ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

09 листопада 2006 р.

№ 2-11/9083-2006

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши    касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-

                          промислова компанія “Українське вугільне паливо”

на                         рішення господарського суду  АР Крим від 22.05.2006р. та

                          постанову Севастопольського апеляційного господарського суду

                          від 07.08.2006р.

у справі            №2-11/9083-2006

за позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова

                          компанія “Українське вугільне паливо”

до                       Кримського республіканського об’єднання “Крименергоресурс”

про                      стягнення 1 006 943,12  грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Українське вугільне паливо” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою  на рішення господарського суду АР Крим  від 22.05.2006р.  та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.08.2006р. у справі №2-11/9083-2006.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.

Основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу  (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до  касаційної скарги мають бути додані докази сплати державного мита.

Згідно п. 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

В силу ст.46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету у порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Розмір державного мита визначений ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р.  №15.

Відповідно до підпункту “г” п.2 ст.3 Декрету,  ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови  встановлена у розмірі 50 відсотків ставки,  що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Так, в силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету  із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до оскаржуваного рішення господарського суду АР Крим від 22.05.2006р., залишеного без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.08.2006р., позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача 198 836,17 грн. індексу інфляції, 61 375,21 грн. 3% річних. У задоволенні позову в частині  стягнення 746 731,74 грн. пені відмовлено.

Як вбачається з поданої скарги, скаржник оспорює рішення та постанову  в частині   відмови у стягненні з відповідача 746 731,74 грн. пені

Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для позовів майнового характеру –50 відсотків ставки з оспорюваної суми. За подання даної касаційної скарги державне мито підлягало сплаті у розмірі 3733,65 грн.

Разом з тим, із доданого до касаційної скарги платіжного доручення №815 від 21 серпня 2006р. вбачається, що скаржником сплачено державного мита лише у сумі 1866,83 грн.,  тобто менше ніж необхідно.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись п.4    статті 1113 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Українське вугільне паливо” на рішення господарського суду АР Крим  від 22.05.2006р.  та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.08.2006р. у справі №2-11/9083-2006  та додані до неї документи повернути.

2. Видати Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Українське вугільне паливо” довідку на повернення з державного бюджету 1866,83 грн. державного мита, перерахованого відповідно до платіжного доручення №815  від 21 серпня 2006 року.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій