ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2006 р. | № 4/479 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Карабаня В.Я. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Чабана В.В. |
у відкритому судовому засіданні за участю представників |
Виробничого кооперативу “Амфора” | Мещеряков В.М. |
Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації | не з'явився |
ВАТ “Мостобуд” | Штанько С.О. |
розглянувши касаційну скаргу | ВАТ “Мостобуд” |
на ухвалу | Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 |
у справі | № 4/479 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | Виробничого кооперативу “Амфора” |
до | 1) Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської державної адміністрації; 2) ВАТ “Мостобуд” |
про | визнання права власності |
Постанова приймається 06.11.2006, у зв'язку з тим, що у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Борисенко І.І.) від 09. 12.2005. позов задоволено частково. Визнано за Виробничим кооперативом "Амфора" право власності на нежитлове приміщення № 1-11, загальною площею 177,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Причальна, 2. В частині визнання недійсною відмови про видачу свідоцтва на право власності приміщення в позові відмовлено.
В решті позову провадження у справі припинено.
На вказане рішення Відкритим акціонерним товариством "Мостобуд" подана апеляційна скарга, яка Київським апеляційним господарським судом тричі поверталася без розгляду, спочатку ухвалою від 16.02.06 на підставі п. 2 ст. 97 ГПК України (до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні), потім ухвалою від 27.03.06. на підставі п. 4 ст. 97 ГПК України (скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку), а ухвалою від 17.04.06 відмовлено у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.
Відкритим акціонерним товариством "Мостобуд" подано касаційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 09.12.05 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.04.06. Обидві скарги відповідають вимогам ГПК України, тому вони були прийняті до провадження та призначені до розгляду.
До прийняття постанови, касатор відмовився від касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.04.06.
В касаційній скарзі на рішення господарського суду м. Києва від 09.12.05 зазначено, що при винесені вказаного рішення місцевим господарським судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Виробничим кооперативом "Амфора" заявлено позов до Головного управління комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, в якому містяться наступні вимоги:
- визнати за позивачем право власності на приміщення №№ 1-11, площею 177, 6 кв.м. по вул.. Причальна, 2 у м. Києві;
- визнати відмову відповідача від визнання за позивачем права власності на приміщення №№ 1-11, площею 177, 6 кв.м. по вул.. Причальна, 2 у м. Києві, недійсною;
- зобов'язати відповідача провести у встановленому порядку оформлення права власності та видати відповідне свідоцтво на приміщення №№ 1-11, площею 177, 6 кв.м. по вул.. Причальна, 2 у м. Києві.
В подальшому позивач уточнив свої вимоги, виклавши їх в такій редакції:
- визнати за позивачем право власності на об'єкт - приміщення №№ 1-11, площею 177, 6 кв.м. по вул.. Причальна, 2 у м. Києві;
- визнати відмову відповідача від визнання за позивачем права власності на приміщення №№ 1-11, площею 177, 6 кв.м. по вул. Причальна, 2 у м. Києві, недійсною.
Ухвалою від 12.08.05 господарський суд м. Києва залучив до участі у справі у якості другого відповідача Відкрите акціонерне товариство "Мостозагін-103".
У зв’язку з тим, що в судовому засіданні представник ВАТ "Мостозагін-103" заявив, що залучена до участі у справі в якості другого відповідача особа не є юридичною особою, господарський суд ухвалою від 27.09.05 відклав розгляд справи і витребував у другого відповідача його установчі документи.
Ухвалою від 21.10.05 другим належним відповідачем визнано ВАТ "Мостобуд".
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд послався на те, що "Мостозагін № 103", який увійшов до складу ВАТ "Мостобуд", 18.07.91 по акту приймання-передачі передав стороні приміщення, площею 177, 6 кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Причальна 2, Виробничому кооперативу "Амфора" у зв’язку з відсутністю доцільності подальшої експлуатації, за що виставив платіжну вимогу на суму 2 260 грн.
За висновком суду вказані дії свідчать, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, що на той час відповідало вимогам розпорядження Ради Міністрів СРСР № 1954-Р від 04.11.1089.
Крім того, за висновком місцевого суду, позивач набув право власності на спірний об’єкт на підставі ст. 344 Цивільного Кодексу України, оскільки володіє цим майном понад 15 років.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд не повно з'ясував обставини, що мають значення у справі.
Так, у відзиві на позовну заяву ВАТ "Мостобуд" стверджує, що спірні приміщення, які були передані позивачу у користування, на той час були державною власністю, а на час розгляду справи були вже власністю ВАТ "Мостобуд", і як пояснив представник цього товариства в судовому засіданні, товариство на ці приміщення має відповідне свідоцтво.
Із матеріалів справи також вбачається, що ВАТ "Мостобуд" було залучене до участі у справі в якості відповідача саме через те, що ВАТ "Мостозагін –103" не є юридичною особою.
За таких обставин слід було з'ясувати законність передачі ВАТ "Мостозагін –103" спірних приміщень позивачу.
Крім того, прийняття місцевим судом рішення про визнання позивача власником згаданих нежитлових приміщень призвело до того, що спірне майно має двох власників. Позивача у цій справі –на підставі рішення суду, а ВАТ "Мостобуд" –на підставі законів з питань приватизації.
Тобто, даний спір торкається права Фонду державного майна України, як органу, що здійснює відповідні функції по приватизації державного майна, однак вказаний орган до участі у справі не залучено, що, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України є безумовною підставою для скасування такого рішення.
Посилання в рішенні суду на розпорядження Ради Міністрів СРСР № 1954-Р від 04.11. 1089 (навіть якщо припустити, що це випадкова описка) є не зрозумілим, оскільки у спірному періоді вже діяли Закон України "Про власність", Закон України "Про підприємства" та інші закони та підзаконні акти, якими спірні питання були врегульовані.
Зокрема, в частині 1 ст. 33 Закону України "Про власність", в редакції, що діяла у спірному періоді, було зазначено, що управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада Української РСР, а також уповноважені нею державні органи.
З огляду на зазначене, суд мав би з'ясувати, який державний орган управляв майном і чи приймав він відповідне рішення стосовно передачі спірного майна позивачу.
Безпідставне посилання місцевого суду і на ст. 344 ЦК України, як на підставу набуття позивачем права власності на згадані приміщення, оскільки згідно перехідних положень цього Кодексу, він набирає чинності з 1 січня 2004 року, а згідно п. 8 цих Положень, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння почалось за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Тобто, на день заявлення позову, десятирічний термін не сплинув.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Мостобуд” задовольнити.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 09.12.2005 у справі № 4/479 скасувати, а справу передати до господарського суду м. Києва на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан