справа 2-а-322/08р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 червня 2008 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Корбута В.М.
при секретарі Божок Н.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_2до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги за 2005 - 2007 роки,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_2 звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації на її користь недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки в розмірі 3148 гривень, посилаючись на те, що вона являється учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 7 жовтня 1997 року. Відповідно до частини 5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року їй повинна виплачуватися щорічно до 5 травня разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вона отримувала щорічну грошову допомогу в 2005-2007 роках в значно меньших розмірах, ніж це передбачено частиною 5 ст. 14 вищевказаного Закону. Тому 31 березня 2008 року позивачка звернулась із заявою до відповідача по питанню виплати недоотриманої суми грошової допомоги, але листом від 04.04.2008 року їй було відмовлено в задоволенні її вимог, в зв'язку з чим вона змушена звернутися з даним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини і просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 грошову суму недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки в розмірі 3148 гривень та визнати дії відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті її недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2005-2007 роки протиправними.
Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи в судове засідання не з'явився, проте направив письмове заперечення згідно, якого вбачається, що з точки зору відповідача на законодавчому рівні не визначено, яка мінімальна величина має бути застосована при визначенні разової грошової допомоги для учасників війни. Виплата щорічної разової допомоги проводилась у відповідності до затвердженого кошторису видатків. Відповідачем підтверджується факт того, що позивачка з 07.10.1997 року набула статусу учасника війни і їй виплачувалась відповідна щорічна разова допомога до 5 травня.
Керуючись ч.1 ст.100 КАС України відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову в з'язку з тим, що позивачкою порушено строки звернення до адміністративного суду.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється учасником війни, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1, виданим 7 жовтня 1997 року та має право на пільги, встановлені чинним законодавством України.
Неотримуючи в повному розмірі щорічну грошову допомогу до 5 травня на протязі 2005 - 2007 років позивачка звернулась з даним позовом до суду 23.04.2008 року.
Із інформації наданої відповідачем вбачається, що ОСОБА_2 в 2005 та 2006 роках виплачувалась допомога до 5 травня в сумі по 50 гривень, а в 2007 році в сумі 55 гривень.
У відповідності до п.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із строін.
У відповідності до ч.4 ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Позивачка в 2005 та 2006 роках не отримала щорічну грошову допомогу до 5 травня в повному розмірі, а тому повинна була своєчасно дізнатись та зрозуміти про те, що відбулось порушення її прав та інтересів з боку відповідача. Проте, вона до 1 жовтня 2005 року або до 1 жовтня 2006 року не зверталась до відповідача з вимогою про отримання решти грошової щорічної допомоги. Також своєчасно не зверталасть до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позивачка пропустила строк звернення до адміністративного суду щодо стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005 -2006 роки, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
В зв'язку з тим, що позивачка в 2005 та 2006 роках недбало віднеслась до своїх прав та інтересів тому, що не своєчасно звернулась до відповідача та адміністративного суду з приводу отримання решти щорічної грошової допомоги до 5 травня, тому відсутні підстави для визнання дій відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті позивачці недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2005-2006 роки протиправними.
Що стосується недоотримання позивачкою щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, то суд враховує наступні вимоги матеріального права, а саме:
Частину 5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається відповідно до частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність було встановлено в сумі 284,69 грн.
Розмір прожиткового мінімуму неодноразово збільшувався, в тому числі і на 2007 рік згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 15.03.2007 року затверджено поетапне підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Окрім того цим же Законом встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на один відсоток.
Таким чином судом встановлено, що відповідач не виплатив позивачці щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік у розмірі 1175 гривень ( 410 грн. х 3 - 55 грн.)
Враховуючи вимоги Закону України «Про державний бюджет України» на 2007 рік від 19.12.2006 року згідно, якого дія частини п'ятої статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги та рішення Конституційного Суду України за справою № 1-29 /2007 року від 9 липня 2007 року згідно, якого визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційними) положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію ч. 5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, суд вважає, що у 2007 році у позивачки не було правових підстав для звернення до адміністративного суду щодо стягнення з відповідача щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік.
У відповідності до ч.2 ст.100 КАС України суд визнає вищевказану причину пропущення строку звернення до суду поважною і приходить до висновку, що необхідно задовольнити вимогу позивачки про стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік та визнати дії відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті позивачці недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2007 рік протиправними.
В решті позовних вимог відмовити.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.17, 18, 99, 100, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19, 113 Конституції України, ч. 5 ст. 14, ч.4 ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції закону до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік від 28.12.2007 року), ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_2 недоотриманий розмір одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік в сумі 1175 гривень.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у донарахуванні та виплаті ОСОБА_2недоотриманої суми разової щорічної допомоги до 5 травня за 2007 рік протиправними.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.7 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Корбут В.М.