ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" червня 2006 р.  09-35              Справа № АС-13/190-06

вх. № 4911/1-13

Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.

за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.

представників сторін позивача - Літвінцева О. О., дов. б/н від 01.04.06 р.,                          - Єрьоменко А. В., дов. б/н від 01.01.06 р.

відповідача - Стасєва Т. М., дов. № 5077/10/10-013 від 10.05.06 р.

по справі за позовом  ВАТ "Ольга" м. Х-в   

до  ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова  

про визнання недійсним повідомлення-рішення  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ „Ольга”, просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ Червонозаводського району м. Харкова № 0000032310/2 від 12.04.06 р. про визначення суми податкового зобов’язання по ПДВ в розмірі 303207,0 грн. (202138,0 грн. основного платежу та 101069,0 грн. застосованих фінансових санкцій) як безпідставне та таке, що не враховує фактичні обставини, посилаючись на положення Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на результати перевірки.

Справа розглядається в порядку КАС України.

Надані документи свідчать, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт від 27.12.05 р. планової виїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.04 р. по 01.10.05 р. та рішення ДПА Харківської області від 07.04.06 р. про результати розгляду скарги.

Як випливає з наданого позивачем до матеріалів справи акту перевірки, при перевірці правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету сум ПДВ перевіряючими було виявлено порушення підприємством положень п. 15.3.1 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яке спричинено тим, що платник податків у жовтні 2004 р. подав до ДПІ уточнюючий розрахунок з корегуванням податкового кредиту до збільшення за серпень та вересень 2001 р. в сумах 116649,0 грн. та 85489,0 грн. відповідно.

Суд вважає необхідним відмітити, що норма, порушення якої виявлено перевіряючими, встановлює, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Надані документи свідчать про те, що позивачем до відповідача були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. від 28.10.04 р. та від 26.10.04 р.). Оскільки уточнюючі розрахунки ні за змістом, ні за формою не є заявами на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування, перевіряючі безпідставно наполягають на їх тотожності. Таким чином, твердження про направлення будь-яких заяв за межами 1095 днів є помилковими.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, твердження про порушення позивачем при направленні уточнюючих розрахунків терміну 1095 днів ґрунтується на приписах ч. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який встановлює, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Але відповідачем не було взято до уваги те, що така редакція цієї норми діє з 26.03.03 р. у зв’язку із внесенням змін Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. До того часу ч. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону встановлювала, що у разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов’язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники. Тобто право платника на коригування або виправлення помилок не обмежувалося у часі.

Оскільки жодні норми вказаних законів не містять положень стосовно того, що дія внесених змін має зворотну силу, тобто регулюють правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, слід вважати, що термін у 1095 днів для обмеження права платника податків надавати уточнюючі розрахунки повинен розраховувати від 26.03.03 р., а тому цей строк позивачем не був порушений.

Відповідач не заперечує проти того, що у підприємства були в наявності всі необхідні облікові документи для включення сум ПДВ до податкового кредиту за вказані періоди і розрахунок коригування відповідає цим документам. За таких обставин висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам і зроблені при помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Зважаючи на те, що відповідач не виконав приписів п. 2 ст. 71 КАС України і не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями   4, 8, 9, 71, 86, 160- 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ Червонозаводського району м. Харкова № 0000032310/2 від 12.04.06 р. про визначення суми податкового зобов’язання по ПДВ в розмірі 303207,0 грн. (202138,0 грн. основного платежу та 101069,0 грн. застосованих фінансових санкцій)

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Ольга" (61054, м. Харків, вул. Мало-М"ясницька, 9/11) 3,40 грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви
про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі
заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 26.06.06 р.

Суддя                                                                                            Водолажська Н.С.