ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

10 листопада 2006 р.

№ 5/100

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Кравчука Г.А. –головуючого,

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

перевіривши  матеріали касаційної  скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Евріс”

на  ухвалу

Господарського суду Кіровоградської області

від	06.10.2006р.

у справі господарського суду

№ 5/100 Кіровоградської області

за позовом

Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” в особі філії “Кіровоградська дирекція “Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк”

до	Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Евріс”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”

про	звернення стягнення на заставлене майно, -

В С Т А Н О В И В:

До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Евріс”, подана 30.10.2006р. через Господарський суд Кіровоградської області на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2006р. про поновлення провадження у справі, прийняття справи до провадження, призначення часу і місця її розгляду та зобов’язання сторін виконати певні дії до дня судового засідання, винесену з посиланням на ст.ст. 65, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначена ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2006р. оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Евріс” з підстав не зазначення судом ціни позову, що, згідно висновків відповідача, перешкоджає всебічному, повному, об’єктивному розгляду справи і є суттєвим порушенням процесуальних прав сторін.

Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України “Про судоустрій України”, ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в лише у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом.

Із змісту ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що ухвалу місцевого господарського суду може бути оскаржено до касаційного суду лише тоді, коли це прямо передбачено у відповідних статтях Господарського процесуального кодексу України, що регулюють винесення ухвал.

Статтями 65, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України не передбачається можливість оскарження ухвали про прийняття справи до свого провадження.

Крім того, раніше відповідач звертався до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2006р., винесену з посиланням на ст.ст.79, 86 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення провадження у справі №5/100, призначення часу і місця проведення судового засідання та зобов’язання сторін виконати вимоги, викладені в ухвалі Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2006р. про порушення провадження по справі №5/100. Причину звернення з касаційною скаргою відповідач мотивував тим, що судом в оскарженій ухвалі не було зазначено строку, до якого відповідач був повинен надати витребувані судом документи, що, згідно висновків відповідача, було порушенням вимог п. 5 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.09.2006р. було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі “Евріс” у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2006р. у справі №5/100 Господарського суду Кіровоградської області до провадження Вищого господарського суду України, а касаційну скаргу повернуто особі, що її подала.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що неодноразове оскарження процесуальних документів, що не підлягають оскарженню, дозволяє зробити висновок, що особа, яка подала касаційну скаргу, недобросовісно користується наданими їй процесуальними правами, оскільки неодноразове оскарження ухвал суду, що не підлягають оскарженню, фактично призводить до затягування розгляду справи у зв’язку із пересиланням справи до суду вищого рівня і є порушенням приписів ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

За вказаних обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі “Евріс” у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2006р., та повернути касаційну скаргу особі, що її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 79, 86, 108, 11113 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі “Евріс” у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2006р. у справі №5/100 Господарського суду Кіровоградської області до провадження Вищого господарського суду України, та повернути касаційну скаргу особі, що її подала.

Головуючий суддя                                                          Г.А. Кравчук

Суддя                                                                             Г.М. Мачульський

 Суддя                                                                             В.І. Шаргало