Справа №1-74/2007
ВИРОК
іменем України
29 жовтня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі:
головуючої - судді Теремецької Н.Ф.,
при секретарі -Воробей М. М. ,
з участю сторін:
прокурора Василенка С. В.,
потерпілої ОСОБА_2,
підсудного ОСОБА_1 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальну
справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку Азербайджан, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
УСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, при наступних обставинах.
20 серпня 2007 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, знаходячись біля під"їзду № 4 будинку № 14 Московського кварталу м. Славутича Київської області, вирішив нанести тілесні ушкодження наглядно знайомій ОСОБА_2. З цією метою він підійшов до ОСОБА_2 і використовуючи як привід те, що вона начебто розповіла його знайомій про нього неправдиві дані, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, наніс потерпілій удар кулаком в живіт та долонею руки по обличчю, а потім схопивши за руку спробував підтягти до бака зі сміттям та вкинути її туди, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 були нанесені тілесні ушкодження у вигляді забиття м"яких тканин обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 40 від 13.09.2007 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Підсудний ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Суду показав, що 20 серпня 2007 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, біля будинку № 14 Московського кварталу, наніс удар рукою в обличчя та в живіт наглядно знайомій ОСОБА_2, а потім намагався підтягти її до бака для сміття і вкинути туди, із-за того, що вона
начебото розповіла його знайомій неправдиві дані, виражаючись при цьому нецензурною лайкою. Цивільний позов потерпілої про відшкодування майнової та моральної шкоди, а також цивільний позов прокурора м. Славутича Київської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визнав повністю.
Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд за згодою учасників процесу обмежив дослідження доказів у справі допитом підсудного, допитом потерпілої та дослідженням матеріалів справи, оскільки обставини справи ніхто не оспорює.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, підтверджується показаннями потерпілої та письмовими доказами.
Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 20 серпня 2007 року, в вечірній час наглядно знайомий ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, біля будинку № 14 Московського кварталу м. Славутича Київської області наніс їй удар кулаком руки в обличчя та в живіт, намагався тягнути її до баку зі сміттям, виражався на її адресу нецензурною лайкою. Під час насення їй ударів, вона відчувала сильну фізичну біль, після нанесення ударів в неї залишився синець на обличчі, підсудний принизив її честь та гідність, вона отримала психологічний стрес, на тривалий час були були порушені її нормальні життєві зв"язки з друзями, оскільки вона знаходилась на стаціонарному лікуванні.
Висновком судово-медичної експертизи № 40 від 13.09.2007 року встановлено, що у ОСОБА_2 були тілесні ушкодження у вигляді забиття м"яких тканин обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, і утворились від дії тупих предметів, можливо в строк і при обставинах, вказаних в постанові( а.с. 79-80 ).
Відповідно до висновку наркологічної експертизи від 26.09.2007 року ОСОБА_1 виявляє ознаки психічного та поведінкового розладу внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками. Лікування від алкоголізму не потребує (а.с. 84-85 ).
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного повністю у вчиненні інкримінованого злочину.
Дії підсудного правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 296 КК України органами досудового слідства за ознаками хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, які супроводжувались особливою зухвалістю, що виразилось у нанесенні ударів та тілесних ушкоджень потерпілій, оскільки вони відповідають кваліфікуючим ознакам ч.1 ст. 296 КК України.
При призначенні міри покарання підсудному суд враховує, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, офіційно не працює, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться, до адміністративної відповідальності не притягувся.
Як обставину, що обтяжує покарання, суд враховує вчинення ним злочину в стані алкогольного сп"яніння. Обставинами, що пом"якшують покарання, суд враховує щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Врахувавши обставини, що обтяжують та пом"якшують покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, думку потерпілої, суд дійшов висновку, що підсудний може бути виправлений без відбування покарання і вважає за можливе застосувати до нього ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Законним представником потерпілої до підсудного заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди на суму 112 гривень 47 копійок, моральної шкоди на суму 1000 гривень, понесених витрат, пов"язаних з наданням правової допомоги, на суму 60 гривень.
Прокурором м. Славутича Київської області було заявлено також цивільний позов в інтересах держави в особі державного закладу СМСЧ -5 Міністрества охорони здоров"я
України до підсудного про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, на суму 526 гривень 27 копійок.
Законний представник потерпілої та прокурор в судовому засіданні позови підтримали, підсудний визнав позови повністю.
Суд дійшов висновку, що позови законного представника потерпілої і прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоду ушкодженням здоров'я іншій фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати на придбання ліків.
В результаті злочинних дій підсудного законному представнику потерпілої було завдано збитків, які полягають у зроблених нею витратах на придбання необхідних для лікування доньки медикаментів, на суму 112 гривень 47 копійок.
Необхідність зазначених витрат та їх розмір підтверджується виписним епікризом карти стаціонарного хворого ОСОБА_2, копія якого долучена до матеріалів справи, і фіскальними чеками.
Згідно ст. ст. 1167, 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі ушкодженням здоров"я, підлягає відшкодуванню одноразово, або здійсненням щомісячних платежів.
Вина підсудного у заподіянні законному представнику потерпілої та потерпілій майнової та моральної шкоди доведена у кримінальній справі. Суму відшкодування моральної шкоди суд визначає, виходячи із характеру та тривалості моральних страждань потерпілої, в розмірі 1000 гривень.
Відповідно до довідки ДЗ СМСЧ - 5 потерпіла ОСОБА_2 знаходилась в даному лікувальному закладі на стаціонарному лікуванні в загально-хірургічному відділенні 9 ліжко-днів. Вартість лікування склала 526 гривень 27 копійок.
Згідно ст. 1206 ЦК України, кошти, затрачені на лікування потерпілого від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров"я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до державного бюджету.
За таких обставин позов прокурора м. Славутича Київської області в інтересах держави в особі державного закладу СМСЧ -5 Міністрества охорони здоров"я України необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України та на підставі ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито" з підсудного підлягає стягненню судовий збір на користь держави, а відповідно до ст. 84 ЦПК України стягненню з підсудного підлягають також судові витрати цивільного позивача, пов"язані з наданням правової допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 332-335 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, предбаченого ч.1 ст. 296 КК України, і призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку - 1 рік не вчинить нового злочину, а також виконає покладені на нього обов"язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи
про зміну місця проживання, роботи; періодично з"являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов законного представника потерпілої задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 112 гривень 47 копійок, моральної шкоди на суму 1000 гривень, судових витрат, пов"язаних з наданням правової допомоги, на суму 60 гривень, всього на загальну суму 1172 гривні 47 копійок.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі державного закладу СМСЧ -5 Міністрества охорони здоров"я України задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного закладу СМСЧ -5 Міністрества охорони здоров"я України 526 гривень 27 копійок шляхом зарахуванню до державного бюджету.
Стягнути з засудженого судовий збір на користь держави в сумі 51 гривні.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд протягом 15 днів з дня його проголошення.