Судове рішення #2553426
Справа № 22ц - 668/08

Справа №  22ц - 668/08                                                                    Головуючий у 1 інстанції -   Івасюта Л.В.

Категорія - 30                                                                                   Доповідач -Веремчук Л.М.

                                

 

 

 

 

                        АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ_____________

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

 

6 серпня 2008 року                                                                                    м.Луцьк

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області  в складі:

головуючого - судді Завидовської-Марчук О.Г.

суддів :                        Данилюк В.А., Веремчук Л.М.

при секретарі -          Губарик К.А.

з участю      позивача  ОСОБА_1                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Луцьку цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача  на рішення Луцького міськрайонного  суду Волинської області   від 28 травня  2008 року , 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 28.05.2008 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

 Не погоджуючись з рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку, покликаючись на невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи позивачеві в позові суд виходив з того, що аналізуючи статтю в газеті “2000” відповідач дає критичну оцінку діям посадових осіб Волинської облдержадміністрації, в тому числі і позивача ОСОБА_1

До відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

 Місцевим судом встановлено, що в газеті “Вільна думка” за № 8/99 від 24 лютого  2004 року за підписом ОСОБА_3 була опублікована стаття в формі інтерв”ю із народним депутатом України під  заголовком” ОСОБА_2 ”Дії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - це корупційні дії”.

Судом встановлено, що вищевказана публікація є обговоренням статті, опублікованої в газеті “2000” під заголовком “Три конверти у спадок” в якій висвітлювались спад темпів економічного розвитку  області з часу керування нею ОСОБА_4 та його оточення, до складу якого входив позивач, зловживання посадових осіб Волинської облдержадміністрації, в тому числі йшлося про факти отримання житла. Зокрема в статті зазначалося:” Не залишився обділеним ще один заступник губернатора ОСОБА_1 - йому придбали невеликий будинок за ті же гроші ” та констатується наступне ”Незрозуміла позиція Луцького виконкому і міського голови Антона Кривицького,  що допускає прямі порушення при наданні квартир ”.

Суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 , аналізуючи статтю в газеті “2000” , дає критичну оцінку діям посадових осіб Волинської облдержадміністрації, в тому числі і ОСОБА_1

Із змісту ч.2 ст.47-1 Закону України “Про інформацію” слідує, що висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критична оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені, як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири є оціночними судженнями. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно ч.1 ст.10 Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і не залежно від кордонів.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001  року “Про внесення змін та доповнень до Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.05.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначено, що критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди. Однак, якщо при цьому допускаються образа чи порушення інших захищених законом прав особи ( розголошення без її згоди конфіденційної інформації , втручання в приватне життя тощо) , то це може тягти за собою відшкодування моральної шкоди.

З огляду на наведене, ухвалене в справі судове рішення слід визнати законним й обґрунтованим, оскільки висловлювання відповідача ОСОБА_2 у інтерв”ю газеті “Вільна думка” від 27.02.2004 року ґрунтувалося на основі інформації, викладеної в публікації в газеті “2000” від 20.02.2004 року, є оціночними судженнями, які не підлягають доведенню, висловлені без образи на адресу позивача.

Оскаржуване рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307,308, 313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів -

 

у х в а л и л а :

 

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 28 травня  2008 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо  до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація