ПОСТАНОВА справа 0603/4880/12

                                         Іменем України провадження: 5/0603/547/12

06.08.2012 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Вельмик А.Є., при секретарі Слабик О.М., з участю прокурора Товянського В.С., представника адміністрації ОСОБА_1, розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в Бердичівському виправному центрі УДДУ ПВП у Житомирській області (№108) справу за спільним поданням начальника виправного центру та голови спостережної комісії Бердичівського міськвиконкому про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким засудженому

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, одруженому, ІНФОРМАЦІЯ_3, до засудження непрацюючому, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимому: 1) 21.06.1993 року за ст.140 ч.3 КК України до 2 років позбавлення волі;

2) 26.07.1995 року за ст.140 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

3)05.03.1999 року за ст.196-1 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;

4)17.10.2000 року за ст.ст.140 ч.3, 17, 140 ч.3, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією ? належного майна;

5)30.06.2005 року за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 засуджений 19 квітня 2010 року Романівським районним судом Житомирської області за ст.ст.185 ч.2,186 ч.3, 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21.12.2011 року згідно ст.82 КК України невідбуту частину строку покарання замінено на 2 рік 1 місяць 8 днів обмеження волі.

                    Початок строку: 29.07.2009 року - для позбавлення волі, для обмеження волі –05.01.2012 року; кінець строку –15.01.2014 року. ОСОБА_2 відбув 1/2 строку покарання 29.10.2011 року. Відбуває покарання в Бердичівському виправному центрі (№108) з 05.01.2012 року.

Згідно подання, за період відбування покарання в Бердичівському виправному центрі (№108) засуджений ОСОБА_2 зарекомендував себе з позитивної сторони, встановлених правил поведінки та розпорядку дня дотримується. За час відбування покарання має 6 заохочень та 2 стягнення, які погашені у встановленому законом порядку. Працевлаштований на виробництві установи в деревообробному цеху. До праці ставиться сумлінно. У скоєному злочині розкаюється. Адміністрація виправного центру клопоче про заміну засудженому невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням, посилаючись на те, що він зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення.

В судовому засіданні представник адміністрації центру подання не підтримав, повідомив, що з моменту направлення його на розгляд до суду засуджений змінив свою поведінку та ним допущено порушення режиму відбуття покарання та на нього накладено дисциплінарне стягнення.

Засуджений підтримав подання і просить замінити йому невідбуту частину покарання більш м’яким видом покарання.

Прокурор вважає, що подання не підлягає задоволенню з підстав наведених представником адміністрації виправного центру.

Заслухавши представника адміністрації виправного центру, засудженого, думку прокурора, ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що подання задоволенню не підлягає.

Так, згідно положень ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована судом, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Статтею 67 Кримінально-виконавчого кодексу України заміну невідбутої частини покарання більш м’яким визначено як один з видів заохочення для осіб, засуджених до обмеження волі. Правом застосування заходів заохочення до засуджених, згідно ст.70 ч.1 КВК України, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі начальники.

Згідно ст.407 КПК України, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх.

Наведені норми закону вказують на те, що саме адміністрація установи виконання покарань повинна дійти висновку про те, що особа, яка відбуває покарання, стала на шлях виправлення.

З наданих в судовому засіданні представником Бердичівського виправного центру (№108) пояснень та досліджених судом матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 на момент розгляду подання не може вважатись особою, яка стала на шлях виправлення, оскільки його поведінка з моменту передачі матеріалів до суду свідчить про протилежне. Так 27.07.2012 року засуджений о 16 год.55 хв., перебуваючи за межами виправного центру вжив спиртні напої, проявляв буйство та чинив опір черговій зміні, за що на нього було накладено дисциплінарне стягнення у виді поміщення в ДІЗО на 10 (десять ) діб.

На підставі викладеного та керуючись ст. 82 КК України, ст. 407 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні спільного подання начальника Бердичівського виправного центру № 108 та голови спостережної комісії Бердичівського міськвиконкому про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким засудженому ОСОБА_2 - відмовити.

На постанову суду протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений, вправі подати апеляцію до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд.

Головуючий: