Справа № 22ц/1290/97/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.О.
при секретарі : Оніщенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 22 липня 2011 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_3, орган опіки і піклування Артемівської районної у м. Луганську ради про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, малолітнього ОСОБА_4 про усунення перешкод у володінні та користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації, -
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2010 року позивачка, посилаючись на те, що з серпня 2009 року після припинення шлюбно-сімейних відносин з відповідачем, останній вигнав її з малолітньою дитиною із будинку АДРЕСА_1, 1\2 частка якого належить відповідачеві, де залишилися її особисті речі, змінив замки, всіляко перешкоджає їхньому вселенню, про що вона зверталася до органів міліції, іншого житла вона не має, мешкає з дитиною у найманій квартирі, хоча у будинку для дитини були створені всі належні умови, звернулася до суду із позовом, який надалі уточнила (а.с.34-36), у якому просила вселити її з дитиною до спірного будинку та зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод у користування будинком, стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на надання юридичної допомоги у сумі 3000 грн.
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 задоволено; вселено ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_4 до будинку АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 та малолітньому ОСОБА_4 у користуванні будинком АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати: судовий збір у сумі 51 грн., витрати на ІТЗ у сумі 120 грн., витрати на правову допомогу у сумі 3 000 грн., у позові ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, малолітнього ОСОБА_4 про усунення перешкод у володінні та користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації - відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі апелянт вважає, що рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнити його зустрічний позов в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, розглянувши справу у межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційні скарги слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено, що 1\2 частина будинку АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить відповідачеві ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 14.04.1993 року, інша його 1\2 частина - ОСОБА_3 (3 особі по справі) на підставі договору купівлі - продажу від 3.03.1984 року.
30.08.2003 року між сторонами (відповідачем ОСОБА_1 та позивачкою ОСОБА_2) укладений шлюб, від якого 26.12.2003 року народилася дитина - ОСОБА_4, з тогу часу дитина, та колишня дружина зареєстровані у спірному будинку зі згоди його власників - відповідача ОСОБА_1 та 3 особи ОСОБА_3
З осені 2009 року відносини між подружжям ОСОБА_2 стали напруженими та набули статус конфліктних через відсутність взаєморозуміння та скандали; з серпня 2009 року шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, у серпні 2009 року позивачка з малолітньою дитиною виїхала з будинку, у цей же час відповідач змінив замки від вхідних дверей будинку. Витрати по утриманню будинку несе відповідач ОСОБА_1 Зареєстрованого права власності на об'єкти нерухомого майна у м. Луганську позивачка ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_4 не мають.
Відповідно до заочного рішення Артемівського райсуду м. Луганська від 14.06.2011 року, шлюб між сторонами розірвано.
Згідно висновку органу опіки і піклування від 21.03.2011 року, комісія вважає неможливим зняття з реєстрації малолітнього ОСОБА_4 за адресою спірного будинку, як такого, що користується правом житла за даною адресою.
Позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовились в судовому засіданні від позову про усунення перешкод у володінні та користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації малолітнього ОСОБА_4
Відмова від позову прийнята судом, провадження по справі в цій частині закрите.
Згідно ст. 60, 59 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.. 319, 383, 391 ЦК України, власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства, не може використовувати право власності на шкоду правам та інтересам інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст.. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Тому власники майна мають право вимагати захисту порушеного права власності, вимагати від позивачки за первісним позовом усунення перешкод у здійсненні ними свого права власності в тому числі і у спосіб, вказаний ними, тобто зняття її з реєстрації за адресою їхнього будинку.
Задовольняючи позов про вселення позивачки, суд виходив з того, що оскільки неможливе окреме проживання матері і дитини, то вона підлягає вселенню в будинок.
Проте такі висновки судова колегія вважає поспішними, оскільки питання про місце проживання дитини не вирішувалось, батьки мають рівний об'єм прав і обов'язків по вихованню і утриманню дитини. А рішення про вселення позивачки з порушенням навіть санітарних норм проживання, при неприязних стосунках сторін є таким, що прийняте з порушенням загальних засад цивільного законодавства, а саме: справедливості, добросовісності та розумності. Суд не врахував встановлених в судовому засіданні обставин про те, що сторони по справі розлучені і у відповідача ОСОБА_3 є співмешканка з неповнолітньою дитиною і що вони фактично мешкають в спірному будинку, житлова площа якого складає 38 квадратних метри, що підтверджується технічним паспортом в правовстановлюючими документами на будинок а також довідкою квартального комітету.
Позивачка не мешкає у спірному будинку з вересня 2009 року, причиною чого є виниклі з того часу між сторонами вкрай неприязні стосунки. Відповідач ОСОБА_1 проти мешкання позивачки у будинку категорично заперечує, оскільки він має іншу сімю з якою проживає в будинку, а другий власник може в будь-який момент використовувати свою власність для проживання у своєму будинку за місцем реєстрації.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_3, орган опіки і піклування Артемівської районної у м. Луганську ради про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням заявлено до одного з власників спірного домоволодіння, другий співвласник будинку - ОСОБА_3 не залучений до участі у справі в якості відповідача пор справі.
На момент розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 мала у власності 1\3 частину трьох кімнатної квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2 \а.с. 165\, відчуження якої, шляхом укладення договору дарування, позивачка за первісним позовом здійснила в період розгляду справи.
Посилання позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 на те, що відповідач вигнав її з оспорюваного домоволодіння не заслуговують на увагу, так як суду не надано жодного доказу стосовно цього, сторони визнали неприязні стосунки між колишнім подружжям.
За таких обставин висновки суду про задоволення позову ставлять під загрозу інтереси всіх сторін по справі.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що суд повно встановив обставини справи і характер правовідносин сторін, але допустив невідповідність висновків встановленим обставинам згідно до ст. 309 ЦПК України вказані обставини є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 22 липня 2011 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_3, орган опіки і піклування Артемівської районної у м. Луганську ради про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - відмовити.
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про усунення перешкод у володінні та користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації - задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в користуванні будинком АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстрацій за вказаною адресою ОСОБА_2
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :