УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2007 року м. Хмельницький
колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі: головуючого - судді Ніколайчука М. Є.
суддів : Пастощука М. М. , Самчука при секретарі Степчук І.В. з участю ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-197 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 26 грудня 2006 року,
встановила:
12 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, де вказувала, що вона працювала на Шепетівському ВАТ „Завод „Пульсар" на посаді провідного економіста з 16.08.1083 року по 8.02.2006 року і була звільнена за п.1 ст. 40 КЗпП України. Оскільки відповідач при звільненні не виплатив усіх належних їй платежів, вона зверталася до суду із позовною заявою про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року позов було задоволено, стягнуто на її користь 3704 грн.76 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, однак, рішення до цього часу не виконане, тому просила стягнути з відповідача 3349грн 80 коп.3а затримку розрахунку за період з 25.07.2006 року по 20.12.2006 року.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 26 грудня 2006 року провадження у справі у справі закрито.
ОСОБА_1 з такою ухвалою не згідна, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд не повністю з'ясував обставини справи , не обґрунтував підстави для закриття провадження у справі та не вказав закон, яким керувався , тому просила ухвалу скасувати.
В апеляційному судді ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала. Пояснила, що суд безпідставно відмовив їй у задоволенні позову, оскільки вона просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку після набрання рішенням від 24 липня 2006 року законної сили, тобто за період з 25 липня по 20 грудня 2006 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, рішення суду без змін з таких підстав.
Відповідно до ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін , якщо вона постановлена з додержанням вимог закону.
Суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи, правовідносини, що виникли, та застосував діюче законодавство.
Судом встановлено, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року стягнуто з Шепетівського ВАТ „Завод „Пульсар" на користь ОСОБА_1 3704 грн. 76 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Зазначене рішення набрало законної сили і звернуто до виконання.
Головуючий у першій інстанції - Коваль Р.Й.. Справа № 22ц197
Доповідач - Ніколайчук М. Є. Категорія
Позивачка, звернувшись до суду, просила стягнути на її користь 3349, 80 грн. за затримку виплати за період з 25.07.2006 року по 20.12.2006 року. Оскільки існує рішення, яке набрало законної сили, ухвалене щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд правильно прийшов до висновку про закриття провадження у справі.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні передбачена ст. 117 КЗпП України і поширюється на випадки невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок, якщо він у день звільнення не працював. Випадків несвоєчасного виконання рішення суду про стягнення на користь працівника зазначених сум ці правила не стосуються.
Відповідальність боржника за невиконання рішення суду регулюється Законом України „ Про виконавче провадження".
Апеляційна скарга не містить відомостей, що рішення суду є не правильним.
Керуючись ст. 307, 312, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 26 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.