Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-4962 / 12 Головуючий у 1-й інстанції: Сінєльнік Р.В.

Суддя-доповідач: Забіяко Ю.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бєлка В.Ю.

суддів:Забіяко Ю.Г.

Кримської О.М

при секретарі:Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Перша Запорізька державна нотаріальна контора, про збільшення обов'язкової частки спадщини, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, про збільшення обов'язкової частки спадщини.

В позові зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_8 Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді кімнати у квартирі АДРЕСА_1. Після звернення до нотаріальної контори вона дізналася, що батько при житті склав заповіт, за яким все своє майно заповів ОСОБА_8 З урахуванням того, що вона з червня 2009 року по серпень 2009 року доглядала за батьком, сама є інвалідом та потребує стороннього догляду, просила збільшити до 1/4 частки її обов'язкову частку у спадщині.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що чинним законодавством не передбачена можливість збільшення обов'язкової частки спадщини.

Судом встановлено на підставі матеріалів спадкової справи №569/2009, заведеної Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді кімнати у квартирі АДРЕСА_1, грошових внесків та човна.

У передбачений законом строк до нотаріальної контори із заявами звернулися діти померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9

ОСОБА_8 25 січня 2001 року склав заповіт, за яким частину квартири АДРЕСА_1 заповів своєму синові ОСОБА_8

Перша Запорізька державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_5, що оскільки ОСОБА_8 склав заповіт на не її користь, а за віком на день відкриття спадщини вона є недієздатною, то відповідно до ст.1241 ЦК України має право тільки на обов'язкову частку у спадщині, що складає половину частки, що належала б їй у разі спадкування за законом, тобто 1/8 частка.

Не погоджуючись з вищевикладеним, позивач помилково вважає, що обов'язкову частку можна збільшити шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Але це не узгоджується з положеннями ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Як зазначено в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про практику у справах про спадкування»перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини. Той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. У разі порушення права спадкоємців на обов'язкову частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов'язкову частку.

Суд може зменшити, а не збільшити розмір обов'язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця. Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК України не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків, тому відсутні підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-15, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 -відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2012 року по цій справі -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: