Справа № 2-2722/12

Рішення

Іменем України

"29" серпня 2012 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого-судді Маслак В.П.

при секретарі Кириченко Ю. Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, за участю третьої особи: Комунальне виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство № 16 про визнання права на житло,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулася до суду з даним позовом зазначивши, що з 1992 року з усного дозволу керівництва КВЖРЕП №16 вселилися в квартиру АДРЕСА_1, що встановлено рішенням Корольовського районного суду м.Житомир від 30.05.1997р. Квартира АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності Житомирської міської ради та знаходиться на балансі КВЖРЕП №16. У вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, як основний квартиронаймач, її чоловік ОСОБА_2 та племінниці ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 16.05.2012р. встановлено, що в квартирі АДРЕСА_2 В.М. та ОСОБА_2 проживають за договором найму й сплачують комунальні послуги. Відповідач не бажає визнавати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на житло, таким чином обмежуючи останніх у праві розпорядження житлом, а тому позивачі просять суд визнати за ними право на житло, а саме, квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позовні вимоги з викладених у позові підстав.

Представник відповідача позов не визнала з тих підстав, що у квартирі АДРЕСА_1 позивачі проживають незаконно, оскільки ордер останнім на спірну квартиру не видавався, договору найму з позивачами не укладено. Зазначила, що факт самовільного зайняття позивачами спірної квартири підтверджується рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 16.05.2012р. Наголосила, що позивачі використали своє право на приватизацію житла, на підтвердження чого надала суду інформаційні довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №№35309834, 35309873 від 28.08.2012р. На запитання головуючої відповіла, що спірна квартира не віднесена для використання під маневровий переселенський фонд та не є службовою.

Представник третьої особи відмітила, що позивачі займають квартиру АДРЕСА_1, як квартиронаймачі та з ними укладено відповідні договори про надання комунальних послуг.

Заслухавши пояснення позивачів та їх представника, представника відповідача та третьої особи, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в 1992 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з усного дозволу керівництва КВЖРЕП-16, однак з порушенням вимог ст.58 ЖК України, яка передбачає, що єдиною підставою для вселення в жиле приміщення є ордер, виданий виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, вселилися в квартиру АДРЕСА_1. Дана обставина встановлена рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30 травня 1997 року, що набрало законної сили, в справі за позовом виконавчого комітету Житомирської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та інших про виселення, а тому згідно з вимогами ст.61 ЦПК України не потребує доказування (а.с 12-14).

Квартира АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності Житомирської міської ради та знаходиться на балансі КВЖРЕП-16. За вказаною адресою зареєстровані основний квартиронаймач ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що встановлено рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 16.05.2012р. по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання права власності за набувальною давність, а тому згідно з вимогами ст.61 ЦПК України не потребує доказування (а.с 15-16).

Позивачі регулярно здійснюють витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, що стверджується довідкою КВЖРЕП-16 від 05.06.2012р. №114 про відсутність заборгованості по квартирній платі, договором про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій від 06.06.2012р. (а.с. 7-8). Також позивачами укладено наступні договори: про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 10.08.2012р., користування електричною енергією від 17.08.2000р., надання послуг з газопостачання від 04.09.2006р. (а.с.30 – 45). Тобто, фактично між позивачами та власником житла укладений договір найму жилого приміщення державного житлового фонду, в зв’язку з чим позивач має право на постійне проживання та користування вказаним жилим приміщенням.

Посилання представника відповідача на інформаційні довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №№35309834, 35309873 від 28.08.2012р. як на доказ того, що позивачі використали своє право на приватизацію житла суд до уваги не приймає, оскільки дані довідки не містять інформації про те, що позивачі використали право на приватизацію в повному обсязі в межах норми жилої площі, визначеної ст.ст. 47,48 ЖК України. Згідно вказаних довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули права спільної часткової власності на 1/3 квартири №3 будинку №10 по вул.1-го Травня,10 в м.Житомирі.

Статтею 47 Конституції України передбачено право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно до ст.ст.4-5 ЖК України державний житловий фонд включає жилі будинки та жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі та призначені для постійного проживання громадян. Жилі будинки та жилі приміщення призначені для постійного проживання громадян (ст.6 ЖК України).

Керуючись ст.ст. 47 Конституції України, ст.ст. 4-7, 9, 63, 64 Житлового кодексу України, ст.ст.3,10,60,208,209,212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на житло, а саме, квартиру АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Головуючий суддя В. П. Маслак