Апеляційний суд Кіровоградської області
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №22- 14 /2008р. Головуючий у першій інстанції Письменний О.А.
Категорія 45 Доповідач Черниш Т.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі
головуючого Кривохижі В.І.,
суддів Черниш Т.В.,
Чорнобривець О.С.,
при секретарі Дімановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
18 жовтня 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Позовні вимоги мотивував тим, що з відповідачами є співвласником розташованого в АДРЕСА_1, будинку, в якому йому, позивачеві, належить 19/50 частин на підставі договору дарування, нотаріально посвідченого 30 квітня 2004р. Посилаючись на те, що між співвласниками будинку не досягнуто згоди щодо порядку користування земельною ділянкою, просив задовольнити позов, встановивши порядок користування шляхом виділення земельної ділянки в розмірі відповідно до його частки в будинку.
Ленінський районний суд м. Кіровограда рішенням від 18 вересня 2007р. позов задовольнив частково: визначив порядок користування спірною земельною ділянкою загальною площею 845,3 кв.м відповідно до запропонованого висновком судової будівельно-технічної експертизи варіантом, виділивши позивачеві в користування земельну ділянку площею 302,3 кв.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи та доказам, просив рішення суду змінити, виділивши йому земельну ділянку згідно запропонованого ним варіанту. Зазначав, що встановлені судом межі з ОСОБА_2 порушують його право землекористування, перешкоджають здійснювати догляд за належною йому частиною житлового будинку і, крім того, на виділеній йому в користування земельній ділянці розташовані належні відповідачу ОСОБА_2 надвірні будівлі.
При розгляді справи апеляційним судом представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала. Відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти визначення порядку користування земельними ділянками за іншим варіантом.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», порядок користування спільною земельною ділянкою, зокрема, тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, тому відповідно до ст. 88 ЗК слід брати до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, які пізніше придбали відповідну частку у спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою.
Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід керуватися розміром його частки у вартості будинку, господарських будівель, споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Як підтверджено матеріалами справи, сторони є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 належить 19/50 частин будинку згідно договору дарування від 30 квітня 2004р.; ОСОБА_2-11/50 частин за договором дарування від 7 жовтня 2000р., ОСОБА_3- 3/20 частин за свідоцтвом про право на спадщину від 9 вересня 1992р., а ОСОБА_4- ¼ частина за договором міни від 27 червня 1967р. (а.с.63) За даними технічного паспорта зазначений житловий будинок розміром 211,3 кв.м розташований на земельній ділянці розміром 845,3 кв.м (а.с.63). При проведенні призначених судом будівельно-технічних експертиз від 19 грудня 2006р. та 18 червня 2007р.було встановлено фактичний розмір цієї земельної ділянки 839,3 кв.м (а.с.88-95, 121 -123).
Ухвалюючи рішення щодо визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, суд виходив з даних експертного дослідження та висновку експертизи від 18 червня 2007р., за якими в користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4за їх згодою виділив загальну земельну ділянку площею 335,7 кв.м, що відповідає належним їм часткам в будинку (3/20 та 1/4), а решту площею 503,58 кв.м-ОСОБА_1 та ОСОБА_2- в розмірі відповідно 302,3 та 167,9 кв.м, з яких 33,4 кв.м (по 16,7 кв.м)-в їх спільне користування.
Однак, погодившись з запропонованим експертом варіантом щодо меж, визначених схематичним планом, доданим до висновку експертизи, суд не врахував, що на земельній ділянці, виділеній позивачу, знаходяться вбиральня та погріб, належні ОСОБА_2
Допитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції експерт Попов В.В. визнав, що зазначена обставина ним не була взята до уваги при визначенні варіанту порядку користування земельною ділянкою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Висновком проведеної за ухвалою апеляційного суду від 23 січня 2008 року додаткової експертизи запропонований інший можливий варіант порядку користування земельною ділянкою площею 503,58 кв.м між цими співвласниками будинку , виходячи з розміру їх часток у вартості будинку , розташування належних кожному з них частин будинку і надвірних споруд та порядком користування, що склався.
Враховуючи, що між сторонами узгоджено виділення в користування співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 335,7 кв. (зображеної на схемі синім кольором), колегія суддів вважає згаданий варіант порядку користування іншими співвласниками будинку-ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельною ділянкою розміром 503,58 кв.м разом з будівлями в межах, визначених схематичним планом, найбільш раціональним і прийнятним. Він в повній мірі відповідає діючим будівельним нормам, які регламентують порядок користування земельною ділянкою. Такий порядок розпорядження спірною земельною ділянкою та користування нею не ущемляє законні інтереси жодного із співвласників і не позбавляє їх можливості належним чином користуватись своєю частиною будинку та надвірними спорудами.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визначення порядку користування земельною ділянкою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає зміні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303, 307,309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2007 року змінити в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1, відповідно до варіанту технічної експертизи від 10 квітня 2008 року, за яким ОСОБА_1 виділити у користування земельну ділянку розміром 302,3 кв.м разом з будівлями в межах, визначених схематичним планом, доданим до висновку експерта, і зображену на схемі червоним кольором.
ОСОБА_2 виділити у користування земельну ділянку розміром 167,9 кв.м разом з будівлями в межах, визначених схематичним планом, зображену на схемі зеленим кольором.
Частину земельної ділянки розміром 33,4 кв.м, зображену на схемі жовтим кольором, виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільне користування .
Межу поділу зазначених земельних ділянок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначити в такому варіанті: від вуличної роздільної огорожі з вулиці Гоголя на відстані 3,80 м від правої бокової межі вглиб двору в напряму задньої межі на відстань 10,30м;
-далі поворот під кутом 90 градусів направо до правої бокової межі на відстань 0,50м;
-далі поворот під кутом 90 градусів направо вглиб двору на відстань 6,88 м;
-далі поворот під кутом 90 градусів наліво до роздільної дерев'яної огорожі співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на відстань 1,70 м;
-далі поворот під кутом 90 градусів направо вглиб двору на відстань 10, 15 м;
-далі поворот під кутом 90 градусів направо до правої бокової межі на відстань 1,70 м;
-далі поворот під кутом 90 градусів наліво вглиб двору на відстань 7,25 м
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді
апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді
Виходячи з того, що комісією селищної ради 11 травня 2005 року встановлено загальний розмір земельної ділянки менший розміру згідно зазначеного рішення (818,27 кв.м.), суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, в основу свого рішення поклав дані отриманих при проведенні судом 18 листопада 2005р.з виходом на місце замірів земельної ділянки і встановив межі земельних ділянок, якими користуються кожна з сторін.
Однак наведене обгрунтування правового висновку не повною мірою узгоджується з нормами Земельного кодексу України, зокрема, глави 25 ЗК, якими регулюються питання вирішення земельних спорів, роз”ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в постанові від 16 квітня 2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, згідно з п. 25 якої у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників жилого будинку необхідно витребувати документи про надання її для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, план земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного із співвласників, а також розташованих на ній будівель, плодоягідних насаджень; правоустановлюючих документів на будинок із зазначенням розміру часток кожного співвласника.
Хоча в матеріалах справи зібрані суперечливі відомості про розміри земельної ділянки - 885,3; 818, 27; 818 кв. метри (а.с.10, 13, 25, 28), суд першої інстанції без витребування та перевірки необхідних документів встановив межі земельних ділянок, фактично закріпивши за ОСОБА_5 земельну ділянку розміром 331,31 кв.м , а за ОСОБА_6- 494, 19 кв.м . При цьому суд не звернув уваги, що при такому вирішенні спору загальний розмір земельної ділянки (825,6 кв.м) перевищує існуючий її розмір, визначений комісією сільської ради в акті від 11 травня 2005 року,-818,27 кв.м (а.с. 25).
Розглядаючи даний земельний спір за відсутності даних про результати його попереднього вирішення Голованівською селищною радою в порядку ч. 3 ст. 158 ЗК України, суд першої інстанції не з”ясував належним чином обставини і час виникнення спільної частково власності на будинок та права на нього співвласників. Як вбачається з даних МБТІ, за свідоцтвом про право на спадщину, виданим 12 грудня 1997 року, ОСОБА_5успадкувала після смерті ОСОБА_7 7/40 частин будинку (а.с. 15), чого позивачка не заперечувала. В зв”язку з чим рішенням виконкому селищної ради від 29 червня 04 р. №63 за нею визнано право на 2/5 частини будинку(а.с.6), суд не перевірив. Пославшись в рішенні на ст. 81,89-91 ЗК України, суд не вияснив, чи отримувались колишніми співвласниками будинку державні акти про право приватної власності на земельні ділянки відповідно до рішення виконкому від 20 січня 1994 року №13 (а.с.16,18,27). Між тим, ці обставини мають значення для вирішення питання щодо фактичного права співвласників на земельні ділянки і визначення порядку користування ними відповідно до норм земельного законодавства та роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, даних , зокрема. в п. 21 згаданої постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, суд ухвалою від 8 червня 2005 року призначав судово - технічну експертизу (а.с.32), однак належно оформленого висновку з відповідними планами та схемами не витребував і 18 листопада 2005 року при огляді на місці провів обміри земельних ділянок і визначив їх площі, хоч для цього необхідні спеціальні знання.
З огляду на викладені обставини рішення суду не можна визнати законним та обгрунтованим.
Крім того, поклавши на Голованівську селищну раду, яку не було залучено до розгляду справи, обов”язок виставити межові знаки та скласти схему земельної ділянки для внесення відповідних змін в інвентарну справу, суд фактично вирішив питання про обов”язки селищної ради, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи за новий розгляд
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.5 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 311, ст. 313-315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2005 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала
.нею та відповідачами. Оскількивстановити межі земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, та виділити їй в натурі земельну ділянку в розмірі, пропорційно житловій площі належної їй частині будинку. Позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачкою є співвласниками розташованого в АДРЕСА_2 житлового будинку, в якому їй, позивачці, належать 2/5 частини, а відповідачці-3/5. Оскільки остання порушила угоду про порядок користування земельною ділянкою і встановлені раніше межі, просила задовольнити її позовні вимоги, а також зобов”язати ОСОБА_8 дотримуватись умов добросусідства, не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
мвиділеновстановлено межі земельної ділянки відповідно до розмірів, встановлених судом при її огляді та замірах, а також зобов”язано Голованівську селищну раду виставити межові знаки і скласти схему земельної ділянки для внесення відповідних змін в інвентарну справу. В решті позову відмовлено.
В зв”язку зі смертю 15 листопада 2004 року ОСОБА_8 Голованівський районний суд в порядку ст. 106 ЦПК (1963р.) визнав відповідачем по справі ОСОБА_6, якому 21 травня 2005 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/5 частини належного ОСОБА_8 будинку (а.с.24, 33) .