Справа №22-а-1128 2006 p.                          Головуючий суддя у 1 інстанції - Гладюк Г.Л.

Доповідач : Пашкевич О.Є.

УХВАЛА ІМ"ЯМ  УКРАІНИ

20 жовтня 2006 року                                                                         М.Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого : Собіни І.М. Суддів: Пашкевича О.Є., Шимківа С.С. При секретарі: Колесовій Л.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 01 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду від 01 червня 2006 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з його законністю позивачка в поданій апеляційній скарзі зазначає, що висновок суду про те, що на час придбання квартири вона з ОСОБА_3 перебувала у фактичних шлюбних стосунках і квартира є їхньою спільною власністю, однак не погоджується з тим, що суд не визнав її власником усього житла.

В судовому засіданні доведено, що вона повністю розрахувалась з ОСОБА_3 за квартиру, виплативши йому 22240 грн., таким чином компенсувавши йому його частку у її вартості.

Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким повністю задовольнити її позов.

Відповідачка теж не погоджується з законністю рішення і посилається на те, що власником спірної квартири був її батько померлого ОСОБА_3, а вона та її бабуся є єдиними спадкоємцями майна.

Жодних доказів про те, що позивачка вносила свої кошти для придбання житла, чи передавала їх її батьку, не надано, її пояснення щодо цього плутані і не послідовні.

Факт проживання в квартирі не надає їй права власності на неї.

При вирішенні спору суд поклав в основу лише пояснення позивачки не взявши до уваги інші докази.

Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь в справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3  з 1997 року підтримували сімейні стосунки. Ця обставина стверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 вселилась в квартиру разом з ОСОБА_3 відразу після її придбання. Вона безперешкодно користувалась квартирою і мала у своєму розпорядженні договір купівлі-продажу, будинкову книгу, технічний паспорт. На даний час проживає в ній і оплачує комунальні послуги. З фотографій, наданих позивачкою видно, що вона підтримувала з ОСОБА_3 близькі стосунки і проживала з ним в спірній квартирі.

З показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_1проживала разом з ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1, вела з ним спільне господарство. Вони разом робили в квартирі ремонт, купили холодильник, газову плиту. Їм відомо, що ОСОБА_1 позичала гроші для передачі їх ОСОБА_3 в рахунок придбаної квартири.

Крім того, як видно з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_2 дільничним інспектором міліції проводилась перевірка по факту неправомірних дій ОСОБА_1 щодо створення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1. Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_3 в в незареєстрованому шлюбі і після його смерті між ОСОБА_1 та дочкою померлого - ОСОБА_2 виник спір щодо квартири.

Постановою від 05 квітня 2005 року, затвердженою начальником Рівненського MB УМВС зазначено, що ОСОБА_1проживала з ОСОБА_3 в спірній квартирі в цивільному шлюбі, вела з ним спільне господарство, і на її купівлю вклала власні кошті. Відповідачка дану постанову та висновки викладені в ній не оскаржила. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 набула право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. При цьому суд виходив з рівності їх часток у спільному майні.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308 колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2  відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 01 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.