АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої Матковської Л.О.
суддів : Ніколової Б.Ю. Ніколаєвої В.М.
при секретарі: Доробалюк Л.В. з участю: представників відповідача
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-2254 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду від 23 жовтня 2006 року цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Полонського підприємства теплових мереж про зміну формулювання причин й дати звільнення з роботи, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,
Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача , перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
встановила:
В серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, просила визнати незаконним її звільнення з роботи за п.1 ст. 36 КЗпП , змінити його формулювання на ч.3 ст. 38 КЗпП зазначивши дату звільнення на момент постановления рішення суду, стягнути за невірно нараховану компенсацію невикористаної відпустки, середній заробіток за час вимушеного прогулу та затримку розрахунку при звільненні, та моральну шкоду в сумі 1700 грн., посилаючись на те, що вона працювала в КП готель „Полісся" головним бухгалтером . 6.06.2006 року відповідач попередив її про звільнення з роботи у зв"язку з скороченням штату та запропонував посаду бухгалтера на період перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною, з чим вона не погодилась і подала заяву, в якій просила звільнити її за ст. 36 КЗпП Керівництво ПТМ видало наказ про її звільнення на підставі п.1 ст 36 КЗпП, який вона вважає незаконним.
В судовому засіданні ОСОБА_1 змінила позовні вимоги в частині формулювання підстав звільнгення, просила вказати, що звільнення відбулося з підстави, передбаченої п.1 ст. 40 КЗпП.
Рішенням Полонського районного суду від 23 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
ОСОБА_1 визнано звільненою з Полонського підприємства теплових мереж 31 липня 2006 року відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП у зв"язку з змінами в організації виробництва та праці, що викликало скорочення чисельності.
Стягнуто з Полонського підприємства теплових мереж на користь ОСОБА_1 618 грн. 60 коп. вихідної допомоги при звільненні, 41 грн. 56 коп. недовиплаченої компенсації за невикористану відпустку, 50 грн. моральної шкоди, а всього 710 грн. 56 коп.
Головуючий у першій інстанції -Горщар А.Г. Справа № 22ц-2254
Доповідач - Матковська Л.О. Категорія 39
В решті позовних вимог відмовлено.
На користь держави стягнуто з відповідача 59 грн. 50 коп. судового збору, а на користь ТУ ДСА у Хмельницькій області 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та розміру моральної шкоди скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновку суду про невчасне надання нею листка непрацездатності, та про те, що неправильне формулювання причин звільнення не перешкоджало її працевлаштуванню фактичним обставинам справи, безпідставне зменшення розміру моральної шкоди.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів. Встановлено, що ОСОБА_1 працювала в КП готель'ТІолісся" на посаді головного бухгалтера. За рішенням сесії Полонської міської ради щодо реорганізації підприємства 0 6.06.2006 року було видано наказ про скорочення посади головного бухгалтера, а позивачка попереджена про наступне вивільнення та їй запропонована тимчасова посада за новим місцем роботи.
31 липня 2006 року ОСОБА_1, не погоджуючись з таким переведенням подала заяву, в якій просила звільнити її з дати подачі заяви відповідно до ст. 36 КЗпП України, яку відповідач задоволив.
Оскільки сторони не узгодили конкретну підставу звільнення позивачки з займаної посади, суд обрунтовано прийшов до висновку , що ОСОБА_1 підлягає звільненню за п.1 ст. 40 КЗпП України і має право на передбачені законодавством гарантійні виплати.
З матеріалів справи вбачається і це не заперечується відповідачем, що розрахунок з позивачкою, в тому числі і видана трудова книжка, був проведений 8 серпня 2006 року, тому на її користь слід стягнути 79 грн 36 коп.3а затримку розрахунку.
Що стосується решти позовних вимог, то суд обгрунтовано відмовив в їх задоволенні, оскільки вони не грунтуються на законі.
Доводи апеляційної скарги про необхідність змінити дату звільнення є безпідставними. За таких обставин рішення суду підлягає зміні в частині задоволення позовних вимог про стягнення заробітної плати за затримку розрахунку.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 313-316, 317 ЦПК України, колегія суддів вирішила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Полонського районного суду від 23 жовтня 2006 року змінити. Стягнути з Полонського підприємства теплових мереж на користь ОСОБА_1 79 грн. 36 коп.3а час затримки розрахунку. В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.