ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 жовтня 2012 р. (16:35) Справа №2а-9795/12/0170/16
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі судового засідання Павленко Н.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Національного центру управління та випробувань космічних засобів
про визнання протиправною відмови та спонукання до виконання певних дій.
Обставини справи: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невиплати йому винагороди за 25 років безперервної служби у Збройних Силах України, зобов'язання Національного центру управління та випробувань космічних засобів прийняти рішення (видати відповідний наказ) про виплату позивачу грошової винагороди за 25 років безперервної служби у Збройних Силах України в розмірі 3800,55 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має стаж безперервної військової служби у Збройних Силах України 25 років та набув право на отримання додаткового виду грошового забезпечення винагороди за 25 років безперервної військової служби. Відповідно до довідки розрахунку відповідача розмір винагороди за безперервну військову службу за 25 років складає 3800,55 грн., проте фактично винагорода позивачу виплачена не була.
Ухвалами суду від 06.09.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги позивач підтримав з підстав, викладених у позовної заяві.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надіслав до суду заперечення на позов, в яких зазначив, що відсутні підстави для задоволення позову. Крім того надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів, що підтверджується витягом з послужного списку.
Позивач 08.08.2012 року звернувся до відповідача з рапортом про виплату йому одноразової грошової винагороди за тривалу безперервну військову службу 25 років.
В довідці від 09.08.2012 року, що викладена на аркуші рапорту, яку доведено до позивача 13.08.2012р., зазначено про відсутність передбачених Постановою Кабінету міністрів України №104 підстав для її виплати та запропоновано позивачу звернутися до суду.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким також встановлюються єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст.1 Закону).
У статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (п. 2 Постанови № 1294).
Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Згідно з п.1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач станом на 01.08.2012 року має 25 років безперервної військової служби у Збройних Силах України. Зазначений факт підтверджений відповідачем у запереченні на позов.
До матеріалів справи залучена довідка-розрахунок № 409 від 23.08.2012 р., відповідно до якої посадовий оклад позивача складає 1821,00 грн., оклад за військовим званням 130 грн., в наслідок чого сума винагороди за тривалість безперервної військової служби дорівнює 3800,55 грн.
Вивчивши зазначені документи, суд дійшов висновку, що позивач на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та згідно з положеннями Постанови № 1294 та Інструкції № 260 має право на отримання 3800,55 грн. винагороди за 25 річну тривалість безперервної військової служби, а відтак суд зазначає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги за 25 років безперервної служби у Збройних Силах України в розмірі 3800,55 грн. є протиправною.
Пунктом 1 Постанови КМУ № 104 від 07.02.2001 р. "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" (далі Постанова №104) встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до п.78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України №1053 від 07.11.2001 року, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про визнання протиправною бездіяльності Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги - грошової винагороди за 25 років безперервної служби у Збройних Силах та стягнення з Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів заборгованості з виплати позивачу одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної служби у Збройних Силах у розмірі 3800,55 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 11.10.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 15.10.2012 року.
Керуючись статтями 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправною відмову Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги - грошової винагороди за 25 років безперервної служби у Збройних Силах України в розмірі 3800,55 грн.
3.Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів (96552, АР Крим, с. Вітине, Сакський район, рахунки невідомі) на користь ОСОБА_1 (97400, АДРЕСА_1) суму одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної військової служби в Збройних Силах України в розмірі 3800,55 грн.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.