Справа № 2610/4114/2012
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19 жовтня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Маліновської В.М.,
при секретарі Лазоришинець К.М
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, голови авто гаражного кооперативу «Овочівник»Сіроша Миколи Адамовича про визнання особи такою, що не набула права членства в гаражному кооперативі, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2012 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідачів про визнання особи такою, що не набула права членства в гаражному кооперативі, в якому просив: визнати ОСОБА_2 такою, що не набула права членства в автогаражному кооперативі «Овочівник»(а.с.1-2).
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 12 березня 2012 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки в прохальній частині позову зазначені позовні вимоги до ОСОБА_2, але остання не зазначена відповідачем (а.с.16).
На виконання ухвали суду стороною позивача подано позовну заяву, в якій вказано другого відповідача та додано копії позову для всіх учасників процесу (а.с.18-20).
Згідно з ухвалою суду від 08 травня 2012 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні (а.с. 23).
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати -ОСОБА_4, яка була членом автогаражного кооперативу «Овочівник», розташованого на території ВАТ «Київська овочева фабрика».
Вказаним гаражем він користується з 1985 року, відколи в нього з'явився автомобіль, в тому числі і на час подання позову. Після смерті матері він звернувся до правління кооперативу «Овочівник»з заявою про прийняття його в члени кооперативу замість померлої матері. У задоволенні вказаної заяви йому було відмовлено на підставі того, що мати у 2004 році переоформила гаражний бокс НОМЕР_1 на свою дочку - ОСОБА_2.
Позивач вказує, що відповідачку не було прийнято до членів кооперативу відповідно до положень Статуту кооперативу, оскільки, на його думку, має бути витяг з протоколу загальних зборів, а не довідки, видані кооперативом ОСОБА_2 про те, що вона є членом кооперативу. Крім того, позивач зазначає, що гаражем відповідачка не користується і не користувалась, оскільки проживає на Троєщині, не працювала і працює в овочевій фабриці, а тому не має права бути членом автогаражного кооперативу «Овочівник». В той же час вся сім'я позивача проживає на території овочевої фабрики, а його дружина -ОСОБА_5 все життя працює на фабриці.
У письмових запереченнях на позов відповідачка - ОСОБА_2, вказала, що гаражний бокс НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Овочівник»побудований та введений в експлуатацію у 1979 році. Згідно рішення загальних зборів кооперативу від 08 лютого 1979 року в члени кооперативу прийнята її мати -ОСОБА_4 У липні 2004 року мати вийшла із членів кооперативу на підставі заяви та згідно поданої заяви у члени кооперативу прийнято відповідачку і нею внесено 120,00грн. пайового внеску по квитанції від 20 липня 2004 року. Отже вона являється членом кооперативу замість вибулої матері. Згідно технічного паспорту від 18 червня 2008 року на гаражний бокс НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Овочівник», виготовленого Київським БТІ, вона -відповідачка, є власником гаражного боксу.
Крім того, відповідачкою надано суду копію рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 07 лютого 2012 року у справі № 2-2796/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном, яке набрало законної сили. Так, цим рішенням судом вирішено: позов ОСОБА_6 задовольнити; усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 гаражним боксом НОМЕР_1, що знаходиться на території автогаражного кооперативу «Овочівник»по вул.Туплева, 12 в м.Києві; зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні гаражним боксом НОМЕР_1, який розташований на території автогаражного кооперативу «Овочівник»по вул.Туплева, 12 в м.Києві.
У судовому засіданні 19 жовтня 2012 року представник позивача за довіреністю -ОСОБА_7, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.
Відповідачка -ОСОБА_2, проти позову заперечила і просила у його задоволенні відмовити повністю.
Другий відповідач -Сірош М.А. (голова автогаражного кооперативу «Овочівник») належним чином повідомлений про судове засідання до суду не з'явився, свого представника не направив.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З наданих сторонами документів судом встановлено, що згідно рішення загальних зборів кооперативу «Овочівник»від 08 лютого 1979 року в члени кооперативу була прийнята ОСОБА_4, що підтверджується довідками, виданими автогаражним кооперативом «Овочівник»та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні (а.с.5,6,29).
Сума пайового внеску за гаражний бокс АДРЕСА_1 сплачена у 1979 році у повному обсязі, про що було вказано у довідках кооперативу, виданих відповідачці ОСОБА_2 та не заперечувалось сторонами (а.с. 3-4).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність»від 07 лютого 1991 року №697-ХІІ, який втратив чинність згідно із Законом від 27 квітня 2007 року №997-V, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.
У липні 2004 року ОСОБА_4 вийшла зі складу кооперативу згідно поданої заяви, в якій просила переоформити належний їй гараж НОМЕР_1 на її дочку -ОСОБА_2 (а.с. 29,30).
20 липня 2004 року рішенням загальних зборів кооперативу «Овочівник»відповідачку -ОСОБА_2, прийнято у члени кооперативу, нею сплачено 120,00грн. пайового внеску по квитанції від 20 липня 2004 року за гаражний бокс АДРЕСА_1 про що вказано в довідці кооперативу (а.с. 5, 29 ).
Вказані обставини зазначені і у мотивувальній частині рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 07 лютого 2012 року у справі № 2-2796/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном (а.с.49-50).
Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Автогаражний кооператив «Овочівник»серії А01 №727243 державну реєстрацію юридичної особи проведено 15 грудня 1997року, а 24 листопада 2010року внесені зміни до свідоцтва про реєстрацію. Місцезнаходженням юридичної особи є м.Київ, вул.Туполева, 12 (а.с. 31).
У технічному паспорті на гаражний бокс АДРЕСА_1 ГБК «Овочівник», який виготовлено Київським БТІ 18 червня 2008 року, у графі «Власник (юридична, фізична особа)»зазначено ОСОБА_2 (а.с. 32 зворот).
Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до автогаражного кооперативу «Овочівник»з заявою від 28 березня 2011 року з проханням прийняти його до членів кооперативу, проте листом від 29 травня 2011 року № 75 йому було повідомлено про те, що його не може бути прийнято до членів кооперативу, оскільки його мати -ОСОБА_8, за життя написала заяву від 20 липня 2004 року з проханням переоформити гаражний боксНОМЕР_1 на її дочку -ОСОБА_2, і з 2004 року членом кооперативу стала його сестра -ОСОБА_2 (а.с.6).
Суд критично ставиться до наданого позивачем статуту автогоражного кооперативу «Овочівник»(нова редакція), оскільки його затверджено загальними зборами членів автогаражного кооперативу протоколом № 10 від 01 жовтня 2010 року та зареєстровано 02 грудня 2010 року, а право відповідача ОСОБА_2 на гаражний бокс НОМЕР_1 у кооперативі виникло у 2004 році (а.с. 8-13).
У вказаному вище рішенні Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 2-2796/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном від 07 лютого 2012 року вказувалось, що як вбачається з матеріалів справи відповідно до вимог п.4.1 статуту ГБК «Овочівник» (в редакції від 19997р. та 2010р.) кожному члену кооперативу надається в постійне користування гараж чи місце стоянки автомашини. Відповідно до п.4.6 статуту член кооперативу виключений із кооперативу лишається права користування гаражем. Відповідно до вимог п.3.3 статуту. Член кооперативу має право передавати свій пай і право користування боксом найближчим родичам, якщо вони мають особистий транспортний засіб.
З посиланням на положення Закону України «Про кооперацію»суд у мотивувальній частині рішення (абзац 10 аркушу 2 рішення) дійшов висновку, що позивачка є членом кооперативу, а її право користування автогаражним боксом НОМЕР_1 порушено відповідачем (а.с.50). Відповідачем -ОСОБА_1, та його представником не надано доказів та не доведено суду, що його дії є правомірними та йому надано право користування гаражним боксом НОМЕР_1 (абзац 1 аркушу 3 рішення, а.с. 51)..
Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання відповідача - ОСОБА_2, такою, що не набула права членства в автогаражному кооперативі «Овочівник»не підлягають задоволенню.
Жодних вимог до відповідача -Сірош М.А. (голови автогаражного кооперативу «Овочівник») позивачем не заявлено, а тому судом розглянуто справу відповідно до положень вказаної вище ст.11 ЦПК України виключно в межах заявлених позовних вимог.
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для задоволення позову, обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про власність», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, голови авто гаражного кооперативу «Овочівник»Сіроша Миколи Адамовича про визнання особи такою, що не набула права членства в гаражному кооперативі, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: