ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 р. | № 9/168 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Кравчука Г.А. |
суддів: | Мачульського Г.М. |
Шаргала В.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема |
на постанову від | Дніпропетровського апеляційного господарського суду 16.08.2006 |
у справі господарського суду | № 9/168 Дніпропетровської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема |
до | Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровська паперова фабрика” |
третя особа на стороні позивача | Державне підприємство “Придніпровська залізниця” |
про | врегулювання розбіжностей до договору |
за участю представників
- позивача: | 1). Богданчикова В.М. (голова правління, наказ №260/к від 27.03.06р.) 2). Пятигорця О.І. (довіреність №98 від 26.01.06р.) |
- відповідача: | Вишневського А.Є. (довіреність від 01.03.06р.) |
- третьої особи: | не з’явився ,- |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2006р. (суддя Подобєд І.М.) позов задоволено частково. Постановлено визнати укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема і Відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровська паперова фабрика” договір № 43 від 24.01.2006 “Про експлуатацію під’їзної залізничної колії Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема на 2006 рік” із включенням до його умов наступних пунктів у редакції, згідно протоколу узгодження розбіжностей (викладені російською мовою):
“Пункт 1.1. В соответствии с Уставом железных дорог Украины, Правилами перевозок грузов и на условиях настоящего договора «Ветковладелец»оказывает «Контрагенту»услуги по эксплуатации подъездных путей, принадлежащих «Ветковладельцу», с определением его границ от ПКО до въездных ворот «Контрагента». Развёрнутая длина ж.д. пути «Контрагента»1471 м.
Пункт 2.1. Стоимость оплаты «Контрагентом»за эксплуатацию железнодорожных путей, учитывающую общие затраты на их содержание и ремонт. Расчёты «Контрагентом»производятся ежемесячно путём оплаты на расчётный счёт «Ветковладельца»до 10 числа, на основании счетов «Ветковладельца», которые предоставляются до 5 числа месяца, следующего за отчётным, пропорционально количеству принятых вагонов.
Пункт 2.2. Стоимость оплаты «Контрагентом»за эксплуатацию железнодорожных путей «Ветковладельца»является договорной и на момент заключения договора составляет 155,93 грн. с НДС за проезд одного вагона в оба конца. (См. расчёт табл. № 1).
Пункт 2.3. Стоимость оплаты за эксплуатацию железнодорожных путей «Ветковладельца»может изменяться при изменении цен на материалы, комплектующие и т.д., а также при проведении индексации в системе труда.
Пункт 2.4. Изменённая цена согласовывается обеими сторонами путём оформления Дополнительного соглашения, которое является неотъемлемой частью настоящего договора.
Стоимость услуг может изменяться на протяжении всего срока действия договора, но не более 1 (одного) раза в квартал.
Пункт 3.2. Ежемесячно, но не позднее 3-го числа следующего за отчётным месяца, предоставлять «Ветковладельцу»справку о количестве принятых вагонов.
Пункт 4.2. Пропускать вагоны «Контрагента»при наличии подписанного им договора и при условии отсутствии задолженности по оплате за оказанные услуги по эксплуатации подъездного ж.д. пути.
Пункт 6.1. В случае возникновения дополнительных эксплуатационных расходов за пользование подъездными путями (незапланированный аварийный ремонт подъездного пути и т.п.) «Ветковладелец»имеет право в одностороннем порядке распределить эти расходы пропорционально между «Контрагентами», пользующимися этими участками пути.
Пункт 6.2. «Ветковладелец»письменно уведомляет «Контрагента»об увеличении эксплуатационных расходов, предоставляя «Контрагенту»смету затрат.
Пункт 6.5. В результате ненадлежащего исполнения договорных обязательств настоящий договор может быть расторгнут досрочно любой стороной, с уведомлением об этом другой стороны за один месяц до расторжения договора.
Пункт 9.1. Настоящий договор вступает в силу с 01 января 2006 года и действует до 31 декабря 2006 года”.
В решті позовних вимог провадження у справі постановлено припинити. Також постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровська паперова фабрика” на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема суму 85 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Лисенко О.М., суддів Головка В.Г., Чохи Л.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2006р. скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Також постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема, м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровська паперова фабрика”, м. Дніпропетровськ, 42 грн. 50 коп. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі.
В своїй касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 року, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2006р. залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 12, 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, ст.ст.71, 73 Статуту залізниць України, ч.3 ст.180, ст. 187 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України “Про власність”, ст.ст. 27, 77, 105 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Третя особа не використала наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Місцевий господарський суд в своєму рішенні зазначив, що позивач застосовував заходи для врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору; позивач своєчасно розглянув протокол розбіжностей, який був отриманий із запізненням, та запропонував відповідачу протокол їх узгодження без дати його підписання, який був направлений відповідачу 10.04.2006р., але у встановлений чинним законодавством 20-денний строк відповіді не отримав; відповідач не заперечує факту систематичного використання протягом тривалого терміну під’їзної колії, власником якої є позивач, та не заперечує на її використання у майбутньому, а у залізниці немає можливості подавати відповідачу вагони інакше ніж із використанням під’їзної колії позивача; предметом спору у даній справі можуть бути розглянуті розбіжності, які існували між сторонами до пред’явлення позову і щодо яких на час розгляду справи між сторонами не досягнуто згоди, а пропозиції відповідача, викладені в протоколі розбіжностей №2 не підлягають розгляду, як подані із порушенням встановлених порядку та строків укладення господарських договорів; предметом спору по справі №35/63 про спонукання укласти договір №249 від 21.07.2005р. “Про експлуатацію під’їзної залізничної колії ВАТ “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема на 2005р.”, в ході розгляду якої було прийнято відмову позивача від позову в частині вимог щодо укладення договору №43 від 24.01.2006р. “Про експлуатацію під’їзної залізничної колії ВАТ “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема на 2006р.”, було не спонукання до укладення договору, а розгляд розбіжностей до договору, щодо якого сторони мали намір на його укладення; позивачу був направлений підписаний відповідачем один примірник протоколу узгодження розбіжностей, а відтак місцевий господарський суд, з врахуванням приписів ч.3 ст.179 Господарського кодексу України, ст.ст. 71, 73 Статуту залізниць України, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України дійшов до висновків про наявність правових підстав про припинення провадження по справі в частині зобов’язання відповідача до підписання протоколу узгодження розбіжностей через відсутність предмету спору та задоволення позову в іншій частині, як зазначено в рішенні –визнати укладеним між позивачем та відповідачем договір №43 від 24.01.2006р. із включенням до його умов пунктів у редакції, згідно протоколу узгодження розбіжностей.
Апеляційний господарський суд не погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши в своїй постанові, що укладання договорів між власниками залізничних колій і підприємствами, що мають у межах залізничної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають Статутом залізниць України не регулюються; відповідач користується під’їзними коліями позивача безоплатно з дозволу позивача; позивачем не надано доказів, які б підтверджували обов’язковість для сторін по справі укладати такий договір; позивачем не надано доказів укладання угоди на передачу спору на розгляд суду, а відтак апеляційний господарський суд, з врахуванням приписів ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 71, 73 Статуту залізниць України, ст. 4 Закону України “Про власність”, ст. 187 Господарського процесуального кодексу України дійшов до висновків про наявність правових підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та відмові в задоволенні позовних вимог.
Однак доводи суду апеляційної інстанції не спростовують доводів та висновків суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивач є власником під’їзної залізничної колії довжиною 1 216 метрів, яка примикає до залізничної колії загального користування станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці. До неї примикають шість підприємств-контрагентів, серед яких є відповідач, на адресу яких подаються вагони з вантажами зі станції Нижньодніпровськ. Позивач 15.02.2006р. із супровідним листом №207 направив на адресу відповідача для підпису в 2-х екземплярах договір №43 від 24.01.2006р. “Про експлуатацію під’їзної залізничної колії ВАТ “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема при станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці на 2006р.”. До нього доданий розрахунок плати за експлуатацію під’їзної залізничної колії “контрагентом” на 2006 рік та кошторис витрат на ремонт (100 п.м.) і експлуатацію під’їзної залізничної колії на 2006 рік. Відповідач 17.02.2006р. підписав вищевказаний договір із протоколом розбіжностей, що був отриманий Позивачем 24.03.2006р. Також 31.03.2006р. позивачем було направлено лист на ім’я в.о. голови правління ВАТ “Дніпропетровська паперова фабрика” Дубовської В.М., в якому позивач просив її прибути 03.04.2006р. до 10.00 для врегулювання розбіжностей за вказаним договором про експлуатацію під’їзної залізничної колії, але відповіді на цей лист надано не було, і розбіжності, що виникли, за результатами зустрічі представників сторін врегульовані не були. Після цього, 10.04.2006р. із супровідним листом №514 позивач направив відповідачеві в 2-х екземплярах протокол узгодження розбіжностей до договору №43 від 24.01.2006р., але письмової відповіді на цей лист у 20-денний строк також одержано не було. Розгляд неврегульованих розбіжностей та зобов’язання відповідача підписати протокол узгодження розбіжностей до договору №43 від 24.01.2006р. послужило причиною звернення з позовом до господарського суду. Після пред’явлення позивачем позову до суду відповідач підписав протокол узгодження розбіжностей із застереженнями, які були викладені в протоколі розбіжностей №2 і були направлені позивачеві 12.05.2006р.
Відповідно до приписів ст.187 ч.1 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Частиною другою цієї норми визначено що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Згідно ст.3 Закону України “Про залізничний транспорт” законодавство про залізничний транспорт загального користування складається зокрема із Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Відповідно до положень статей 71, 73 Статуту залізниць України порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія.
Згідно ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Частиною другою цієї норми визначено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Таким чином враховуючи викладене, а також те, що спір виник з приводу укладення договору, укладення якого є обов'язковим на підставі закону (ст.3 Закону України “Про залізничний транспорт”; статті 71, 73 Статуту залізниць України), позивач своєчасно розглянув протокол розбіжностей, який був отриманий із запізненням, та запропонував відповідачу протокол їх узгодження без дати його підписання, який був направлений відповідачу 10.04.2006р., але у встановлений чинним законодавством 20-денний строк відповіді не отримав; відповідач не заперечує факту систематичного використання протягом тривалого терміну під’їзної колії, власником якої є позивач, та не заперечує на її використання у майбутньому, а залізниці немає можливості подавати відповідачу вагони інакше ніж із використанням під’їзної колії позивача, також враховуючи ту обставину, що згідно приписів ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону, розглядаються судом, а день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше, постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а тому ухвалене ним рішення підлягає залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.6, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2006р. у справі № 9/168 Господарського суду Дніпропетровської області скасувати повністю, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2006р. у цій справі, залишити в силі.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і Г. Мачульський
В. Шаргало