№2-1457/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 серпня 2008    року   Печерський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого   -          судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -                    Нечаєвій Ю.Ю.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до ОСОБА_2  , Головного управління юстиції в м. Києві   про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини  ,

В С Т А Н О В И В:

         Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить постановити рішення, яким визначити йому  додатковий строк в три місяці, починаючи з дня набрання чинності рішення суду, для подання заяви до нотаріальної контори про згоду на прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1  ,  посилаючись на те, що вчасно  не прийняв спадщину, предметом якої є 1/2 частина квартири АДРЕСА_1  .

         Обгрунтовуючи свої вимоги  , позивач зазначив , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 і  відкрилась спадщина , яка складається з  1/2 частина квартири АДРЕСА_1  , спадкоємцем першої черги за  законом є він та відповідач ОСОБА_2, однак  протягом шести місяців з дня смерті батька спадщину  прийняв  лише відповідач , а особисто він не  міг цього зробити , оскільки про смерть батька  його не повідомили і він дізнався випадково тільки в лютому 2007  року , тому вважає , що пропустив строк  прийняття спадщини з поважних причин, тому  не  втратив право на  спадкування .

         В судовому  засіданні представник  позивача  позов  підтримала , просила  , задовольнити ,  посилаючись на  обставини , викладені  в позовній  заяві.

Представник відповідача  ОСОБА_2 в судовому  засіданні проти задоволення  позову  заперечувала , посилаючись на  те , що померлий ніколи не визнавав позивача своїм  сином , не  спілкувався з ним , позивач не  надавав померлому  допомоги , коли той хворів . При цьому , відповідач вважає , що позивач мав можливість дізнатись про смерть батька і вчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини , оскільки його мати спілкувалась з іншими родичами , вважає , що позивач пропустив строк прийняття спадщини без поважних причин.

         Представник відповідача Головного управління юстиції в м. Києві   в судове  засідання не з”явився , про час та місце  слухання справи був повідомлений  належним чином , до суду направили  листа про розгляд справи у відсутність їх представника  за  наявними в справі доказами , суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника Головного управління юстиції в м. Києві   .

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін по справі, допитавши свідків ,  дослідивши матеріали цивільної справи №2-1165/7, в яких міститься копія спадкової справи  , суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер  батько  позивача, ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина , яка складається з ½ частини квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на  спадкування за законом мають діти спадкодавця , у тому числі  зачаті за  життя спадкодавця та народжені після його смерті , той з подружжя , який  його пережив та батьки .

Судом встановлено , що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2  є спадкоємцями першої черги , як діти померлого ОСОБА_2 . Інших спадкоємців першої черги спадкодавець не  мав.

До посилань представника відповідача  ОСОБА_2, допитаної в якості свідка ОСОБА_3 , яка є матірью відповідача ОСОБА_2, на ту обставину  , що померлий ніколи не визнавав позивача ОСОБА_1 своїм сином , суд відноситься критично , оскільки це не може  бути підставою для усунення позивача  від спадкування , оскільки  наданими документами в матеріалах справи  вбачається , що на час  народження позивача , його мати та спадкодавець перебували у  зареєстрованому шлюбі , тому останній і був зареєстрований  батьком  позивача .

При цьому , в судовому  засіданні встановлено , що  спадкодавець у встановленому законом порядку  не оспорював своє батьківство стосовно позивача і виплачував до його повноліття аліменти , тому у суду відсутні підстави вважати , що позивач не  є рідним сином спадкодавця.

Крім того , суд критично відноситься  до тверджень представника  відповідача про те , що позивач ніколи не спілкувався з батьком  і не  бажав спілкуватись , не  піклувався про нього  під час хвороби батька , не  надавав ніякої допомоги , оскільки в судовому  засіданні не  було надано належних  доказів того , що позивач ухиляється від надання  допомоги спадкодавцеві , коли той хворів .

При цьому , як встановлено в судовому  засіданні , підтверджено показами свідків ОСОБА_3,, представником відповідача , безпосередньо відповідач ОСОБА_2 ніколи не спілкувався з позивачем , оскільки про його існування дізнався набагато пізніше  смерті  батька .

Крім того , допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 підтвердили , що нова  родина  спадкодавця , ні сам спадкодавець ОСОБА_2 ніколи не спілкувались ні з позивачем , ні з його матір”ю , тільки на початку 2005 року мати позивача  зателефонувала , однак відповіла ОСОБА_3, однак не повідомила , що батько позивача тяжко хворий і потребує допомоги та догляду .

Таким чином , відсутні  будь які законні підстави для  усунення позивача від права на спадкування  та такі  вимоги  не  заявлялись в судовому  засіданні.

Згідно ст. 1270 ЦК України  для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини .

Відповідно до ст. 1269 ЦК України  встановлено , що спадкоємець , який  бажає прийняти спадщину , але на час відкриття спадщини  не проживав постійно із спадкодавцем , має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини   .

В судовому засіданні встановлено , що строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 21.09.2005  року і позивач , як спадкоємець , який не  проживав постійно  разом із спадкодавцем , повинен був подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини , однак   позивачем у визначений законом  строк не було подано заяви про прийняття спадщини .

Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому, в судовому засіданні встановлено , що позивач не знав про смерть батька і про відкриття спадщини, оскільки з батьком ніколи не спілкувався , а безпосередньо відповідач  та інші  родичі про смерть батька його не  повідомили . Зазначені  обставини в судовому  засіданні не  заперечувались представником відповідача ОСОБА_2

До посилань свідка ОСОБА_3 на те , що позивач міг дізнатись про смерть батька , так як на її думку  позивач спілкується з іншими родичами , суд відносить критично і такі покази не  можуть бути прийняті як докази у підтвердження того , що позивач своєчасно дізнався про смерть батька , оскільки є припущеннями свідка .

В судовому  засіданні встановлено , що позивач випадково дізнався про смерть батька в лютому 2007  року , що підтвердили  в судовому засіданні свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_4, зазначені свідчення не  були спростовані  представником відповідача .

На підставі вищевикладеного , суд вважає , що позивач з поважних причин пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини .

Таким чином суд, оцінивши в сукупності добуті в судовому засіданні докази , вважає необхідним позов задовольнити, оскільки позовні вимоги доведені в судовому засіданні,  обґрунтовані, підтверджуються  матеріалами справи і є всі підстави для визначення  позивачу  додаткового строку  для подання заяви для прийняття спадщини .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚88, 212, 213,  214, 215 ЦПК України;  ст. ст. 1261, 1268-1272 ЦК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну  заяву ОСОБА_1   до ОСОБА_2  , Головного управління юстиції в м. Києві   про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини   -задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання до Шостої Державної нотаріальної контори    м. Києва  заяви про  прийняття спадщини , яка відкрилась після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1  .

         Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

ГОЛОВУЮЧИЙ        

СУДДЯ:                                                                      Кафідова О.В.