ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 р. | № 35/408 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. –головуючого, |
Панченко Н.П., |
Плюшка І.А., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Приватного підприємства “Лазурит” |
на рішення та постанову | господарського суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2005 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 червня 2006 року |
у справі | № 35/408 |
господарського суду | Дніпропетровської області |
за позовом | ВАТ “Мода-Сервіс” |
до | Приватного підприємства “Лазурит” |
про | повернення майна та стягнення 4 492 грн. 26 коп. |
за участю представників сторін |
від позивача – | Миронова І.В. |
від відповідача – | не з’явились |
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Мода-Сервіс” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства “Лазурит” про усунення перешкод в користуванні майном та зобов’язання відповідача звільнити орендоване нежиле приміщення шляхом складання та підписання акту приймання-передачі нерухомого майна, а також стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4 492 грн. 26 коп. за період утримання майна без належних правових підстав.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч вимогам позивача та приписам законодавства, відповідач не звільнив орендоване приміщення після закінчення строку дії договору оренди, порушуючи умови договору та положень ст.ст. 387, 391, 785 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2005 у справі № 35/408 (суддя Широбокова Л.П.) позов задоволено частково, зобов’язано відповідача усунути перешкоди користування майном та звільнити орендоване нежитлове приміщення шляхом складання та підписання акту приймання-передачі нерухомого майна, а також стягнено з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 3 183 грн. 84 коп., в решті позову відмовлено.
Рішення мотивоване невиконанням відповідачем обов’язку щодо повернення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору оренди, згідно ст.785 ЦК України відповідача зобов’язано повернути майно та виплатити неустойку за час прострочення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 у справі № 35/408 (колегія суддів: головуючий –Науменко І.М., судді Голяшкін О.В., Білецька Л.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2005 у справі № 35/408 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 у справі № 35/408 і прийняти нове рішення з огляду на порушення та неправильне застосування норм процесуального права.
У касаційній скарзі відповідач посилається на факт існування у господарському суді Дніпропетровської області справи про той же предмет, з тих же підстав та за участю тих самих сторін, вважає безпідставним застосування правил ст.188 Господарського кодексу України, посилається на не представлення позивачем доказів права власності на спірний об’єкт нерухомості, а також на неправомірність діяльності голови правління позивача з огляду на незаконність загальних зборів акціонерів.
Вищим господарським судом України ухвалою від 07.08.2006 у справі №35/408 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 02.10.2006 у справі № 35/408 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), судді Панченко Н.П., Плюшко І.А.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального та матеріального права місцевим та апеляційним господарськими судами, судова колегія Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2004 між сторонами у справі укладений договір оренди нежилого приміщення №5 строком до 30.06.2005, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 19 м2 за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Короленка,3 для ремонту ювелірних виробів.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що право власності на спірне приміщення підтверджено реєстраційним посвідченням від 06.02.1996 та листом Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації №7969 від 19.10.2005.
Відповідно до п.2.6 договору оренди нежилого приміщення після закінчення строку дії даного договору або у випадку дострокового його розірвання орендар зобов’язаний звільнити приміщення на протязі 30 днів з часу закінчення строку дії договору та передати його орендодавцю за актом приймання-передачі.
Пунктом 10.3 договору передбачено припинення дії договору при закінченні строку, на який його було укладено.
Суди встановили, що позивач листом від 18.05.2005, підписаним головою правління, повноваження якого підтверджуються дійсним протоколом загальних зборів позивача, повідомив відповідача про закінчення договору оренди нежилих приміщень 30.06.2005, запропонувавши відповідачу звільнити орендоване приміщення та передати його за актом приймання-передачі.
З огляду на те, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено невиконання відповідачем умов договору та недотримання положень ЦК України щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди та його припинення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди правомірно зобов’язали відповідача передати спірне приміщення позивачу.
Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.3.2 договору оренди нежилого приміщення від 01.11.2004 розмір орендної плати складає 35 грн. 58 коп. за 1 м2.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у зв’язку із простроченням відповідачем повернення орендованого майна господарський суд апеляційної інстанції правомірно підтримав висновок господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 3 183 грн. 84 коп., виходячи з розміру орендної плати за період з 01.08.2005 з урахуванням встановленого п.2.6 договору 30-денного строку для звільнення приміщення.
Враховуючи вищенаведені встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає оскаржувані рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Лазурит” залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 р. у справі № 35/408 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Н. Панченко
І. Плюшко