ПОСТАНОВА справа 0603/5082/12
Іменем України провадження: 5/0603/563/12
06.08.2012 року Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого судді Вельмик А.Е., при секретарі Слабик О.М., з участю прокурора Тавянського В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого неповнолітню дитину, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого: 1.) 05.05.1999 року за ст.ст. 81 ч.3, 45 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 2.) 14.06.2002 року Ленінським районним судом м.Харкова за ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.2 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 09.08.2006 року умовно-достроково на 7 місяців 11 днів;
Засудженого 23.09.2011 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ст. 185 ч.5 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. 14.06.2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України вирок суду від 23.09.2011 року змінено, ОСОБА_1 засуджено за ст.ст.185 ч.5, 69 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна
Початок строку –23.03.2011 року,
Кінець строку - 05.03.2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 відбуває покарання в Бердичівській випраній колонії № 70.
Засуджений звернувся до Бердичівського міськрайонного суду із письмовою заявою про застосування відносно нього Закону України “Про амністію у 2011 році”.
В судовому засіданні свою заяву підтримав. Просить суд звільнити його від покарання на підставі Закону України “Про амністію”, оскільки він має малолітню дитину.
Прокурор вважає, що заява засудженого не підлягає задоволенню.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 п.”б” Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року амністія не застосовується до осіб, які мають дві і більше судимостей ( у тому числі ту, за якою особа відбуває покарання) за вчинення тяжких злочинів згідно з Кримінальним кодексом України 1960 року, вчинення тяжких, особливо тяжких умисних злочинів згідно з Кримінальним кодексом України 2001 року.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_1 14.06.2002 року засуджений за ст.ст.186 ч.2, 187 ч.2 КК України, вказані злочин відповідно до Кримінального кодексу України 2001 року –є тяжкими, судимість за вказані злочини не погашена. Крім того ОСОБА_1 відбуває покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.5 КК України, який згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 має дві судимості за вчинення тяжких та особливо тяжкого злочинів, амністія відносно нього не підлягає застосуванню.
Керуючись ст.7 п.”б” Закону України „Про амністію у 2001 році” від 08.07.2011 року, суд-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про звільнення його від покарання на підставі Закону України “Про амністію у 2011 році” відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 діб з моменту проголошення.
Суддя: