Судове рішення #254702

                       

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "02" листопада 2006 р.                                                           Справа № 8/107"Д"

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Шкляр Л.Т.

 

при секретарі                                                            Швидченко О.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Локшин А.В. - представник за довіреністю №117-НЮ від 23.01.2006р.,

від відповідача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю від 11.09.2006р.,

від третіх осіб:

- Регіонального відділення фонду державного майна України по Житомирській області: Козак О.О. - представник за довіреністю №03/01 від 10.01.2006р. (був присутній в засіданні суду 19.10.2006 року),

- Житомирського державного торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання "Залізничник":  Мирончук В.І. - представник за довіреністю від 20.06.2006р.,

 

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м.Київ

на рішення господарського суду Житомирської області

від "03" березня 2006 р. у справі № 8/107"Д" (суддя Давидюк В.К.)

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м.Київ 

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Житомир

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Регіонального відділення фонду державного майна України по Житомирській області, м.Житомир

та Житомирського державного торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання "Залізничник", м.Житомир

про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

 

з перервою в засіданні суду з 19.10.2006 року по 02.11.2006 року згідно ст. 77 ГПК України, 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.03.2006р. у справі №8/107"д" в задоволенні позову Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (м.Київ) до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2. (м.Житомир), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Регіонального відділення фонду державного майна України по Житомирській області (м.Житомир) та Житомирського державного торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання "Залізничник" (м.Житомир), про визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу адміністративних та виробничих споруд Житомирського ДТВПРП "Залізничник" від 25.10.2002р., відмовлено.

Вважаючи, що рішення у даній справі прийняте місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає наступне:

- в своєму рішенні у даній справі господарський суд першої інстанції зазначив, що ДТГО "Південно-Західна залізниця" не є стороною договору купівлі-продажу комплексу адміністративних та виробничих споруд від 15.02.2002р., а тому і не може бути позивачем у справі, однак, такий висновок суду є безпідставним, оскільки             стаття 1 Господарського процесуального кодексу України надає підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним особам (в тому числі іноземним), громадянам-підприємцям звертатися до господарського суду  згідно з встановленою підвідомчістю за захистом своїх порушених або оспорюваних  прав і охоронюваних законом інтересів, проте, судом не з'ясовано, в чому полягає охоронюваний законом інтерес, за захистом якого звернувся в суд позивач, зокрема, судом не враховано, що наказом Міністерства транспорту України (як органу, уповноваженого управляти державним майном) №410 від 17.05.2004р. прийнято рішення про ліквідацію Житомирського ДТВП РП "Залізничник", а наказом Укрзалізниці (як органу управління залізничним транспортом загального користування) від 20.05.2004р. №392-ЦЗ визначено передати на баланс Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" державне майно, яке може залишитися після ліквідації Житомирського ДТВП РП "Залізничник", за умови фінансування об'єднанням заходів по ліквідації вказаного підприємства;

- поза увагою суду залишено те, що  майно Житомирського ДТВП РП "Залізничник" наказом Фонду державного майна України №2376 від 24.12.2001р., як цілісний майновий комплекс, було включено в перелік об'єктів, що підлягають приватизації, та виключено з приватизації наказом ФДМ України №712 від 08.04.2004р., а у відповідності до пункту 10.2.2 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" продаж активів Житомирського ДТВП РП "Залізничник" повинен був проводитись за поданням Житомирської ОДПІ Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області

- місцевим господарським судом не була надана оцінка тому факту, що договір купівлі-продажу спірного майна був нотаріально посвідчений, хоча дане майно перебувало в реєстрі заборон відчуження. Частинами ж 2,3 статті 55 Закону України "Про нотаріат" передбачається, що при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна і у разі наявності такої заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом може бути посвідчена лише за згодою кредитора і набувача на переведення боргу на набувача;

- не враховано судом й той факт, що, в порушення пункту 33 затвердженого наказом Фонду держмайна України від 22.09.2000р. №НОМЕР_3 Положення "Про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю", де зазначено, що договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів до банківської установи на обумовлений договором рахунок (рахунки) як оплата за придбане майно, кошти за придбані об'єкти нерухомості надійшли в касу підприємства по прибутковому касовому ордеру №НОМЕР_1 від 29.10.2002р., що дало ОСОБА_3. привласнити кошти від продажу та зникнути. 

Відповідач з апеляційною скаргою не погоджується, стверджуючи, що рішення місцевого господарського суду є законним та таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права (заперечення підприємця викладено у відзиві від 11.07.2006р. на апеляційну скаргу, а.с.133-137). Просить судове рішення залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу - без задоволення.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області підтримало апеляційну скаргу (відзив №03/2686 від 05.07.2006р. на апеляційну скаргу, а.с.144), зазначивши, що вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Житомирське державне торгівельно-виробниче підприємство робітничого постачання "Залізничник" письмового відзиву на апеляційну скаргу не надало.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені у ній доводи. Просить рішення господарського суду Житомирської області від 03.03.2006р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, визнавши договір купівлі-продажу від 25.10.2002р., укладений між Житомирським ДТВП РП "Залізничник" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, недійсним.

Представники відповідача та третьої особи (Житомирського ДТВП РП "Залізничник") заперечили проти апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Просять оскаржене рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник третьої особи (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області) в судове засідання, призначене на 02.11.2006р., не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.  

Позицію представника Регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області відносно доводів апеляційної скарги заслухано в судовому засіданні 19.10.2006р. (протокол засідання суду від 19.10.2006р., а.с.157).

Враховуючи, що про призначення розгляду апеляційної скарги на 02.11.2006р. представник Регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представників учасників процесу від 19.10.2006р. (а.с.158), а також положення ст.96 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої надсилання письмового відзиву на апеляційну скаргу суду апеляційної інстанції є правом, а не обов'язком особи,                ст.101 цього Кодексу про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що неподання Житомирським державним торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання "Залізничник" письмового відзиву на апеляційну скаргу та нез'явлення в судове засідання представника третьої особи (Регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області) не перешкоджають перегляду справи за наявними в ній доказами.

Судова колегія, розглянувши та обговоривши доводи позивача, зазначені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

25.10.2002р. між Житомирським державним торгівельно-виробничим підприємством робітничого постачання "Залізничник" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2. було укладено договір купівлі-продажу (а.с.21), відповідно до якого Житомирське ДТВП РП "Залізничник" зобов'язалось передати у власність підприємця ОСОБА_2.  комплекс адміністративних та виробничих споруд:                     А-1 - контора площею 127,0кв.м.; В-1 - кондитерський цех з прибудовою площею 122,2кв.м.; Д - складські приміщення площею 243,6кв.м. та Е - погріб площею 31,3кв.м. загальною площею 524,10кв.м., що розташований за адресою: м.Житомир, вул.АДРЕСА_1, а підприємець ОСОБА_2., в свою чергу, - прийняти зазначений об'єкт і сплатити ціну відповідно до умов, визначених договором.

З матеріалів справи, зокрема, свідоцтва про право власності від 14.10.2002р. (а.с.55), вбачається, що комплекс адміністративних та виробничих споруд по вул.АДРЕСА_1 належав Міністерству транспорту України на праві державної власності.

Як передбачено пунктами 3.1 договору, передача об'єкта від продавця покупцю здійснюється в триденний робочий термін з моменту нотаріального посвідчення договору і підтверджується складанням акта прийому-передачі, який підписується сторонами і є невід'ємною частиною договору.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу 25.10.2202р.та зареєстровано в реєстрі за №НОМЕР_2.

28.10.2002р. комісією в складі виконуючого обов'язки начальника Житомирського ДТВП РП "Залізничник" ОСОБА_4. (наказ Укрзалізниці №НОМЕР_7 від 07.10.2002р.) та підприємцем ОСОБА_2. було проведено обстеження відчужуваного за договором об'єкта та, з врахуванням відсутності будь-яких зауважень зі сторони покупця, складено акт прийому-передачі цього об'єкта (а.с.20).

23.09.2005р. в господарський суд Житомирської області звернулось Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" з позовом до підприємця ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу майна Житомирського державного торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання "Залізничник" від 25.10.2002р. недійсним на підставі ст.48 Цивільного кодексу Української РСР, як таким, що не відповідає вимогам закону.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач зазначив, що, всупереч "Положенню про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю", затвердженому наказом Фонду державного майна України №НОМЕР_3 від 22.09.2000р., продаж майна підприємцю ОСОБА_2. за договором від 25.10.2002р. був здійснений без погодження з органом Фонду державного майна України.

Крім того, як стверджує позивач, договір був підписаний особою, яка не мала на те законних повноважень, так як виконуючий обов'язки ОСОБА_4. насправді являється гр.ОСОБА_3., який підробив паспорт на ім'я ОСОБА_4. з метою привласнення коштів, отриманих від продажу майна Житомирського ДТВП РП "Залізничник".

Ухвалою від 18.11.2005р. (а.с.42) господарський суд Житомирської області залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, на стороні відповідача - Житомирське державне торгівельно-виробниче підприємство робітничого постачання "Залізничник".

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві на позовну заяву             (а.с.33-36), що позивач не являється органом, уповноваженим управляти майном Житомирського ДТВП РП "Залізничник", та не є стороною спірного договору, що свідчить про те, що його права та охоронювані законом інтереси спірний договір не порушує.

Проте, відповідачем не враховано, що для звернення з позовом до суду про визнання угоди недійсною позивачу не обов'язково потрібно бути стороною цієї угоди, оскільки чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними. В такому випадку господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід  керуватися правилами статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у  справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Відповідач вважає себе добросовісним набувачем придбаного майна, який не порушував законодавство при укладанні договору купівлі-продажу від 25.10.2002р.

Судовою колегією враховується наступне.

Як вбачається з пояснень Державної податкової інспекції у м.Житомирі за №НОМЕР_4 від 19.10.2006р. (а.с.151) в зв'язку з виникненням 02.10.2001р. податкового боргу у Житомирського державного торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання "Залізничник", згідно п.8.1 ст.8 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", з метою захисту інтересів бюджетних споживачів, активи вказаного підприємства були передані у податкову заставу.

Міністерство транспорту України 21.10.2002р. узгодило перелік активів Житомирського ДТВП РП "Залізничник" для реалізації через Житомирську ОДПІ (лист №НОМЕР_5).

Житомирська ОДПІ 28.10.2002р. надала дозвіл на реалізацію активів Житомирського ДТВП РП "Залізничник", які перебували у податковій заставі, в тому числі і контори площею 168,0кв.м., кондитерського цеху площею 122,2кв.м., складських приміщень та погребу по вул.АДРЕСА_1 у м.Житомирі (а.с.23,54,154) та направила до Житомирської державної нотаріальної контори лист №НОМЕР_6 від 28.10.2002р. (а.с.12,64) з проханням звільнити з-під заборони все майно Житомирського                          ДТВП РП "Залізничник", яке знаходиться в податковій заставі.

Відповідно до п.п.2.3 п.2 наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 20.05.2004р. №392-ЦЗ "Про ліквідацію Житомирського                        ДТВП РП "Залізничник" (а.с.16) ліквідаційну комісію зобов'язано передати на баланс Південно-Західної залізниці все майно, яке може залишитись після ліквідації Житомирського ДТВП РП "Залізничник" .

Тобто право на майно Житомирського ДТВП РП "Залізничник" у позивача виникає лише після ліквідації підприємства в обсязі, що становить залишок від ліквідації.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ліквідація Житомирського ДТВП РП "Залізничник" завершена.

Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Житомирській області №14/10/872 від 24.10.2006р. (а.с.161), Житомирське державне торгівельно-виробниче підприємство робітничого постачання "Залізничник" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не виключено.

Згідно з ч.11 ст.10 Закону України від 04.07.1996р. №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" галузевий контроль фінансово-економічної діяльності залізниць, інших підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею, яка подає у відповідні органи їх зведену бухгалтерську звітність. 

Статтею 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., визначено обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи.

Зокрема, як встановлено в частині 3 цієї статті, з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної  особи.  Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Позивач не довів обставин, з яких відповідно до чинного законодавства він є належним позивачем щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 25.10.2002р., тобто до моменту ліквідації Житомирського ДТВП РП "Залізничник", а також повноважним представляти інтереси держави у приватизаційних, податкових процедурах.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та не засновані на нормах законодавства, що регулюють приватизацію державних підприємств, контроль за погашенням податкової заборгованості або правонаступництво ліквідованого підприємства.

Обставини привласнення суми вартості комплексу адміністративних та виробничих споруд виконуючим обов'язки начальника Житомирського                                 ДТВП РП "Залізничник"  ОСОБА_4. не віднесені до цивільно-господарських відносин і їх правова оцінка не підвідомча господарським судам згідно з положеннями                             ст.ст.1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і  всебічно дослідив усі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним доказам та, відмовивши у позові ДТГО "Південно-Західна залізниця", прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 03.03.2006р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 03 березня 2006 року у справі №8/107"Д" залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м.Київ  - без задоволення.

 

2. Справу № 8/107"Д" повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Гулова А.Г.

судді:

                                                                                           Пасічник С.С. 

                                                                                           Шкляр Л.Т. 

 Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4,5 - третім особам

6 - в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація