ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "24" жовтня 2006 р.                                                           Справа № 15/72-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Шкляр Л.Т.

при секретарі                                                            Швидченко О.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився,

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Гота Н. О. представник за довіреністю від 19.10.06р.,

 

розглянувши апеляційну скаргу Аудиторської фірми "Слауді", м.Вінниця

на постанову господарського суду Вінницької області

від "12" травня 2006 р. у справі № 15/72-06 (суддя Курко О.П.)

за позовом Аудиторської фірми "Слауді", м.Вінниця  

до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, м.Вінниця

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Виробничо-комерційного підприємства "Інтер-Агро", м.Вінниця

про усунення порушень права власника щодо користування майном,  

ВСТАНОВИВ:

  

Постановою господарського суду Вінницької області від 12.05.2006р. у справі №15/42-06 в задоволенні позову Аудиторської фірми "Слауді" (м.Вінниця) до виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Виробничо-комерційного підприємства "Інтер-Агро", про усунення порушень права власника щодо користування майном - квартирою №34 по вул.Хмельницьке шосе,21 у м.Вінниці - шляхом скасування рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.12.2001р. №2418 "Про надання земельної ділянки Виробничо-комерційному підприємству "Інтер-Агро" та від 27.05.2004р. №1004 "Про розгляд протесту прокурора Вінницької області на рішення виконкому №1952 від 12.11.2001р. "Про надання дозволу Аудиторській фірмі "Слауді" на реконструкцію квартири №34 в новому будинку №21 на Хмельницькому шосе в офіс", а також зобов'язання Вінницької міської ради на першому пленарному засіданні після набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення про надання Аудиторській фірмі "Слауді" в тимчасове довгострокове користування земельної ділянки площею 25кв.м. для влаштування входу до приміщення №34 в будинку №21 по Хмельницькому шосе у м.Вінниці й встановити земельний сервітут площею 200кв.м. на право під'їзду, підходу до цього приміщення; зобов'язання виконавчого комітету Вінницької міської ради утриматися від вчинення будь-яких протиправних дій, які можуть порушити право позивача щодо користування своєю власністю - приміщенням №34 у житловому будинку №21 по Хмельницькому шосе у м.Вінниці - для здійснення підприємницької діяльності, відмовлено.

Вважаючи, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає наступне:

-  в постанові від 12.05.2006р. у даній справі відсутнє посилання на застосовані судом першої інстанції норми матеріального права, у відповідності до яких прийняте рішення про відмову Аудиторській фірмі "Слауді" в позові;

- висновок суду про те, що позивач не довів  свого порушеного права, є необґрунтованим, так як судом не взято до уваги ту обставину, що спірними рішеннями №2418 від 28.12.2001р. та №1004 від 27.05.2004р. виконавчий комітет Вінницької міської ради позбавив Аудиторську фірму "Слауді" можливості користуватись своїм майном й завершити реконструкцію приміщення, оскільки загальновідомим є той факт, який визнаний відповідачем і не оспорений третьою особою, що використання приміщення без користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване та яка необхідна для його обслуговування, неможливе;

- судом не враховано, що при переході права власності на приміщення №34 до позивача, згідно ст.30 Земельного кодексу України (1991р.) та ч.5 ст.120 Земельного кодексу України (2001р.), перейшло й право користування земельною ділянкою, на якій розташоване це майно. Також, в силу ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України, якщо житловий будинок розміщений на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі його відчуження до набувача переходить право користування частиною земельної ділянки, на якій він розташований, та частиною ділянки, яка необхідна для його обслуговування;

- виходячи із змісту ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності оспорюваних позивачем рішень, дій виконавчого комітету Вінницької міської ради, покладається саме на останнього, у разі, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак, судом першої інстанції ця норма проігнорована;

- прийнявши рішення №2418 від 28.12.2001р. "Про надання земельної ділянки виробничо-комерційному підприємству "Інтер-Агро" ТОВ", відповідач (і він цього не заперечує) перевищив свої повноваження, визначені п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (на підтвердження чого позивач наводив докази в заявах про зміну підстав та уточнення позовних вимог, які не були предметом дослідження судом першої інстанції, незважаючи на їх суттєвість), а приймаючи рішення №1004 від 27.05.2004р. про скасування рішення від 12.11.2001р. №1952 - повноваження, встановлені пунктом 15 ч.1 ст.26 цього ж Закону, згідно з яким до виключної компетенції міських рад віднесено, зокрема, питання про скасування актів виконавчих органів ради, що не відповідають чинному законодавству;

- поза увагою суду залишено те, що прокурор Вінницької області, виносячи протест на рішення виконкому №1952 від 12.11.2001р., а так само і виконком, приймаючи своє рішення за №1004 від 27.05.2004р., безпідставно посилались на              ст.24 Закону України "Про планування і забудову територій", яка не підлягає застосуванню в зв'язку з тим, що вона регулює правовідносини між юридичними особами, які мають намір здійснити будівництво, та виконкомом з метою отримання дозволу на будівництво об'єктів містобудування. Аудиторська фірма "Слауді" наміру здійснювати будівництво не мала, а реконструкція приміщення №34, яка планувалась фірмою, під поняття "будівництво" не підпадає;  

- не взято судом до уваги і доводи про те, що розгляд Вінницькою міською радою (клопотання про залучення якої відповідачем заявляв позивач, а суд безпідставно його відхилив) питання про приведення приміщення №34 по Хмельницькому шосе,21, яке є власністю Аудиторської фірми "Слауді", у первинний стан на підставі рішення виконкому №1004 від 27.05.2004р., тобто повернення цього приміщення у житловий фонд, є прямим втручанням у господарську діяльність фірми, що заборонено Конституцією України та Господарським кодексом України;

- всупереч ст.21 Закону України "Про прокуратуру", виконавчий комітет Вінницької міської ради розглядав протест прокурора на рішення №2418 від 28.12.2001р. протягом п'яти місяців, а припис прокурора від 30.06.2004р. про розірвання договору оренди від 15.01.2002р. з ВКП "Інтер-Агро" виконував на протязі серпня 2004р.- березня 2005 року, замість його негайного виконання, що вкотре свідчить про неправомірність дій виконкому, з метою попередження яких позивач заявляв вимогу про зобов'язання відповідача утриматись від протиправних дій, яку, однак, суд не розглядав, чим порушив право Аудиторської фірми "Слауді" на судовий захист                   (ч.ч.1,2 ст.2, п.3 ч.3 ст.2, ч.1 ст.69, ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України) й внаслідок чого судом було прийняте незаконне і необґрунтоване рішення (ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалою від 26.06.2006р. Житомирський апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за поданою позивачем апеляційною скаргою, а ухвалою від 05.07.2006р. призначив справу до апеляційного розгляду на 24.10.2006р. на 16год.30хв. з викликом в судове засідання повноважних представників сторін, третьої особи.

В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду (ухвала від 30.06.2006р.) суд апеляційної інстанції витребував від відповідача та третьої особи заперечення на апеляційну скаргу (при наявності таких) в письмовому вигляді з посиланням на відповідні докази.

Однак, відповідач та третя особа заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Представники позивача та відповідача в засідання суду не з'явились.

В адресованому Житомирському апеляційному господарському суду листі за №04-3-11-5948 від 20.10.2006р. відповідач заявив клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги без участі його повноважного представника, посилаючись за зайнятість цього представника в інших судових справах.

Позивач же заявив клопотання (за вих.№123 від 16.10.2006р.) про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв'язку з участю його представника у розгляді справи №12/339-06 в господарському суді Вінницької області, призначеної на 24.10.2006р., 11год.20хв.

Зважаючи на те, що подання заперечень на апеляційну скаргу, згідно                             ч.1 ст.191 Кодексу адміністративного судочинства, є правом, а не обов'язком особи, ту обставину, що про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги позивач був повідомлений належним чином заздалегідь (про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, т.2 а.с.112) і мав можливість завчасно подати докази, які, на його думку, впливатимуть на результат вирішення спору, а також забезпечити з'явлення в судове засідання іншого представника для дачі пояснень, які, на думку позивача, спростовують висновки суду, враховуючи положення                                 ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, колегія суддів визнала можливим здійснювати судовий розгляд справи за відсутності письмових відзивів відповідача та третьої особи на апеляційну скаргу та без участі представника позивача.

Представник третьої особи в судовому засідання проти поданої позивачем апеляційної скарги заперечила, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає, що правові підстави для скасування оскарженої постанови суду відсутні, в зв"язку з чим просить судову постанову залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу – без задоволення.

Судова колегія, розглянувши та обговоривши доводи позивача, зазначені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Аудиторської фірми "Слауді" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За договором купівлі-продажу від 27.03.2000р. (т.1 а.с.9), посвідченим заступником завідуючої Першої Вінницької нотаріальної контори Боярською Л.О., Аудиторська фірма "Слауді" придбала у гр.Костюка Г.І. квартиру №34 в будинку №21 по вул.Хмельницьке шосе  у м.Вінниці.

Право колективної власності Аудиторської фірми "Слауді" на придбану квартиру було посвідчено Вінницьким обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу за реєстровим №826, про що 29.03.2000р. органом технічної інвентаризації видане реєстраційне посвідчення (т.1 а.с.10).

28.12.2000р., розглянувши клопотання Аудиторської фірми "Слауді" про реконструкцію в офісні приміщення викупленої квартири №34 в житловому будинку, виконавчий комітет Вінницької міської ради прийняв рішення за №1969 від 28.12.2000р. (т.1 а.с.11), яким квартиру №34 в житловому будинку №21 на Хмельницькому шосе визнав непридатною для проживання в зв'язку з її невідповідністю санітарним і технічним вимогам, а також надав фірмі "Слауді" дозвіл на проектування реконструкції квартири в офісні приміщення.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №1952 від 12.11.2001р. (т.1 а.с.12) Аудиторській фірмі "Слауді" надано дозвіл на реконструкцію вищевказаної квартири із зобов'язанням приступити до виконання робіт після одержання дозволу в міській інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування і архітектури міської ради та поданням виконкому після завершення будівельних робіт відповідних матеріалів для прийняття офісу до експлуатації.  

28.12.2001р. виконавчий комітет Вінницької міської ради, за відповідним клопотанням від 30.11.2001р. №61 Виробничо-комерційного підприємства "Інтер-Агро" Товариства з обмеженою відповідальністю, прийняв рішення №2418 (т.1 а.с.13,116,117) про надання земельної ділянки по вул.Хмельницьке шосе,21 в користування зазначеному підприємству, погодивши проект договору між останнім та виконкомом міської ради на право тимчасового користування на умовах оренди.

На підставі цього рішення, 15.01.2002р. Вінницька міська рада уклала з Виробничо-комерційним підприємством "Інтер-Агро" договір, згідно якого вказаному підприємству  радою було передано в оренду земельну ділянку площею 0,2818га по вул.Хмельницьке шосе,21 у м.Вінниці (т.1 а.с.16-18). Докази розірвання вказаного договору чи визнання його недійсним в установленому законом порядку в матеріалах справи відсутні.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка по вул.Хмельницьке шосе,21 надавалась Виробничо-комерційному підприємству "Інтер-Агро" в короткострокову оренду і раніше, на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №980 від 31.07.1998р. (т.1 а.с.69).

Вважаючи, що рішення виконкому №2418 від 28.12.2001р. було прийняте з порушенням земельного законодавства, керівник Аудиторської фірми "Слауді" звернулась зі скаргою в прокуратуру м. Вінниці, за розглядом якої прокурором міста Вінниці було внесено протест за №07/3-417вих від 27.05.2003р. (т.1 а.с.30,113) на вказане рішення органу місцевого самоврядування з вимогою його скасування в частині відведення земельної ділянки ї передачі її в оренду ВКП "Інтер-Агро" з врахуванням права користування земельною ділянкою Аудиторською фірмою "Слауді" в межах, необхідних для здійснення підприємницької діяльності.

Розглянувши даний протест прокурора, виконавчий комітет Вінницької міської ради  рішенням від 13.11.2003р. № 1908 (т.1 а.с.14,112) визнав таким, що втратив чинність п.2.2 рішення виконкому міської ради від 28.12.2001р. № 2418 "Про надання земельної ділянки ВКП "Інтер-Агро" ТОВ".

Не погоджуючись з таким рішенням, Виробничо-комерційне підприємство "Інтер-Агро" оскаржило його в судовому порядку.

Постановою господарського суду Вінницької області від 31.10.2005р. у справі №11/350-05, яка набрала законної сили згідно ухвали Житомирського апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. (докази скасування останньої в касаційному порядку в матеріалах справи відсутні), позов Виробничо-комерційного підприємства "Інтер-Агро" до виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Аудиторської фірми "Слауді", задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1908 від 13.11.2003р. "Про розгляд протесту прокурора м.Вінниці на рішення виконкому міської ради від 28.12.2001 року № 2418".

Як зазначає ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою суду у справі № 11/350-05 було підтверджено правомірність надання земельної ділянки по вул.Хмельницьке шосе,21 у м.Вінниці в користування Виробничо-комерційному підприємству "Інтер-Агро" й встановлено, що Аудиторська фірма "Слауді" не є суб’єктом права власності або користування цією земельною ділянкою, а також не є третьою особою у земельних правовідносинах, права якої мають бути враховані та встановлені відповідні обмеження використання земельної ділянки.

Позивач стверджує, що розгляд виконавчим комітетом Вінницької міської ради протесту прокурора на рішення №2418 від 28.12.2001р. протягом п'яти місяців, тоді як ст.21 Закону України "Про прокуратуру" передбачено десятиденний строк для його розгляду, свідчить про навмисне затягування розгляду питання про надання земельної ділянки по вул.Хмельницьке шосе,21 в користування Аудиторської фірми "Слауді".

Проте, такі твердження позивача є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.21 Закону України "Про прокуратуру", ухилення від розгляду протесту є підставою для звернення прокурора, а не іншої особи, з заявою до суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту закінчення  передбаченого законом строку для його розгляду.

В матеріалах даної справи відсутні докази звернення прокурора до суду щодо оскарження дій відповідача в частині порушення строків розгляду протесту.

Матеріали справи свідчать також про те, що в квітні 2004 року першим заступником прокурора Вінницької області було опротестоване рішення виконкому Вінницької міської ради №1952 від 12.11.2001р. "Про надання дозволу аудиторській фірмі "Слауді" на реконструкцію квартири №34 в житловому будинку №21 на Хмельницькому шосе в офіс" (копія протесту прокурора області за №07/1-10-35 від 27.04.2004р. знаходиться в матеріалах справи, т.1 а.с.28,115).

Протест прокурора області був мотивований, зокрема, тим, що виготовлена Аудиторською фірмою "Слауді" проектна документація реконструкції квартири №34 по Хмельницькому шосе,21 передбачала облаштування окремого виходу зі сторони вулиці 40-річчя Перемоги зі сходами, які планувалось розташувати на прибудинковій території, однак, в порушення ч.3 ст.24 Закону України "Про планування і забудову територій", де зазначено, що до заяви про надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування заявник повинен додати документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або документ про згоду власника земельної ділянки на її забудову, звертаючись з заявою про надання дозволу на реконструкцію квартири, фірма "Слауді" таких документів не надала.  

Рішенням від 27.05.2004р. № 1004 (т.1 а.с.15,114) виконком Вінницької міської ради протест прокурора Вінницької області задовольнив та скасував власне рішення №1952 від 12.11.2001р. “Про надання дозволу Аудиторській фірмі “Слауді” на реконструкцію квартири № 34 в житловому будинку № 21 на Хмельницькому шосе в офіс”, запропонувавши фірмі "Слауді" оформити належним чином право землекористування для отримання дозволу на реконструкцію квартири.

Як зазначено у вказаному рішенні, дозвіл на реконструкцію квартири надано фірмі "Слауді" без документа, що посвідчує право землекористування, або документа, що засвідчує згоду власника земельної ділянки на  забудову цієї земельної ділянки, а також вказано на закінчення терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт, виданого на підставі рішення від 06.02.2002р.

10.01.2006р. Аудиторська фірма "Слауді" звернулась в суд першої інстанції з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської  ради про усунення права власника щодо користування майном – квартирою №34 по вул.Хмельницьке шосе,21 у м.Вінниці - шляхом визнання недійсними рішень виконкому Вінницької міської ради від 28.12.2001р. № 2418 “Про надання земельної ділянки ВКП “Інтер-Агро”ТОВ та від 27.05.2004р. №1004 “Про розгляд протесту прокурора Вінницької області на рішення виконкому №1952 від 12.11.2001р. “Про надання дозволу аудиторській фірмі “Слауді” на реконструкцію квартири №34 в житловому будинку №21 на Хмельницькому шосе в офіс”, а також зобов’язання виконкому Вінницької міської ради на першому засіданні після набрання рішенням суду чинності прийняти рішення про надання Аудиторській фірмі “Слауді” в тимчасове довгострокове користування земельної ділянки для влаштування входу до приміщення №34 в будинок №21 на Хмельницькому шосе в м.Вінниці зі сторони вулиці 40-річчя Перемоги, встановивши  земельний сервітут на право під’їзду, підходу до цього приміщення згідно погодженої в установленому порядку документації, та зобов'язання виконкому Вінницької міської ради утриматись від вчинення будь-яких протиправних дій, які можуть порушити права Аудиторської фірми “Слауді” користуватись своєю власністю – приміщенням №34 у житловому будинку №21 на Хмельницькому шосе у м.Вінниці для здійснення підприємницької діяльності.

Як стверджує позивач, виконавчий комітет Вінницької міської ради, зловживаючи своїм правом розпоряджатись земельними ділянками, правом надавати, скасовувати дозволи на реконструкцію приміщень протягом 2001-2005р.р., навмисно завдає Аудиторській фірмі "Слауді" значної матеріальної та моральної шкоди та перешкоджає останній завершити розпочату у 2002 році реконструкцію приміщення №34 по вул.Хмельницьке шосе, 21 у м. Вінниці, а також користуватися своєю власністю, чим порушує ст.41 Конституції України, ч.ч.2,6 ст.319, ч.1 ст.320, ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 48 Закону України “Про власність”, ст.ст.18, 23, 29 Закону України “Про планування і забудову територій”.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач, зокрема, зазначив, що, користуючись дозволом, наданим рішенням відповідача №1952 від 12.11.2001р., він здійснював переобладнання придбаної квартири №34 під офіс, але продовжити реконструкцію не мав можливості, оскільки земельна ділянка по вул.Хмельницьке шосе,21, необхідна фірмі для здійснення підприємницької діяльності – влаштування входу до офісного приміщення, була необґрунтовано надана відповідачем в оренду Виробничо-комерційному підприємству "Інтер-Агро" ТОВ згідно рішення №2418 від 28.12.2001р., яке, за твердженням позивача, суперечить раніше прийнятим виконкомом рішенням, як таке, що прийняте без відповідного правового та документального обґрунтування, з порушенням встановленого порядку розгляду питань землекористування, зокрема:

-          без висновку постійної комісії міської ради з питань землекористування та охорони навколишнього середовища, обов’язковість якого передбачена рішенням Вінницької міської ради від 22.05.1998р. "Про порядок вирішення питань регулювання земельних відносин у м.Вінниці";

- без містобудівного обґрунтування об’єкта та визначення меж прибудинкової території, які згідно ст.16 Земельного кодексу України (1991р.), наказу Держкомбуду від 16.09.1999р. № 228, є основою для розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення правовстановлюючих документів орендарям, а також встановлення меж земельної ділянки в натурі;  

-          проект відведення земельної ділянки, що погоджений міським управлінням земельних ресурсів, виготовлений на підставі перекручених та суперечливих даних та містить недостовірну інформацію про об'єкт та суб'єкт оренди, сторонніх землекористувачів;

-          рішення прийняте без врахування та в обхід законних інтересів третіх осіб, чим порушено вимоги ст.18 Земельного кодексу України (1991р.) щодо забезпечення юридичним особам рівних можливостей набуття у користування земельних ділянок, захисту їх майнових прав;

-          в погодженому рішенням виконкому від 28.12.2001р. № 2418 проекті договору оренди, укладеному 15.01.2002р., не вказано на істотні умови, а саме існуючі обмеження у використані землі, які визначені у Висновку від 27.11.2001р. № 22-3117 міського управління містобудування і архітектури, та інші права третіх осіб - мешканців будинку на Хмельницькому шосе 21 щодо орендованої ділянки, а також цільове призначення переданої в оренду земельної ділянки.

Крім того, як стверджує позивач, його неодноразові звернення до виконкому Вінницької міської ради протягом 2002-2004р.р. з проханням вирішити питання землекористування завершились позбавленням фірми права користуватись своїм майном – прийняттям рішення №1004 від 27.05.2004р., яке свідчить про намір відповідача ухилитись від розгляду клопотання фірми про погодження місця розташування земельної ділянки для оформлення права користування на умовах оренди з метою влаштування входу, підходу, під'їзду до офісу.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990р. №561-XII (в редакції, яка діяла на час придбання позивачем квартири №34 по вул.Хмельницьке шосе,21 й до набуття чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001р. №2768-III, тобто до 01.01.2002р.) надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з  заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки.

В Земельному кодексі України 25.10.2001р. №2768-III порядок надання земельних ділянок в постійне користування юридичним особам та в оренду регламентується статтями 123 та 124.

Зокрема в ч.ч.1,3 статті 123 цього Кодексу зазначено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами  відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Передача в оренду  земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу  місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду  земельних  ділянок,  що перебувають у власності громадян і юридичних  осіб, здійснюється за  договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.ч.1,2 статті 124 Земельного кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач в установленому земельним законодавством порядку звертався до відповідного органу з клопотанням про надання земельної ділянки по вул.Хмельницьке шосе,21 в користування, як доказів того, що між позивачем та Вінницькою міською радою, як власником земельної ділянки по вул.Хмельницьке шосе,21, укладався договір оренди цієї ділянки, а також доказів, які б свідчили про передачу ділянки її орендарем – Виробничо-комерційним підприємством "Інтер-Агро" в суборенду позивачу за згодою орендодавця – Вінницької міської ради.

На думку позивача, підстави для винесення виконавчим комітетом рішення №1004 від 27.05.2004р. відсутні, оскільки надання фірмі дозволу на реконструкцію квартири без документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, без згоди власника земельної ділянки на її забудову, є правомірним, так як з переходом до Аудиторської фірми “Слауді” права власності на квартиру №34 в будинку №21 по вул.Хмельницьке шосе, згідно ст.30 Земельного кодексу України (1991р.) та       ч.5 ст.120 Земельного кодексу України (2001р.), до неї перейшло й право користування земельною ділянкою, на якій розташований даний будинок.

Також, посилаючись на ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України, де передбачено, що у випадку, якщо житловий будинок розміщений на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі його відчуження до набувача переходить право користування частиною земельної ділянки, на якій він розташований, та частиною ділянки, яка необхідна для його обслуговування, позивач вказав на те, що, з врахуваннями того незаперечного факту, що попередній власник квартири №34 був законним користувачем земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, та земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, таким правом володіє і він, тобто позивач.

Однак, позивачем не доведено, що попередній власник квартири №34 в будинку №21 по Хмельницькому шосе мав право землекористування земельною ділянкою.

Докази того, що земельна ділянка, надана в користування Виробничо-комерційному підприємству "Інтер-Агро" у відповідності до договору оренди від 15.01.2002р. і на яку претендує позивач, є прибудинковою територією в матеріалах справи відсутні.

Одночасно позивач вважає безпідставним посилання відповідача у рішенні від 27.05.2004р. №1004 на те, що Аудиторською фірмою не надано документа, який посвідчує згоду власника земельної ділянку на її забудову,  зазначаючи, що погодженою Аудиторською фірмою "Слауді" в установленому порядку проектною документацією не передбачена забудова земельної ділянки, а влаштування входу до офісного приміщення під поняття "будівництво", яким є розташування і будівництво окремих будівель, не підпадає.

Проте, позивачем не враховано, що в протесті прокурора йшлося саме про правомірність надання дозволу на реконструкцію квартири.

Реконструкцією є комплекс будівельних робіт, пов'язаних із зміною техніко-економічних показників чи використанням об'єкта за новим призначенням у межах існуючих будівельних габаритів.

Згідно з ч.3 статті 29 Закону України від 20.04.2000р. №1699-III "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт надається, зокрема, на підставі документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, угоди про право забудови земельної ділянки. Забудовою в розумінні ч.1 ст.23 названого Закону є здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

Однак, докази надання земельної ділянки по вул.Хмельницьке шосе,21 позивачу у власність чи користування в матеріалах справи відсутні.

Помилкове посилання прокурора на ч.3 ст.24 Закону України "Про планування і забудову територій", яка стосується нового будівництва об'єктів містобудування, не змінює суті порушеного прокурором питання, оскільки і у випадку здійснення нового будівництва, і у разі реконструкції будівель та споруд від особи, яка має намір здійснити таке будівництво чи реконструкцію, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт вимагається подання документа, який засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду першої інстанції від 15.02.2006р. (т.1 а.с.58) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, до участі у справі залучено Виробничо-комерційне підприємство “Інтер-Агро”.

Заявою №43 від 30.03.2006р. (т.1 а.с.94-100) позивач уточнив позовні вимоги та просив усунути порушення прав Аудиторської фірми “Слауді” користування власним майном, визнавши недійсними рішення виконкому Вінницької міської ради від 28.12.2001р. №2418 “Про надання земельної ділянки ВКП “Інтер-Агро” ТОВ, від 27.05.2004р. №1004 “Про розгляд протесту прокурора Вінницької області на рішення виконкому №1952 від 12.11.2001р. “Про надання дозволу аудиторській фірмі  “Слауді” на реконструкцію квартири №34 в житловому будинку №21 на Хмельницькому шосе в офіс”, а також зобов’язати Вінницьку міську раду на першому пленарному засіданні після набрання рішенням суду чинності прийняти рішення про надання Аудиторській фірмі “Слауді” ТОВ в тимчасове довгострокове користування земельної ділянки площею 25 кв.м для влаштування входу до приміщення №34 в будинок №21 на Хмельницькому шосе в м.Вінниці зі сторони вулиці 40-річчя Перемоги, встановивши земельний сервітут площею 200кв.м на право під’їзду, підходу до цього приміщення згідно погодженої в установленому порядку документації, а виконком Вінницької міської ради зобов'язати утриматись від вчинення будь-яких протиправних дій, які можуть порушити права Аудиторської фірми “Слауді”, ТОВ, користуватись своєю власністю - приміщенням № 34 у житловому будинку № 21 на Хмельницькому шосе у м. Вінниці для здійснення підприємницької діяльності.

12.05.2006р. позивачем було подано заяву за №59 від 10.05.2006р. про зміну підстав та уточнення позовних вимог, згідно якої Аудиторська фірма “Слауді” просила скасувати вищевказані рішення виконкому Вінницької міської ради, в решті ж позовні вимоги залишились незмінними, з врахуванням уточнень від 15.02.2006р.

Згідно з ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право звернутися до адміністративного суду з позовом.

Суд, насамперед, повинен з'ясувати, чи існує суб'єктивне право, за захистом якого позивач звернувся до суду, чи належить воно позивачу, чи дійсно воно порушене або оспорюється, чи порушив або оспорив його відповідач.

Здійснюючи правосуддя, суд повинен у визначеному законом порядку встановлювати по кожній справі об'єктивну істину. Обґрунтованість поданого позову, а також прийнятого потім судового рішення визначається наявністю або відсутністю доказів.

Доказами у справі, як визначає ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, враховуючи, що за змістом ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування та надання доказів розподіляється між сторонами, виходячи із того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення, позивач має довести наявність підстав для задоволення його позову.

Однак, всупереч наведеним нормам, позивач належних доказів на підтвердження того, що відповідач перешкоджає йому у користуванні приміщенням квартири №34 по вул.Хмельницьке шосе,21 у м.Вінниці, як і доказів, які б свідчили про наявність у позивача права претендувати на земельну ділянку по вул.Хмельницьке шосе,21 у м.Вінниці, не надав.

Покладений на відповідача частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, не є беззаперечним свідченням того, що від такого обов'язку звільняється позивач, а тому, твердження позивача про те, що виконавчий комітет Вінницької міської ради не надав доказів правомірності своїх дій та прийняття рішень  від 28.12.2001р. №2418 “Про надання земельної ділянки ВКП “Інтер-Агро” ТОВ, від 27.05.2004р. №1004 “Про розгляд протесту прокурора Вінницької області на рішення виконкому №1952 від 12.11.2001р. “Про надання дозволу аудиторській фірмі  “Слауді” на реконструкцію квартири №34 в житловому будинку №21 на Хмельницькому шосе в офіс”, і за їх відсутності суд першої інстанції прийняв постанову на користь відповідача, є безпідставними.

На думку судової колегії, суд першої інстанції повно, всебічно дослідив надані сторонами докази і доводи, належно їх оцінив та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, а тому передбачені законом підстави для скасування оскарженої постанови суду відсутні.

Відсутність посилань судом першої інстанції в оскарженій постанові на застосовані норми матеріального права не впливають на остаточний висновок суду про відмову в позові.

Колегія суддів вважає правильним відхилення судом першої інстанції клопотання позивача про залучення Вінницької міської ради відповідачем у справі.

При цьому, доводи відповідача про те, що Вінницька міська рада, вирішуючи питання про приведення приміщення квартири №34 у первинний стан, втручається у господарську діяльність Аудиторської фірми "Слауді", що є порушенням Конституції України та Господарського кодексу України, є безпідставними, оскільки лист управління містобудування і архітектури №По-66 від 18.06.2004р., на який посилається позивач, як на підставу розгляду радою такого питання, лише містить інформацію про те, що виконання фірмою "Слауді" прийнятого виконкомом Вінницької міської ради рішення №1004 від 27.05.2004р. про скасування рішення про надання дозволу на реконструкцію квартири №34 по вул.Хмельницьке шосе,21 у м.Вінниці, яким, як зазначалося вище Аудиторській фірмі "Слауді" було запропоновано оформити належним чином право землекористування для отримання дозволу на реконструкцію квартири, буде проконтрольовано Міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Примітка управління про те, що на контроль буде поставлене питання виконання фірмою приведення квартири у первинний стан, про що не йшлося у рішенні виконкому міської ради №1004 від 27.05.2004р., не доводить того, що Вінницька міська рада здійснювала дії, спрямовані на реалізацію цього питання.

Твердження позивача про те, що, прийнявши рішення №2418 від 28.12.2001р. "Про надання земельної ділянки виробничо-комерційному підприємству "Інтер-Агро" ТОВ", відповідач перевищив свої повноваження, визначені п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не ґрунтуються на обставинах справи та нормах земельного законодавства, оскільки рішенням від 22.05.1998р. Вінницька міська рада, з метою оперативного вирішення окремих питань регулювання земельних відносин у м.Вінниці, делегувала виконавчому комітету повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність, надання їх у користування (крім ріллі та земель, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб в межах міста, вилучення (викупу) земельних ділянок і вирішення питань припинення прав на землю. Прийняття Вінницькою міською радою рішення про передачу виконкому таких повноважень  відповідає статті 3 діючого на час прийняття такого рішення Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990р. №561-XII.

Стосовно доводів позивача про те, що приймаючи рішення №1004 від 27.05.2004р. про скасування рішення від 12.11.2001р. №1952, виконком перевищив повноваження, встановлені пунктом 15 ч.1 ст.26 цього Закону України "Про місцеве самоврядування", згідно з яким питання про скасування актів виконавчих органів ради, що не відповідають чинному законодавству, віднесено до виключної компетенції міських рад, слід зазначити, що вказаний Закон не забороняє виконавчим органам рад скасувати власні рішення, які не відповідають вимогам закону.

Виходячи з установлених законодавством умов надання дозволу на виконання будівельних робіт, не можна вважати  таким,  що  суперечить  закону,  рішення відповідача про скасування свого рішення, за яким такий дозвіл було надано неправомірно.

До того ж, рішення №1004 від 27.05.2004р. прийняте відповідачем на виконання протесту прокурора.

Вимога позивача про зобов’язання виконкому Вінницької міської ради утриматись від вчинення будь-яких протиправних дій, які можуть порушити права Аудиторської фірми “Слауді”, ТОВ, користуватись своєю власністю - приміщенням № 34 у житловому будинку №21 на Хмельницькому шосе у м.Вінниці для здійснення підприємницької діяльності, випливає з вимоги про усунення перешкод в користування приміщенням шляхом скасування рішень виконкому №2418 від 28.12.2001р. та №1004 від 27.05.2004р., й відмова в позові в задоволенні вимоги про усунення перешкод в користуванні приміщенням, як наслідок, тягне за собою відмову в задоволенні решти позовних вимог,  а тому незазначення  судом першої інстанції в мотивувальній частині постанови свого висновку по вимозі про зобов'язання виконкому Вінницької міської утриматись від вчинення певних дій, не впливає на остаточний висновок суду, викладений в резолютивній частині постанови.

Стосовно вимоги позивача про зобов"язання Вінницької міської ради на першому пленарному засіданні після набрання рішення суду чинності прийняти рішення про надання Аудиторській фірмі “Слауді” ТОВ в тимчасове довгострокове користування земельної ділянки площею 25 кв.м для влаштування входу до приміщення №34 в будинку №21 на Хмельницькому шосе в м.Вінниці зі сторони вулиці 40-річчя Перемоги, встановивши земельний сервітут площею 200кв.м на право під’їзду, підходу до цього приміщення згідно погодженої в установленому порядку документації, слід зазначити, що Вінницька міська рада відповідачем у даній справі не являється.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції від 12.05.2006р. у даній справі слід залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу з вимогою її скасування - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  195,198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6-7 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Постанову господарського суду Вінницької області від 12.05.2006року у справі №15/72-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Аудиторської фірми "Слауді", м.Вінниця - без задоволення.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                                                 Гулова А.Г.

судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Шкляр Л.Т.  

 

Віддрук. 5 прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 -третій особі

5 - в наряд