Справа № 2-а-359/2008

     ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 червня 2008  року            Рокитнянський районний суд Київської області  в складі:

 головуючого судді                           Корбута В.М.

 при секретарі                                    Божок Н.В.,

за участю представника позивача   ОСОБА_1

та представника відповідача            Закаблуковська Г.М.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про стягнення недоотриманих сум пенсії за 2005-2007 роки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він являється  постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС ІV категорії, є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає на території радіоактивного забруднення і крім цього має статус дитини війни, а тому згідно з вимогами чинного законодавством України відповідач зобов'язаний виплачувати йому:

-     у відповідності до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за 2007 рік, що становить 5097 грн.60 коп.;

-     у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за 2005-2007 роки, що становить  1858 грн. 77 коп.

- у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як часткову компенсацію за страждання у воєнні та повоєнні роки за 2007 рік, що становить 1453 грн. 50 коп. 

  Проте, відповідач сплачує позивачу щомісячну доплату до пенсії, додаткову пенсію та підвищів розмір пенсії, як дитині війни в значно меньших розмірах ніж передбачено вимогами вищевказаних Законів. Звернення  до відповідача про проведення перерахунку та виплати йому недоотриманих сум до пенсії залишилось без задоволення. Тому  він просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області  щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячної допомоги та додаткової пенсії за 2005-2007 року протиправними та стягнути з відповідача на  користь позивача недоотримані суми до пенсії у загальному розмірі 8409 грн. 87 коп., в тому числі: 5097 грн. 60 коп. щомісячну доплату до пенсії за 2007 рік, 1858 грн. 77 коп. додат-кову пенсію за 2005-2007 роки  та 1453 грн. 50 коп.  підвищення до пенсії як дитині війни  за 2007 рік.

Під час попереднього судового засідання вирішивши  всі необхідні дії для розгляду справи по суті, на підставі письмових заяв сторін, суд ухвалив про проведення судового розгляду справи в той же день, що узгоджується з вимогами ч.3 ст.121 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на вищенаведені обставини зменьшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача підвищення пенсії як дитині війни за 2007 рік, в зв'язку з тим, що позивач отримав у 2007 році підвишену пенсію як дитина війни у розмірі 240,45 грн. Тому просить суд визнати дії відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячної допомоги та додаткової пенсії за 2005-2007 року протиправними та стягнути з нього на користь позивача недоотримані суми до пенсії у загальному розмірі 8169 грн. 42 коп., в тому числі: 5097 грн. 60 коп. щомісячну доплату до пенсії за 2007 рік, 1858 грн. 77 коп. додаткову пенсію за 2005-2007 роки  та 1213 грн. 05 коп.  підвищення до пенсії як дитині війни  за 2007 рік.

Представник відповідача за дорученням позов не визнала та в судовому засіданні  пояснила, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у Рокитнянському районі з 04.11.1983 року, йому виплачується доплата до пенсії, додаткова пенсія та підвищенна пенсія в порядку та розмірах визначених  постановами КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».У задоволенні позову просила відмовити.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, згідно особистих документів є громадянином України,  він народився 21 січня 1943 року, а тому є дитиною війни по віку крім, цього являється  постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС ІV категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 25.06.1995  року, перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області як непрацюючий пенсіонер з 04.11.1983 року, є зареєстрованою особою і постійно проживає в с. Савинці  Рокитнянського району  Київської області, яке згідно постанови КМ України від 23.07.1991 за №106 (додаток №1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, що сторонами не оспорюється

Відповідач  нараховує та виплачує позивачу  щомісячну доплату до пенсії,  додаткову пенсію та підвищену пенсію не у відповідності до ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а  керуюється вимогами постанов КМ України від 26.07.1996 року № 836 та від  03.01.2002 року №1, тому розмір цих виплат є значно меньшим ніж передбачено Законами України. 

Викладене підтверджується поясненнями  представника позивача, представника відповідача та оглянутими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а відтак позивач , як непрацюючий пенсіонер, має право на таку доплату. 

Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії,  відповідно і позивач має право на таку додаткову пенсію.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії дітям війни підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, розмір доплати до пенсії,  додаткової пенсії та  розмір підвищення пенсії, які фактично нарахуваються та виплачуються відповідачем позивачу відповідно до вищевказаних постанов КМ України, суперечить вимогам ст.ст. 39, 51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позиція представника відповідача  щодо обставин даного спору ґрунтується виключно на положеннях постанов КМ України є хибною тому, що у відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

За ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами Президента України.

Відповідно до  Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон статтею 71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, тому суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосування саме положення ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанови КМ України від 26.07.1996р.  №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Згідно ч.3 ст.9 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп визнано неконституційними положення п.п.13,30,71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими були зупиненні на 2007 рік дія статті 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного Суду України  є обов'язковими до території України, остаточним і оскарженню не підлягає.

Крім того,  в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що  відмова відповідача у донорахуванні та виплаті позивачу недоотриманих сум щомісячної доплати до пенсії за 2007 рік, додаткової пенсії за 2005-2007 роки та підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік в повному розмірі є протиправною.

Суд не знаходить підстав для обговорення питання про пропущення позивачем строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки на цьому не наполягав відповідач.

Проте, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком.

Керуючись ст.ст.8, 19, 113, 152 Конституції України, ст.ст. 39,  51, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп, ст.ст. 6, 9, 17, 121, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в  Рокитнянському районі задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду у Рокитнянському районі Київської області про  відмову ОСОБА_2 у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячних доплат до пенсій за 2005-2007 роки протиправними.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області  на користь ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії за 2007 рік в сумі 5097 грн. 60 коп. у відповідності до ст.39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю за 2005-2007 роки в сумі 1858 грн. 77 коп. у відповідності до ст.51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  щомісячне підвищеня до пенсії, як дитині війни за 2007 рік  в сумі 1213 грн. 05 коп. у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  а разом 8169 грн. 42 коп

Звільнити   ОСОБА_2 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.34 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України.

 Суддя                                                                                                                                        Корбут В.М.