Справа № 22ц-583/2008                                     Головуючий у першій інстанції -

                                                                                      Грушко О.П.

                                                                                         Доповідач -  Лазоренко М.І.

У  Х  В  А  Л  А

і м е н е м       У к р а ї н и

    10 квітня 2008  року                                                                       місто  Чернігів

                               А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  у  складі:

                                головуючого  судді  -  Литвиненко І.В.

                               суддів  -  Лазоренка М.І., Редьки А.Г.

                               при  секретарі -  Рябчук  С.В.             

                                за участі  - представника  ДП „Крисківський спиртововий  завод”  - Запорожця М.О. та ОСОБА_1

         розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Чернігові   цивільну  справу  за апеляційною  скаргою    Державного підприємства „Крисківський спиртовий завод” на ухвалу Коропського     районного суду Чернігівської області    від 12 лютого 2008 року у справі за скаргою  Державного підприємства „Крисківський  спиртовий завод” на дії державного виконавця  підрозділу  примусового  виконання  рішень  відділу  державної виконавчої служби Головного управління  юстиції у Чернігівській області  ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в:

         В апеляційній скарзі ДП „Крисківський спиртовий завод”  просить скасувати ухвалу   районного суду, поновити строк на оскарження та задовольнити  скаргу.

         Ухвалою Коропського   районного суду  від 12 лютого 2008 року заяву ДП „Крисківський спиртовий завод”  про поновлення строку  оскарження дій державного виконавця - відхилено.  В задоволенні скарги відмовлено, через пропуск  строку звернення до суду  без поважних причин.     

          Апелянт вказує на те, що строк на оскарження дій державного виконавця ними пропущено з поважних причин, а саме: при проведенні опису майна, державний виконавець залучив  механіка  заводу, який ніким не був уповноважений на такі дії. На час проведення опису майна був відсутній т.в.о. директора, а 03.10.2007 року  був призначений новий директор, якому не відразу стало відомо про  арешт майна.

         Актом №2 від 16.01.2008 року  державним  виконавцем  арештоване  майно  було передано для  реалізації філії „Чернігівський  аукціонний центр”, копію якого апелянт отримав 30.01.2008 року. Ці дії також були оскаржені, проте суд   в ухвалі  не прийняв ніякого рішення стосовно даного питання.

         Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд  приходить до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала  суду залишенню без змін з наступних підстав.

         Як вбачається з матеріалів справи,  головним  державним виконавцем ОСОБА_1 постановою від 05.06.2007 року  було відкрито  зведене виконавче провадження на підставі  судових наказів про стягнення з ДП „Крисківський спиртовий завод”   заробітної плати та судових витрат на загальну  суму 310 231 грн. 54 коп.,  20.08.2007 року, його ж  постановою від 20.08.2007 року було  накладено арешт  на все рухоме майно боржника,  а  19.09.2007 року було складено акт опису й арешту майна, який зі сторони заводу був підписаний головним механіком ОСОБА_2 /а.с.51-55/  22.11.2007 року  на  ім'я начальника  підрозділу  примусового  виконання  рішень відділу ДВС головного  управління  юстиції в Чернігівській  області   від заступника  директора  Крисківського  заводу   ОСОБА_3 надійшов  лист  в  якому  викладене   прохання  прискорити  реалізацію    рухомого  та  нерухомого майна підприємства /а.с.50/.     16  січня  2008 року  державний  виконавець  ОСОБА_1, в рахунок  сплати  боргу,   передав  на  реалізацію філії „Чернігівський аукціонний  центр” ДАК „НМАЦ”   47   одиниць  арештованого майна. / а.с. 27-29/.

            Відповідно до ст. 383 ЦПК України   учасники  виконавчого  провадження  та  особи, які  залучаються  до  проведення  виконавчих  дій, мають  право  звернутися  до  суду  зі  скаргою, якщо  вважають, що рішенням, дією або  бездіяльністю державного  виконавця під  час  виконання  судового рішення порушено  їх права чи  обов'язки,  проте  відповідно до ст. 385 ЦПК України  скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись  про  порушення  її прав чи свобод. Пропущений  з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

         Враховуючи викладене, апеляційний  суд  вважає, що   відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення строку на подачу скарги на дії державного виконавця, суд 1 інстанції вірно   виходив з того, що посадові  особи  Крисківського  спиртзаводу  ще у  вересні 2007 року  знали  про  арешт   та  опис   майна підприємства,  але без  поважних  причин пропустили  строк на оскарження  зазначених дій  державного  виконавця .

         Посилання апелянта на те, що під час  опису майна   змінювалось керівництво і вони не мали можливості оскаржити даний акт не заслуговують на увагу, оскільки це не є  поважною причиною пропуску строку на оскарження дій виконавця.

         З поданої  скарги  також  вбачається, що Крисківським   спиртзаводом  також  оскаржується  акт №2 від 16.01.2008 року  про   передачу державним  виконавцем  арештованого  майна на  реалізацію. У  скарзі   зазначено, що  про  наведений  акт представникам підприємства  стало  відомо  тільки   30.01.2008 року, проте   ніяких  доказів на  підтвердження  наведеного  доводу  представниками  підприємства   суду  не  надано, з  заявою  про  поновлення   цього  строку  представники підприємства   до  суду  не  звертались.

         З огляду на  викладене,  апеляційний  суд  дійшов  висновку, що   строк на оскарження дій  державного  виконавця до  суду,  щодо  передачі  майна на реалізацію,    Крисківським  спиртзаводом   також   пропущено.

         Крім  того, доводи  скаржника, що   18  найменувань   рухомого  майна,  згідно  з переліком, який  затверджений  Міністерством  аграрної  політики України,   входить  до  складу  цілісного   майнового  комплексу  ДП „Крисківський спиртовий  завод” і відповідно до  ч.3 ст. 191 ЦК України є  нерухомістю, а тому  державний  виконавець не  мав права накладати на  нього  арешт,    суд  не  може  взяти  до  уваги,  оскільки  на зазначеному  переліку  відсутні  дати  його  затвердження та   складання,  що  позбавляє  суд    можливості  з'ясувати  питання  щодо  існування  зазначеного  переліку  на  час   вчинення державним  виконавцем  дій, які  оскаржуються.

         Зважаючи  на такі обставини,  суд першої інстанції дійшов  вірного  висновку   про  відмову Крисківському спитовому  заводу  в  поновленні  строків  на  оскарження  дій  державного  виконавця  та відмову   у задоволенні його  скарги .

         Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

             Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319  ЦПК України, апеляційний суд, -

                                       у х в а л и в:

         Апеляційну скаргу ДП „Крисківський спиртовий завод”    - відхилити.

         Ухвалу Коропського   районного суду від 12 лютого  2008 року залишити без змін.            

        Ухвала набирає  законної сили  з моменту її проголошення і може бути оскаржена  до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

         Головуючий:                                                                              Судді: