справа 2-а-277/08р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2008 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Корбута В.М.
при секретарі Божок Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги як інваліду війни,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації на його користь недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки в розмірі 7788 гривень, посилаючись на те, що він являється інвалідом війни другої групи, що підтверджується посвідченнямНОМЕР_1, виданим 03 квітня 2002 року. Відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року йому повинна виплачуватися щорічно до 5 травня разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Він в 2005-2007 роках отримував щорічну допомогу до 5 травня у значно меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 13 вищевказаного Закону. Тому 19.02 2008 року він звернувся із заявою до відповідача по питанню виплати недоотриманої суми грошової допомоги, але листом від 29.02.2008 року було відмовлено у задоволенні його вимог, в зв'язку з чим він змушений звернутися з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивача частково відмовився від своїх позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача на його користь недоотриману щорічну разову допомогу до 5 травня тільки за 2007 рік у розмірі 2928 гривень 48 коп.
Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи в судове засідання не з'явився, проте направив письмове заперечення згідно, якого вбачається, що з точки зору відповідача на законодавчому рівні не визначено, яка мінімальна величина має бути застосована при визначенні разової грошової допомоги для інвалідів війни. Виплата щорічної разової допомоги проводилась у відповідності до затвердженого кошторису видатків. Відповідачем підтверджується факт того, що позивач з 03.04.2002 року набув статусу інваліда війни другої групи і йому виплачувалась відповідна щорічна разова допомога до 5 травня. Керуючись ч.1 ст.100 КАС України відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову в з'язку з тим, що позивачем порушено строки звернення до адміністративного суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити, а клопотання відповідача про відмову у задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до суду залишити без задоволення виходячи із наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється інвалідом війни другої групи, що підтверджується копією посвідченняНОМЕР_1, виданим 03 квітня 2002 року та іншими документами наявними при справі. Відповідач також не заперечує проти того, що позивач являється інівалідом війни другої групи в зв'язку з чим перебуває на обліку з 03.04.2002 року і отримує щорічну разову допомогу до 5 травня.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Обов»язок по нарахуванню та виплаті такої допомоги покладено на органи соціального захисту населення по місцю проживання громадян.
Таким чином вбачається, що позивач має право на отримання вказаної допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається відповідно до частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2007 рік”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 411,06 грн., 01.10.2007 року - 415,11 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Частина перша статті 9 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір щорічної допомоги до 5 травня, визначений постановами КМ України, якими керується відповідач суперечить вимогам ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Такий висновок суду узгоджується з положеннями ч.4 ст.9 КАС України в тім, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином судом встановлено, що відповідач не виплатив позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2928 гривень 48 коп. ( 411,06 грн. х 8 - 360 грн.)
Враховуючи вимоги Закону України «Про державний бюджет України» на 2007 рік від 19.12.2006 року згідно, якого дія статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги та рішення Конституційного Суду України за справою № 1-29 /2007 року від 9 липня 2007 року згідно, якого визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційними) положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, суд вважає, що у 2007 році у позивача не було правових підстав для звернення до адміністративного суду щодо стягнення з відповідача щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік.
У відповідності до ч.2 ст.100 КАС України суд визнає вищевказану причину пропущення строку звернення до суду поважною і приходить до висновку про необхідність відмовити відповідачу у задоволені його клопотання про застосування наслідків передбачених ч.1 ст.100 КАС України та задовольнити вимогу позивача про стягнення щорічної допомоги до 5 травня за 2007 рік.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.9, 17, 18, 99, 100, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19, 113 Конституції України, ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції закону до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік від 28.12.2007 року), ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 недоотриманий розмір одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік в сумі 2928 гривень 48 коп.
Клопотання Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про застосування наслідків пропушення строку звернення до адміністративного суду передбачені ч.1 ст.100 КАС України відмовити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.7 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Корбут В.М.