ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«18»жовтня 2012 р. Справа №5023/1917/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П.,суддя Потапенко В.І.,суддя Россолов В.В.,
при секретарі Голозубовій О.І.,
за участі представників сторін:
позивача за зустрічним позовом -Смородинський В.С., дов.№07 від 10.01.2011 р.,
відповідача за зустрічним позовом -Молочко Н.Г., дов. №563 від 02.03.2012 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2632 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 31.06.2012 року у справі №5023/1917/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Інарт»м. Харків,
до Комунального підприємства «Міський інформаційний центр», м. Харків,
про продовження строків дії договорів,
та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Міський інформаційний центр», м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Інарт» м. Харків,
про визнання втрати переважного права, звільнення місць, стягнення заборгованості в сумі 422 258,41 грн., та зобов'язання повернути місця,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2011року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2011року, в задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Міський інформаційний центр»стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Інарт»заборгованості в сумі 422 258,41 грн. (391 200 грн. штрафу за несвоєчасне повернення місць для розташування спеціальних конструкцій та 31 058,41 грн. плати за фактичне користування цими місцями), зобов'язання Товариства повернути Підприємству за актами приймання-передачі визначені Договорами місця для розміщення спеціальних конструкцій, які знаходяться у комунальній власності, та зобов'язання Товариства демонтувати спеціальні конструкції, розташовані на місцях, переданих йому Підприємством за Договорами та договором від 06.03.2007 року №1994, відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2012 року рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі №07/319-10 (21/342-08 (н.р. 29/389-07)) скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 31.06.2012 року у справі №5023/1917/12 (головуючий суддя Денисюк Т.С., суддя Аріт К.В., суддя Калініченко Н. В.) зустрічний позов КП «Міський інформаційний центр»до ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»задоволено частково. Зобов'язано ТОВ «Рекламне агентство «Інарт» повернути КП «Міський інформаційний центр»на підставі акту прийому-передачі місця, які знаходяться в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій за договорами №394 від 20.12.2006 року, №395 від 20.12.2006 року, №396 від 20.12.2006 року, №613 від 25.12.2006 року, №991 від 28.12.2006 року, №1570 від 06.02.2007 року, №1571 від 06.02.2007 року, №1689 від 14.02.2007 року, №1876 від 01.03.2007 року, №1874 від 01.03.2007 року. Стягнуто з ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»на користь КП «Міський інформаційний центр»391200 грн. штрафу за несвоєчасну передачу місць, 4222,58 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження по справі в частині зустрічних позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»31058,41 грн. заборгованості за фактичне користування місцями та зобов'язання ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»демонтувати спеціальні конструкції припинено.
ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2012 року у справі №5023/1917/12 (н.р. 07/319-10) в частині покладення на ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»обов'язку повернути КП «Міський інформаційний центр»на підставі акту прийому-передачі місця, які знаходяться в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій за договорами №394 від 20.12.2006 року, №395 від 20.12.2006 року, №396 від 20.12.2006 року, №613 від 25.12.2006 року, №991 від 28.12.2006 року, №1570 від 06.02.2007 року, №1571 від 06.02.2007 року, №1689 від 14.02.2007 року, №1876 від 01.03.2007 року, №1874 від 01.03.2007 року, стягнення з ТОВ «Рекламне агентство «Інарт» на користь КП «Міський інформаційний центр»391 200 грн. штрафу за несвоєчасну передачу місць і 3 912,00 грн. державного мита скасувати. У зустрічному позові КП «Міський інформаційний центр»в частині покладення на ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»обов'язку повернути КП «Міський інформаційний центр»на підставі акту прийому-передачі місця, які знаходяться в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій за договорами №394 від 20.12.2006 року, №395 від 20.12.2006 року, №396 від 20.12.2006 року, №613 від 25.12.2006 року, №991 від 28.12.2006 року, №1570 від 06.02.2007 року, №1571 від 06.02.2007 року, №1689 від 14.02.2007 року, №1876 від 01.03.2007 року, №1874 від 01.03.2007 року, стягнення з ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»на користь КП «Міський інформаційний центр»391 200 грн. штрафу за несвоєчасну передачу місць і 3 912,00 грн. державного мита відмовити. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2012 року у справі №5023/1917/12 (н.р. 07/319-10) залишити без змін. Стягнути з КП «Міський інформаційний центр» на користь ТОВ «Рекламне агентство «Інарт» суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 448,50 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
Зокрема, апелянт зазначає, що пунктом 3.2.5 спірних договорів саме на КП «Міський інформаційний центр», а не на ТОВ «Рекламне агентство «Інарт», сторони поклали обов'язок готувати та своєчасно надавати ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»всі необхідні документи за цими договорами.
