2

Справа № 22-ц/0590/2960/12 Головуючий у 1 інстанції - Іванов В.М.

Категорія: 46 Доповідач: Тимченко О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Жданової В.С.,

суддів Єлгазіної Л.П., Тимченко О.О.,

при секретарі: Малолітневі О.В.

за участю:

позивачки: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 01 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 01 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: визначено місце проживання дитини - ОСОБА_2В, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції належним чином не дослідив докази, які він надав, не врахував обставини, на які він посилався та прийняв рішення лише на підставі доказів, наданих позивачкою.

Відповідач ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити рішення суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Пролетарської районної у м. Донецьку ради у судове не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 26 серпня 2010 року, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Який після розірвання шлюбу проживає з матір'ю.

Відповідно до вимог ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Згідно з ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може віршуватися судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні спору суду першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач ОСОБА_1, так і відповідач ОСОБА_2 можуть створити належні умови для виховання та розвитку дитини, позитивно характеризуються, мають постійний та достатній заробіток для забезпечення належних умов життя дитини, взяв до уваги ставлення кожного з батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан його здоров'я.

Ці обставини підтверджуються письмовими доказами: характеристиками, актами обстеження житлово-побутових умов та висновком органу опіки та піклування.

Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою зашкодить розвиткові та не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі.

Відповідно до положень Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних нації 20 листопада 1959 року, малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише за наявності виняткових обставин.

Таких виключних обставин судом першої інстанції не встановлено, а посилання відповідача на ті обставини, що мати не надає необхідної уваги малолітньому сину, його вихованням не займається не знайшли свого підтвердження у суді.

Доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку судом пояснень свідків та надання їм перевагу при оцінці у сукупності доказів по справі не заслуговують на увагу.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, доказами, що надані сторонами дана належна оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими і не ґрунтуються на вимогах закону, не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення про скасування оскаржуваного рішення. Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1 ст.308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 01 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: