№2-1457/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді Кафідової О.В.,
при секретарі - Нечаєвій Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить постановити рішення, яким визначити йому додатковий строк в три місяці, починаючи з дня набрання чинності рішення суду, для подання заяви до нотаріальної контори про згоду на прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що вчасно не прийняв спадщину, предметом якої є 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 .
Обгрунтовуючи свої вимоги , позивач зазначив , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 і відкрилась спадщина , яка складається з 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , спадкоємцем першої черги за законом є він та відповідач ОСОБА_2, однак протягом шести місяців з дня смерті батька спадщину прийняв лише відповідач , а особисто він не міг цього зробити , оскільки про смерть батька його не повідомили і він дізнався випадково тільки в лютому 2007 року , тому вважає , що пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, тому не втратив право на спадкування .
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала , просила , задовольнити , посилаючись на обставини , викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала , посилаючись на те , що померлий ніколи не визнавав позивача своїм сином , не спілкувався з ним , позивач не надавав померлому допомоги , коли той хворів . При цьому , відповідач вважає , що позивач мав можливість дізнатись про смерть батька і вчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини , оскільки його мати спілкувалась з іншими родичами , вважає , що позивач пропустив строк прийняття спадщини без поважних причин.
Представник відповідача Головного управління юстиції в м. Києві в судове засідання не з”явився , про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином , до суду направили листа про розгляд справи у відсутність їх представника за наявними в справі доказами , суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника Головного управління юстиції в м. Києві .
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін по справі, допитавши свідків , дослідивши матеріали цивільної справи №2-1165/7, в яких міститься копія спадкової справи , суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина , яка складається з ½ частини квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця , у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті , той з подружжя , який його пережив та батьки .
Судом встановлено , що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги , як діти померлого ОСОБА_2 . Інших спадкоємців першої черги спадкодавець не мав.
До посилань представника відповідача ОСОБА_2, допитаної в якості свідка ОСОБА_3 , яка є матірью відповідача ОСОБА_2, на ту обставину , що померлий ніколи не визнавав позивача ОСОБА_1 своїм сином , суд відноситься критично , оскільки це не може бути підставою для усунення позивача від спадкування , оскільки наданими документами в матеріалах справи вбачається , що на час народження позивача , його мати та спадкодавець перебували у зареєстрованому шлюбі , тому останній і був зареєстрований батьком позивача .
При цьому , в судовому засіданні встановлено , що спадкодавець у встановленому законом порядку не оспорював своє батьківство стосовно позивача і виплачував до його повноліття аліменти , тому у суду відсутні підстави вважати , що позивач не є рідним сином спадкодавця.
Крім того , суд критично відноситься до тверджень представника відповідача про те , що позивач ніколи не спілкувався з батьком і не бажав спілкуватись , не піклувався про нього під час хвороби батька , не надавав ніякої допомоги , оскільки в судовому засіданні не було надано належних доказів того , що позивач ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві , коли той хворів .
При цьому , як встановлено в судовому засіданні , підтверджено показами свідків ОСОБА_3,, представником відповідача , безпосередньо відповідач ОСОБА_2 ніколи не спілкувався з позивачем , оскільки про його існування дізнався набагато пізніше смерті батька .
Крім того , допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 підтвердили , що нова родина спадкодавця , ні сам спадкодавець ОСОБА_2 ніколи не спілкувались ні з позивачем , ні з його матір”ю , тільки на початку 2005 року мати позивача зателефонувала , однак відповіла ОСОБА_3, однак не повідомила , що батько позивача тяжко хворий і потребує допомоги та догляду .
Таким чином , відсутні будь які законні підстави для усунення позивача від права на спадкування та такі вимоги не заявлялись в судовому засіданні.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини .
Відповідно до ст. 1269 ЦК України встановлено , що спадкоємець , який бажає прийняти спадщину , але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем , має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини .
В судовому засіданні встановлено , що строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 21.09.2005 року і позивач , як спадкоємець , який не проживав постійно разом із спадкодавцем , повинен був подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини , однак позивачем у визначений законом строк не було подано заяви про прийняття спадщини .
Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому, в судовому засіданні встановлено , що позивач не знав про смерть батька і про відкриття спадщини, оскільки з батьком ніколи не спілкувався , а безпосередньо відповідач та інші родичі про смерть батька його не повідомили . Зазначені обставини в судовому засіданні не заперечувались представником відповідача ОСОБА_2
До посилань свідка ОСОБА_3 на те , що позивач міг дізнатись про смерть батька , так як на її думку позивач спілкується з іншими родичами , суд відносить критично і такі покази не можуть бути прийняті як докази у підтвердження того , що позивач своєчасно дізнався про смерть батька , оскільки є припущеннями свідка .
В судовому засіданні встановлено , що позивач випадково дізнався про смерть батька в лютому 2007 року , що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_4, зазначені свідчення не були спростовані представником відповідача .
На підставі вищевикладеного , суд вважає , що позивач з поважних причин пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини .
Таким чином суд, оцінивши в сукупності добуті в судовому засіданні докази , вважає необхідним позов задовольнити, оскільки позовні вимоги доведені в судовому засіданні, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і є всі підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України; ст. ст. 1261, 1268-1272 ЦК України суд ,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання до Шостої Державної нотаріальної контори м. Києва заяви про прийняття спадщини , яка відкрилась після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
ГОЛОВУЮЧИЙ
СУДДЯ: Кафідова О.В.
- Номер: 6/697/34/2018
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1457/2008
- Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
- Суддя: Кафідова О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.06.2018
- Дата етапу: 19.06.2018
- Номер: 6/210/86/18
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1457/2008
- Суд: Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Кафідова О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.07.2018
- Дата етапу: 28.08.2018