ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 р. |
№ 9/168-38 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Самусенко С.С. - головуючого, Панченко Н.П., Кота О.В., |
|
|
|
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
Українського консорціуму “Екосорб” |
на постанову |
Львівського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 року |
за заявою |
Малого підприємства “Модуль” |
про |
розстрочку виконання рішення |
та зустрічною заявою |
Українського консорціуму “Екосорб” |
про |
зміну способу виконання рішення |
у справі |
№9/168-38 |
господарського суду |
Волинської області |
за позовом |
Українського консорціуму “Екосорб” |
до |
Малого підприємства “Модуль” |
про |
стягнення 187 819 грн. 75 коп. |
за участю представників |
сторін |
від позивача - |
Бродська Т.С. |
від відповідача - |
не з'явився |
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Волинської області від 17 травня 2006 року у справі № 9/168-38 (суддя Л.Соломка) частково задоволено заяву МП “Модуль”: розстрочено виконання рішення господарського суду від 20 лютого 2006 року №9/168-38 на 6 місяців шляхом сплати рівними частками по 25269,66 грн. щомісячно, починаючи з 1 червня 2006 року.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 року залишено без змін ухвалу господарського суду Волинської області від 17 травня 2006 року у справі № 9/168-38, апеляційну скаргу - без задоволення.
У касаційній скарзі Український консорціум “Екосорб” просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 року та змінити спосіб виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно МП “Модуль”.
Вищим господарським судом України ухвалою від 28 вересня 2006 року у справі № 9/168-38 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 23 жовтня 2006 року у справі № 9/168-38 призначено наступну колегію суддів: Самусенко С.С. - головуючий (доповідач), Панченко Н.П., Кота О.В.
Відповідач правом участі його повноважного представника у відкритому судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, судова колегія Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03 березня 2006 року ДВС Волинської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу від 03 березня 2006 року № 9/168-1 на виконання рішення господарського суду Волинської області від 20 лютого 2006 року у справі № 9/168-38 за позовом Українського консорціуму “Екосорб” до МП “Модуль” про стягнення 187 819, 75 грн.
03 квітня 2006 року державним виконавцем винесено дві постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: на усе рухоме та нерухоме майно на суму 151 618, 00 грн. та транспортні засоби МП “Модуль” на суму 151 618, 00 грн.
Постановами від 14 квітня 2006 року накладено арешт на грошові кошти в сумі 166 779, 80 грн., які знаходяться на усіх рахунках боржника.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при розгляді заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду господарський суд першої інстанції, з рішенням якого погодилася апеляційна інстанція, правомірно застосував положення ст.ст. 18, 24, 35, 50, 55 Закону України “Про виконавче провадження”, на підставі аналізу яких, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документальні докази, дійшов вірного висновку про відповідність дій ДВС вимогам зазначених статей.
Зважаючи на те, що державним виконавцем при виконанні наказу № 9/168-1 від 03 березня 2006 року вчинено дії, направлені на забезпечення виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій вірно зроблено висновки про безпідставність заяви УК “Екосорб” про зміну способу та порядку виконання рішення.
Щодо встановленого господарським процесуальним законодавством порядку зміни способу та порядку виконання рішення колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що стаття 121 ГПК України не обмежує сторону процесу в кількості звернень із завами про зміну способу виконання рішення.
Згідно статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця господарський суд, який видав виконавчий документ, має розглянути це питання.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між боржником та АК Промислово інвестиційний банк укладено кредитний договір № 66 від 25 березня 2005 року, у відповідності до умов якого боржникові надано кредит у сумі 250000грн. з терміном повернення -24 березня 2007 року, для забезпечення і виконання зобов`язань, по якому укладено договір іпотеки від 25 березня 2005 року № 66/1, згідно якого предметом іпотеки є майновий комплекс ринку в смт. Іваничі, експертною вартістю 310 789, 00 грн.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що кредитний договір № 66 від 25 березня 2005 року забезпечений також договором застави №66/2 від 25 березня 2005 року, укладеним між АК Промислово інвестиційний банк та МП “Модуль”, предметом якого є транспортні засоби та обладнання згідно переліку балансовою вартістю 250 100, 00 грн.
Враховуючи вищенаведені встановлені судами обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про відсутність у боржника з поважних причин можливості виконання рішення господарського суду у встановлений строк та про часткове задоволення заяви боржника шляхом розстрочення на 6 місяців рівними частками.
Враховуючи вищенаведені встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає оскаржувані ухвалу та постанову такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Українського консорціуму “Екосорб” залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 року у справі № 9/168-38 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Н. Панченко
О. Кот