УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2006 року                                                                м.  Хмельницький

колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області в складі: головуючого - судді Ніколайчука М. Є.

суддів : Пастощука М. М. ,    Самчука П.П.

при секретарі Степчук І.В.

 з участю  ОСОБА_1, 

представника   ОСОБА_2-ОСОБА_3

розглянула  у відкритому судовому засіданні цивільну справу  №22ц-2232 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 жовтня 2006 року,

встановила:

17 липня 2006 року в суд звернувся ОСОБА_2,  який вказував,  що він з 29.10.1992 року по 19.4.2001 року проживав і був прописаний з батьком ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1.

19.4.2001 року він виписався з квартири у зв"язку з навчанням у м.  Львові. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер. 1.7.2006 року після закінчення навчання він прибув для проживання та реєстрації в м.  Хмельницький. В квартирі проживає колишня дружина батька-ОСОБА_1,  яка не дає згоди для проживання та реєстрації в квартирі,  а тому ОСОБА_2 просив суд визнати за ним право на користування квартирою,  вселити його та зобов'язати ОСОБА_1,  не чинити йому перешкод в користуванні квартирою.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2006 року позов задоволено. Постановлено вселити ОСОБА_2 в кв. АДРЕСА_1,  визнано за ним право на користування зазначеною квартирою. Зобов"язано ОСОБА_1,  не чинити перешкод в користуванні квартирою та стягнуто з ОСОБА_1 38 грн. судових витрат.

ОСОБА_1,  з таким рішенням не згідна,  подала апеляційну скаргу,  просить його скасувати,  зазначає,  що суд не правильно встановив обставини справи та не врахував,  що позивач у спірній квартирі ніколи не проживав і не набув права там проживати.

В апеляційному суді ОСОБА_1,  скаргу підтримує,  визнає,  що ОСОБА_2-батько позивача не ставив питання про визнання його таким,  що втратив право на житло.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнає,  зазначає,  що ОСОБА_2 після закінчення навчання бажає проживати в спірній квартирі.

Дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що апеляційну скаргу ОСОБА_1,  слід залишити без задоволення,  рішення суду без змін з таких підстав.

Головуючий у першій інстанції -     Фанда В.П.                                     Справа № 22ц-2232

Доповідач - Ніколайчук М. Є.                                                                  Категорія  44

Відповідно до  ст.  308 ЦПК України,  суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін ,  якщо він постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи,  правовідносини,  що виникли, та застосував діюче законодавство.

Судом встановлено,  що в користуванні ОСОБА_2,  ОСОБА_4 та позивача була двокімнатна квартира в м.  Біла Церква Київської області. В 1988 р. ОСОБА_4- мати позивача померла.

В 1992 році було проведено обмін квартири з м.  Біла Церква на кв. АДРЕСА_1 і з 29 жовтня 1992 р. позивач з батьком ОСОБА_2 там був зареєстрований і проживав.

В 1994 році ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_5 (ОСОБА_1),  яка з 24.11.1994 року була прописана в квартирі. ОСОБА_2 часто хворів і був інвалідом 2-ї групи. В зв"язку з тим,  що мати загинула,  батько хворіє,  неповнолітньому ОСОБА_2 було призначено опікуна - його діда ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Вигодської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 20.2.1992 року №6.

Після закінчення навчання у школі ОСОБА_2 навчався у Львівському національному університеті ім.  І. Франка в проживав у гуртожитку з 4 жовтня 2001 року по 26 червня 2006 року.

Відповідно до ч.3 ст. 71 Житлового Кодексу України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання у зв"язку з навчанням ( учні,  студенти) - протягом усього часу навчання,  поміщення дитини до опікуна - протягом усього часу її перебування в опікуна,  якщо в квартирі залишилися проживати інші члени сім'ї.

За таких обставин,  суд правильно прийшов до висновку,  що ОСОБА_2 не втратив права на проживання у спірній квартирі . В зв"язку з тим,  що ОСОБА_1,  чинить ОСОБА_2 перешкоди у проживанні в квартирі також обгрунтовано вселив його у житло і зобов'язав відповідачку не чинити перешкоди в його користуванні.

Апеляційна скарга не містить відомостей,  що рішення суду є не правильним.

Керуючись  ст.  307, 308, 314,  317, 319   ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення   Хмельницького   міськрайонного суду від 18 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.