Справа № 22ц-542\2008 р. Головуючий у 1-й інстанції: Чепурко В.О.
Категорія - цивільна. Доповідач: Лазоренко М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2008 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Хромець Н.С.
суддів - Лазоренка М.І., Редьки А.Г.
при секретарі - Рябчук С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до адміністрації Менської виправної колонії № 91 УДДУВП в Чернігівській області про відшкодування моральної шкоди , -
В С Т А Н О В И В :
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до адміністрації Менської виправної колонії № 91 УДДУВП в Чернігівській області про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. за заподіяну шкоду його здоров'ю.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у 2005 році перебував у Менської виправної колонії № 91 і її адміністрація, в особі лікаря-стоматолога Хотян С.І., з травня 2005 року умисно надавала йому некваліфіковану медичну допомогу. Лікар - стоматолог у зазначений час, пошкодив йому 5-6 праві верхні зуби, 29.09.2005 року пошкодив 7 нижній правий зуб, а також він ігнорував його скарги на хворобу ясен. В зв'язку з наведеним він висловив недовіру лікарю, про що неодноразово повідомляв начальника оздоровчого пункту колонії ОСОБА_2 та начальника колонії ОСОБА_3 11.01.2006 року він звернувся до начальника колонії з письмовою заявою у якій звертав його увагу на погіршення стану його здоров'я та просив надати йому платну кваліфіковану стоматологічну допомогу. Проте належна медична допомога йому не була надана у зв'язку з чим він зазнав страждання від болю та приниження його людської гідності, а тому просив стягнути на його користь з відповідача заподіяну моральну шкоду.
Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову у зв'язку з його недоведеністю. З ОСОБА_1 на користь держави стягнуто 2500 грн. судового збору та на користь ТУ ДСА В Чернігівській області 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Менського районного суду Чернігівської області від 16.11. 2006 року скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
На думку апелянта, рішення суду постановлено з порушенням норм процесуального права, Суд при розгляді справи проявив необ'єктивність, умисно перекрутив факти, не взяв до уваги його доводи, безпідставно відмовив йому у призначенні додаткової судово-медичної експертизи та стягнув 2500 грн. судового збору
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 на порушення ст. 10, 60 ЦПК України не довів обставин, на які посилався як на підставу своїх позовних вимог, а відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 235 від 27.10.2006 року у гр.ОСОБА_1 мали місце наступні хронічні захворювання зубів та порожнини рота: кіста коренів 4,5 зубів верхньої щелепи зліва, поширений парадантоз, поширені зубні накладання, карієс 6 зуба верхньої щелепи зліва, 4,5 зубів верхньої щелепи справа; 4,6,7,8. зубів нижньої щелепи справа; 5,8 зубів нижньої щелепи зліва. Вказані захворювання могли виникнути внаслідок недостатнього догляду за порожниною рота та недотриманням правил особистої гігієни.
1,3,4 зуби ушкоджені карієсом були запломбовані, 4,5, зуби верхньої щелепи зліва, вражені кістою коренів, вчасно видалені. Також встановлено, що 6 зуб верхньої щелепи зліва, 8 верхньої щелепи зліва, 5 нижньої щелепи справа, 6 нижньої щелепи зліва відсутні. Встановити зв'язок між їх втратою та дефектами надання медичної допомоги неможливо. Даних, які б свідчили про надання ОСОБА_1 некваліфікованої медичної допомоги, медичної допомоги в недостатньому обсязі, чи помилки в діях лікарів стоматологів не встановлено.
Таким чином, вина адміністрації Менської ВК №91 у ненаданні чи наданні некваліфікованої медичної допомоги не встановлена, а отже заподіяння шкоди засудженому ОСОБА_1 з боку відповідача нічим не підтверджена.
Як вбачається з рішення суду, суд 1 інстанції дослідивши всі наявні докази у справі дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.
Проте апеляційний суд не може погодитись з висновком суду 1 інстанції, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 2500 грн. судового збору, оскільки його позовні вимоги випливають зі спору про відшкодування шкоди, що заподіяна ушкодженням здоров'я, а відповідно до ст.4 п.4 Декрету КМ України „Про Державне мито”, від сплати держмита звільняються позивачі за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Також, підлягає зменшенню стягнута судом сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення з 30грн. до 1грн. 50коп., відповідно до Розміру витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого постановами КМУ №1258 від 21.12.2005 року та №1596 від 15.11.2006 року.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом виключення вказівки із мотивувальної і резолютивної частин про стягнення з ОСОБА_1 2500грн. судового збору та зменшення стягнутої з позивача суми витрат за інформаційно-технічне забезпечення з 30грн. до 1грн. 50коп.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито”, ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2006 року - змінити.
Виключити із мотивувальної і резолютивної частин рішення вказівку суду про стягнення з ОСОБА_1 2500грн. судового збору на користь держави, а також зменшити стягнуту судом суму витрат за інформаційно-технічне забезпечення з 30грн. до 1грн. 50коп.
Стягнути з ОСОБА_1 1 (одну) гривню 50 копійок витрат з інформаційно-технічного забезпечення на користь держави на р/р 31214259700002 в Державний бюджет м.Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, банк одержувача: ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: