 управляючи його автомобілем скоїв ДТП, в результаті якого його автомобіль отримав механічні пошкодження, відповідно до авто-товарознавчого дослідження від 12.02.2009 року матеріальна шкода складає 40 053, 00 грн. просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь вартість відновлюваного ремонту автомобіля у розмірі 35 881. 00 грн. та втрату товарної вартості у розмірі 4 171 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 12 липня 2011 року заявлені вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 46 396, 79 гривень, моральну шкоду у розмірі 1 000, 00 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 564, 00 гривень, витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 30, 00 гривень, у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська Метизна компанія «Метко» відмовлено, заявлені вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 35 881. 00 гривень, втрату товарної вартості автомобіля у сумі 4 171, 00 гривень, а всього 40 052. 00 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 405, 34 гривень, витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 30, 00 гривень, витрати по сплаті правової допомоги у розмірі 2 000. 00 грн.
В апеляційній скарзі апелянти вважають, що рішення прийняте з грубим порушенням норм як матеріального так і процесуального права, зроблені висновки які не відповідають дійсним обставинам справи, що суперечить нормам чинної Конституції України, вимогам міжнародних договорів, а тому просить ухвалити нове рішення, яким в повному обсязі відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмовити.
Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи, оскільки судом встановлено, що 19.01.2009 року приблизно о 9 год. 15 хв. на вул. Оборонній м. Луганська сталася дорожньо-транспортна пригода. Відповідач ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Фіат Добло», державний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, не вибрав безпечної швидкості руху і на слизькій ділянці дорого не впорався з керуванням автомобілем в результаті чого здійснив зіткнення з мікроавтобусом СПВ 17 РУТА державний знак НОМЕР_2, а після чого і стоячим автомобілем «Мерседес-бенц Віто 115» державний номерний знак НОМЕР_3. який належить ОСОБА_3
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1, що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 11.02.2009 року (а.с.22).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, який належить позивачу ОСОБА_3 та автомобіль, який належить ОСОБА_4 отримали механічні пошкодження. Відповідно до висновку авто-товарознавчого дослідження №44-1/01 від 20.01.2009 року (а.с.24-41) матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля «Мерседес-бенц Віто 115» державний номерний знак НОМЕР_3 складає - 57 737. 81 грн.. вартість відновлюваного ремонту після ДТП автомобіля «Мерседес-бенц Віто 115» державний номерний знак ВВ87 57 ВА складає - 71 286, 79 грн.
ДТП сталася за участю транспортного засобу відповідальність якого застраховано договором про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Згідно ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 9.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Ст. 9.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.
Стаховою компанією ЗАТ «АСК» ІНГО Україна» 12.02.2009 року сплачено на користь позивача ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 24 990. 00 грн., що підтверджується письмовими доказами.
Відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України майнова шкода, завдана діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою: за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується: за наявності вини усіх осіб, діяльністю яких будо завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 управляв автомобілем «Фіат Добло» державний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, на підставі довіреності від 01.10.2008 року (а.с.75) від ОСОБА_4 Шкода ОСОБА_7 в повному обсязі не відшкодована, за таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок, що вимоги позивача ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 46 396, 79 грн. є обґрунтованими і ця сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1, оскільки ним було спричинено шкоду, і він управляв автомобілем на підставі довіреності.
Судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції, що шкода повинна відшкодовуватися відповідачем ОСОБА_1, тому, що він на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, який належав ОСОБА_4 В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_1 про те, що він знаходився в трудових відносинах з TOB «Луганська Метизна компанія «Метко» і використовував автомобіль працедавця для виробничих потреб.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль«Фіат Добло» державний номер НОМЕР_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 - фізичній особі (арк.. спр. 54 т.2), отже перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ «Луганська Метизна компанія «Метко» не змінює правової підстави для відповідальності ОСОБА_1, оскільки він керував транспортним засобом на підставі довіреності від власника транспортного засобу ОСОБА_4
Діями ОСОБА_1 заподіяно ОСОБА_3 моральну шкоду, оскільки ним перенесенні страждання у зв'язку з пошкодженням майна.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03. 1995р. № 4, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин, зокрема враховується характер та тривалість страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.
Суд вірно зробив висновок виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, що 1 000 грн. є достатньою сумую, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди.
Що стосується заявлених вимог ОСОБА_4 суд першої інстанції вірно прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідач ОСОБА_1 управляв автомобілем «Фіат Добло», державний номер НОМЕР_1. який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі довіреності від 01.10.2008 року. В результаті ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 автомобіль «Фіат Добло», державний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 отримав пошкодження. Відповідно до висновку авто товарознавчого дослідження від 10.02.2009 року № 2/029-09 вартість відновлюваного ремонту складає 35 881, 00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 вказували на те, що розмір матеріальної шкоди позивачі не довели, оскільки на підтвердження розміру матеріальної шкоди надали висновки авто-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди заподіяної транспортним засобам, вважають ці докази неналежними в зв'язку з тим, що відповідач не був присутній при проведенні авто-товарознавчого дослідження, і тому що вартість матеріальної шкоди неправомірно завищена.
Проте, судова колегія вважає ці доводи безпідставними, оскільки, будь - яких інших доказів щодо розміру завданої шкоди позивачам, які б спростовувати зазначений висновок, суду першої інстанції не було надано. Крім того, ОСОБА_1 не оспорюючи своєї провини в скоєнні ДТП, просить відмовити в задоволенні позовів не запропонувавши суду першої інстанції своїх варіантів про розмір матеріальної шкоди.
Судом апеляційної інстанції за клопотанням відповідача та його представника була призначена авто-товарознавча експертиза і проведення якої доручалось експертній установі за проханням відповідача в проведенні якої відмовляв суд першої інстанції, але експертна установа надала висновок про неможливість її проведення.
Судом апеляційної інстанції вичерпані процесуальні можливості забезпечення вимог закону про сприяння судом в наданні сторонами доказів, оскільки, клопотання про витребування інших доказів не були заявлені стороною відповідача в суді першої інстанції
Суд першої інстанції дав належну оцінку встановленим в судовому засіданні обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог частково.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суд м. Луганська від 12 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
Головуючий :
Судді :