Також скаржник вказує, що спірні місця вибули з користування Товариства та на цей час знаходяться в розпорядженні та користуванні інших осіб, зокрема КП «Міський інформаційний центр». Відсутність у розпорядженні та користуванні цих місць у ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»юридично й фактично унеможливлює їх передачу на підставі акту прийому-передачі.
До того ж, позивач зазначає, що ТОВ «Рекламне агентство «Інарт» оплату за користування місцями за спірний період (з 01.07.2007 року по 20.02.2008 року) здійснило в повному обсязі.
Апелянт стверджує, що законною підставою розміщення реклами є продовжені дозволи на розміщення спірних рекламних конструкцій, однак ці продовжені дозволи на розміщення Товариством реклами протиправно утримуються всупереч чинним рішенням і вимогам органів судової влади Відділом реклами.
Також апелянт стверджує, що у справі немає жодних даних, які б свідчили про те, що КП «Міський інформаційний центр»пропонувало Товариству укласти договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій. Навпаки, саме Товариство зверталося до КП «Міський інформаційний центр»з проханням укласти такі договори.
КП «Міський інформаційний центр»надало суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №7820), в якому зазначено, що КП «Міський інформаційний центр»вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною, а рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2012 року у справі №5023/1917/12 законним та таким, що відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи.
18.10.2012 року до судового засідання з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 року по даній справі задоволено клопотання ТОВ «Рекламне агентство «Інарт», витребувано з Відділу реклами Департаменту контролю Харківської міської ради оригінали примірників дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№4786 від 16.12.2002 р. (пр.Гагаріна,20), 5106 від 10.04.2003 р. (пр. 50-річчя ВЛКСМ,54), 5107 від 10.04.2003р. (пр.50-річчя СРСР + вул. І.Камишева), 5108 від 10.04.2003 р. (вул. Плеханівська,135), 5484 від 22.08.2003 р. (пров. Короленка + пров. Вірменський), 5825 від 28.11.2003 р. (пр.50-річчя СРСР + вул. Ковтуна), 7341 від 18.11.2004 р. (вул. Аерофлотська + вул. Ромашкіна), 7342 від 18.11.2004 р. (вул. Аерофлотська + вул. Ромашкіна), 7344 від 18.11.2004р. (вул. Аерофлотська + вул. Ромашкіна), 9475 від 16.11.2005 р. (вул. Матюшенка + вул. Шевченка), 10251 від 01.03.2006 р. (вул. Ак.Павлова,29), 11416 від 04.04.2007 р. (пр. Гагаріна + вул. Державінська), №7822 (пр. Леніна 3), №7343 (вул. Аерофлотська + вул. Ромашкіна), №11421 (на перехресті пл. Р.Люксембург та вул. К.Основяненка).
Однак, Відділ реклами Департаменту контролю Харківської міської ради вимоги зазначеної ухвали не виконав, витребувані документи не надав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що Харківським апеляційним господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та враховуючи згоду представників сторін, вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Підприємством і Товариством були укладені договори про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій №394 від 20.12.2006 р., №395 від 20.12.2006 р., №396 від 20.12.2006 р., №613 від 25.12.2006 р., №991 від 28.12.2006 р., №1570 від 06.02.2007 р., №1571 від 06.02.2007 р., №1689 від 14.02.2007 р., №1874 від 01.03.2007 р., №1876 від 06.02.2007 р., №1994 від 06.03.2007 р. строком дії до 30.06.2007 р. На підставі цих договорів Товариство одержало дозволи на розміщення зовнішньої реклами на місцях, одержаних за цими договорами.
Відповідно до п. 5.1. спірних Договорів: протягом 3-х днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3. Договору «Користувач»зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх «КП». Повернення місць, наданих в користування, здійснюється «Користувачем»на підставі Актів прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками «КП»і «Користувача». При цьому демонтаж спеціальних конструкцій і приведення території місць у належний стан (прибирання місця, вивіз сміття тощо) здійснюється «Користувачем» самостійно за власний рахунок.
Відповідно до п. 5.2. спірних Договорів місця вважаються фактично повернутими КП з моменту підписання Актів прийому-передачі.
Відповідно до п. 6.2. спірних Договорів у разі прострочення повернення місць, наданих в користування, «Користувач»сплачує «КП»штраф у розмірі 50 гривень за кожний день затримки повернення кожного місця.
Після спливу строку дії Договорів Товариство продовжувало розташування рекламних конструкцій на місцях, наданих за цими Договорами, здійснюючи перерахування на поточний рахунок Підприємства вартості користування місцями в розмірі, що визначений рішеннями виконкому Харківської міської ради (т. 12, а/с. 106-149, т. 13, а/с. 1-118, 125-146). Підприємство прийняття цих коштів не заперечує, доказів їх повернення Товариству як безпідставно перерахованих, не надавало. На суму відповідних податкових зобов'язань Підприємство оформило й надало Товариству податкові накладні.
На момент звернення Підприємства до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом підприємство вказувало, що заборгованість Товариства по оплаті за фактичне користування місцями становить 31 058,41 грн.
Після звернення Підприємства до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом про стягнення такої заборгованості, Товариством було внесено плату за користування місцями за період з 01.02.2008 року по 12.02.2008 року підтверджується платіжним дорученням №311 від 26.02.2008 року та відповідними розрахунками: сплачені Товариством у лютому 2008 року 75 057,82 грн. у перерахунку на 12 днів відповідають саме 31 058,41 грн.
Як зазначає позивач за зустрічним позовом після припинення дії договорів про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій позивач за первісним позовом не повернув місця відповідно до умов договорів, продовжував користуватись наданими місцями, а тому йому було нараховано штраф за несвоєчасну передачу місць в розмірі 391200 грн., та плату за фактичне користування місцями в розмірі 31058,41 грн.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, керувався п. 1-1, 2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», п.1 «Порядку надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій». Суд першої інстанції в частині стягнення з Товариства заборгованості по оплаті за фактичне користування місцями у сумі 31 058,41 грн. та в частині зобов'язання Товариства демонтувати спеціальні конструкції, розташовані на місцях, переданих йому Підприємством припинив провадження по справі з огляду на відсутність предмета спору. Суд першої інстанції визнав зустрічні позовні вимоги щодо зобов'язання Товариства повернути підприємству за актами приймання-передачі визначені договорами місця для розміщення спеціальних конструкцій, які знаходяться у комунальній власності, та про стягнення 391 200 грн. штрафу з огляду на доведеність та обґрунтованість цих вимог.
Колегія суддів погоджується частково з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.
Як вбачається з матеріалів справи, після звернення КП «Міський інформаційний центр»до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом про стягнення заборгованості по оплаті за фактичне користування місцями в сумі 31 058,41 грн. ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»було внесено плату за користування місцями за період з 01.02.2008 року по 12.02.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням №311 від 26.02.2008 року. Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення в даній частині позовних вимог спір був відсутній.
Також, спір про зобов'язання ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»демонтувати рекламні засоби вже вирішено Харківським апеляційним господарським судом в справі №37/148-09.
Відповідно до п. 1-1, п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору та якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
За таких обставин, провадження по справі в частині стягнення з Товариства заборгованості по оплаті за фактичне користування місцями в сумі 31 058,41 грн. та зобов'язання ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»демонтувати рекламні засоби судом першої інстанції правомірно припинено за відсутністю предмету спору.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»повернути КП «Міський інформаційний центр»на підставі акту прийому-передачі місця, які знаходяться в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій колегія суддів згодна із висновком суду першої інстанції про задоволення цих вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5.1. спірних Договорів: протягом 3-х днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3. Договору «Користувач»зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх «КП». Повернення місць, наданих в користування, здійснюється «Користувачем»на підставі Актів прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками «КП»і «Користувача». При цьому демонтаж спеціальних конструкцій і приведення території місць у належний стан (прибирання місця, вивіз сміття тощо) здійснюється «Користувачем» самостійно за власний рахунок.
Відповідно до п. 5.2. спірних Договорів місця вважаються фактично повернутими КП з моменту підписання Актів прийому-передачі.
Із наведених пунктів договору вбачається, що відповідальність за повернення місць за актом прийому-передачі покладена за договором саме на ТОВ «Рекламне агентство «Інарт».
Незважаючи на фактичне припинення користування місцями, ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»не передало КП «Міський інформаційний центр»місця за спірними договорами за актами прийому-передачі.
Статтею 526 Цивільного кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»повинен виконати всі умови договорів про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, зокрема, умови про передачу місць саме за актами прийому-передачі.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо стягнення з ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»штрафу за несвоєчасне повернення місць помилковим, з огляду на наступне.
Порушення зобов'язань, відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
При цьому, статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що спірними договорами, зокрема пунктом 3.2.5, обов'язок ініціювання складання акту приймання-передачі наданих в користування місць після припинення дії договорів, як і всіх інших необхідних документів по договорам, покладено саме на КП «Міський інформаційний центр». Однак, жодних доказів звернення до Товариства із пропозицією або вимогою скласти відповідні акти позивач в порядку статті 33 ГПК України не надав.
Крім того, відповідно до положень пункту 3 Порядку надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 року №977 «Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові»у випадку виявлення використання розповсюджувачами зовнішньої реклами місць, передбачених пунктом 1 цього Порядку, без укладення договорів про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, та / або без отримання дозволу (фактичне користування) КП «МІЦ»має право: отримати плату за фактичне користування такими місцями за весь період їх використання; вимагати укладення договору про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій та отримання дозволу.
Матеріали справи свідчать про те, що після закінчення строку дії спірних договорів у період з 01.07.2007 року по 19.02.2008 року ТОВ «РА «Інарт»здійснювалась оплата за користування місцями, яка була повністю прийнята позивачем за зустрічним позовом, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями ТОВ «РА «Інарт», відповідними податковими накладними та складеним і підписаним сторонами двостороннім актом. При цьому жодних доказів наявності з боку позивача за зустрічним позовом заперечень щодо користування місцями та оплати такого користування останнім не надавалось.
Окрім цього, Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26.11.2010 року у справі №2-а1102/2020 (залишеною в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 року) за позовом ТОВ «РА «Інарт» до Відділу реклами Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради визнано протиправною відмову відповідача у продовженні строку дії дозволів на розміщення рекламних конструкцій на спірних місцях та покладено на суб»акта дозвільної системи обов'язок подовження дозволів.
Отже, оскільки позивач не здійснив покладених на умовами договорів дій, спрямованих на складення та підписання сторонами акту приймання-передачі спірних місць після спливу строків дії договорів оренди місць і між сторонами не припинялись господарські відносини, про що свідчили дії позивача за зустрічним позовом щодо прийняття оплати товариством користування місцями, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення штрафних санкцій за неповернення цих місць Товариством за актом приймання-передачі.
Таким чином, у зв'язку викладеним, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу частково задовольнити, скасувати рішення в частині стягнення з ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»на користь КП «Міський інформаційний центр»391200 грн. штрафу за несвоєчасну передачу місць. В цій частині прийняти нове рішення , яким в позові відмовити. В іншій частині рішення залишити без мін.
Зважаючи на наведене, керуючись ст. 99, ст. 101, ч. 1 п. 2 ст. 103, ч. 1 п. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 31.06.2012 року у справі №5023/1917/12 скасувати частково -в частині стягнення з ТОВ «Рекламне агентство «Інарт»на користь КП «Міський інформаційний центр»391200 грн. штрафу за несвоєчасну передачу місць.
В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Повний текст постанови складено 19.10.2012 року.
Головуючий суддя Бондаренко В. П.
Суддя Потапенко В. І.
Суддя Россолов В. В.