Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-5284 / 12 Головуючий у 1-й інстанції: Лінник Г.А.

Суддя-доповідач: Забіяко Ю.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.

суддів:Забіяко Ю.Г.

Трофимової Д.А.

при секретарі:Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 23 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», третя особа: дорожня профспілкова організація Державного підприємства «Придніпровська залізниця», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначав, що наказом начальника Придніпровської залізниці № НОК-439 від 02.07.2009 року він був призначений на посаду начальника відокремленого структурного підрозділу «Локомотивне депо Пологи» в порядку переведення з первинної профспілкової організації локомотивного депо Пологи.

Наказом начальника Придніпровської залізниці № 420/Н від 14.06.2011 року він був звільнений з займаної посади за систематичне порушення трудової дисципліни за п.3 ст.40 КЗпП України з 14.06.2011 року, і в той же день отримав копію наказу.

Наказ про звільнення вважає незаконним оскільки стверджує, що його звільнення з роботи було проведене з порушенням норм трудового законодавства. Вказаний наказ було видано з урахуванням постанови №П-61-2 від 10.06.2011 року дорожньої профспілкової організації «Про дачу згоди на звільнення начальника локомотивного депо Пологи ОСОБА_5», але без попередньої згоди Ради профспілки залізничників.

Дійсно наказами адміністрації Придніпровської залізниці № 405/Н від 05.07.2010 року, № 846/Н від 30.11.2010 року, № 22/Н від 14.01.2011 року, № 52/Н від 27.01.2011 року, № 116/Н від 22.02.2011 року та № 204/Н від 04.04.2011 року він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності і йому були оголошені догани, які, не могли слугувати підставою для дачі Дорпрофсожем згоди на його звільнення, оскільки вони були, на його думку, юридично не значимими.

При притягнені його до дисциплінарної відповідальності за начебто скоєні порушення трудової дисципліни адміністрація Придніпровської залізниці з поданням на дачу дозволу на притягнення його до дисциплінарної відповідальності до дорожньої профспілкової організації не зверталася (за виключенням подання на дачу дозволу на звільнення з роботи). Також адміністрація порушила його права та охоронювані законом інтереси щодо присутності його при розгляді питання про дачу такого дозволу, як це передбачено ст.43 КЗпП України.

Вважає, що рішення дорожньої профспілкової організації про дачу дозволу про його звільнення з роботи базувалось на юридично не значимих фактах притягнення до дисциплінарної відповідальності, винесених адміністрацією Придніпровської залізниці з грубим порушенням діючого трудового законодавства.

Посилаючись на те, що відповідач, відповідно до приписів чинного законодавства України повинен був отримати попередню згоду дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, відповідні накази на які посилається відповідач, в якості обґрунтування систематичнийневиконання позивачем посадових обов'язків, є юридично не значимими, тому у відповідача були відсутні правові підстави для звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України, і з цих підстав просив скасувати наказ № 420/Н від 14.06.2011 року начальника Придніпровської залізниці Момот О.І. про його звільнення згідно п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне порушення трудової дисципліни; поновити його на посаді начальника відокремленого структурного підрозділу «Локомотивне депо Пологи»Державного підприємства «Придніпровська залізниця»та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 82 617 грн. 60 коп.

Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 23 серпня 2012 року позов задоволено частково.

Скасовано наказ № 420/н від 14 червня 2011 року, поновлено ОСОБА_5 на посаді начальника відокремленого структурного підрозділу «Локомотивне депо Пологи»Державного підприємства «Придніпровська залізниця»та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 79 109 грн. 42 коп.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі Державне підприємство «Придніпровська залізниця»посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким в задоволені позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. У порушення вимог ст.ст.212-214 ЦПК України судом не з'ясовано належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги й заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач на момент його звільнення був членом виборного органу профспілки - дорожньої профспілкової організації, його звільнення, та притягнення до дисциплінарної відповідальності мало б бути попередньо погоджено не тільки з дорожньою профспілковою організацією, а й з вищестоящим органом - Радою профспілки залізничників та транспортних будівельників.

Вказаний висновок суду суперечить положенням чинного законодавства України та статутним документам профспілки залізничників та транспортних будівельників, а також фактичним обставинам справи виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 був обраний головою профспілкового комітету Локомотивного депо м.Пологи відповідно до рішення конференції профспілки від 23.04.1992 року та займав цю посаду з 16.05.1992 року (т.1, а.с.17 обор.).

21.06.2006 року Запорізькою територіальною профспілковою організацією були проведені вибори делегатів на XXV звітно-виборну конференцію дорожньої профспілкової організації (Дорпрофсож). Згідно наявної в матеріалах справи виписки із протоколу засідання, на ньому було здійснено обрання 14 осіб у члени Дорпрофсожа, в тому числі ОСОБА_5 - як голови профкому ТЧ-4 (Пологівського локомотивного депо).

Відповідно до протоколу засідання профспілки від 02.07.2009 року ОСОБА_5 звільнений з посади голови профспілкового комітету Локомотивного депо м.Пологи 02.07.2009 року, в порядку переведення до Локомотивного депо м.Пологи, що підтверджується записом у трудовій книжці (т.1, а.с.17 обор.).

Наказом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»№ НОК-439 від 02.07.2009 року ОСОБА_5 з 03.07.2009 року був призначений на посаду начальника відокремленого структурного підрозділу «Локомотивне депо Пологи»в порядку переведення з первинної профспілкової організації локомотивного депо Пологи (т.1, а.с.15-18).

Таким чином, ОСОБА_5 з 03.07.2009 року займав посаду керівника відокремленого структурного підрозділу та відповідно до Посадової інструкції начальника локомотивного депо м.Пологи, в його посадові обов'язки входило: керівництво локомотивним депо, організація його діяльності, забезпечення виконання завдань керівництва ДП «Придніпровська залізниця», згідно з номенклатурою посад видання наказів щодо прийому, звільнення та переміщення працівників депо, накладання дисциплінарних стягнень тощо; тобто був роботодавцем в розумінні чинного законодавства України (т.1, а.с.25-26).

Так, у ст.1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»роботодавець визначається як власник підприємства, установи або організації незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Такі ж визначення містяться, зокрема, в законах України «Про охорону праці», «Про організації роботодавців» та численних підзаконних нормативних актах.

Юридична особа набуває прав та обов'язків та здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і чинного законодавства. Орган юридичної особи - це правовий термін, що позначає особу (одноособовий орган) або групу осіб (колегіальний орган), які представляють інтереси юридичної особи у відносинах з іншими суб'єктами права без спеціальних на те повноважень (без довіреності).

У трудових відносинах органами юридичної особи є її керівник (генеральний директор, директор, президент тощо) або інші органи, що користуються згідно зі статутом (положенням) правом прийняття і звільнення працівників, видання наказів і розпоряджень та наділені іншими повноваженнями у сфері організаційно-управлінської діяльності.

Основними правами роботодавця є: а) право на добір працівників; б) право на укладання, зміну та розірвання трудових договорів з працівниками; в) право вимагати від працівника належного виконання роботи відповідно до умов трудового договору, дотримання внутрішнього трудового розпорядку, правил охорони праці, дбайливого ставлення до ввіреного йому майна; г) право на ведення колективних переговорів з метою укладання колективних договорів, угод; ґ) право заохочувати працівників за результатами праці; д) право застосовувати до працівників, винних у порушенні своїх трудових обов'язків, дисциплінарні стягнення; е) право на відшкодування шкоди, заподіяної працівником унаслідок порушення ним своїх трудових обов'язків; є) право ухвалювати локальні нормативні акти; ж) право на створення організацій роботодавців та ін.

Основними обов'язками роботодавця є: а) шанувати честь, гідність та інші особисті права працівника; б) дотримуватися вимог трудового законодавства; в) створювати працівникам належні, безпечні та здорові умови праці; г) своєчасно виплачувати працівникам заробітну плату та здійснювати інші виплати, передбачені нормативно-правовими актами, угодами, колективними і трудовими договорами; ґ) сприяти створенню передбачених нормативно-правовими актами, колективними договорами та угодами умов для здійснення своїх повноважень органам трудового колективу, профспілкам; д) забезпечувати на вимогу другої сторони ведення колективних переговорів з метою укладення колективного договору; е) надавати працівникам та їх представникам повну і достовірну інформацію, необхідну для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням умов колективних договорів, угод та ін.

Приписами ч.6 ст.7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»встановлено імперативну норму, що роботодавцям заборонено бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня. Вказане положення чинного законодавства кореспондується із імперативними приписами пункту 6.9.2. Статуту професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України затвердженого Першим Установочним з'їздом профспілки залізничників і транспортних будівельників України 23.01.1992 року (зареєстрованого Міністерством юстиції України 14.03.2000 року, свідоцтво №1359), з наступними змінами та доповненнями, де чітко визначено, що роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня, а також членами вищих профспілкових органів та профспілкових організацій.

У зв'язку з призначенням ОСОБА_5 начальником Пологівського локомотивного депо, виконуючи приписи ст.7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»та пункту 6.9.2. Статуту професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України, відповідно до протоколу №31 від 29 грудня 2010 року постановою президії Запорізької територіальної профспілкової організації Придніпровської залізниці ОСОБА_5 виведено із членів президії та членів профспілкової організації (т.1, а.с.170).

Посилання позивача на ту обставину, що він приймав участь у роботі Дорпрофсожа на його засідання, що відбулося 19 жовтня 2010 року, не свідчить про те що він є діючим членом цієї організації, оскільки у зв'язку з призначенням його начальником Пологівського локомотивного депо, на виконання приписів ст.7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»та пункту 6.9.2. Статуту професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України, відповідно до протоколу №31 від 29 грудня 2010 року постановою президії Запорізької територіальної профспілкової організації Придніпровської залізниці ОСОБА_5 виведено із членів президії та членів профспілкової організації з 29 грудня 2010 року, тобто вже після проведення засідання Дорпрофсожа від 19 жовтня 2010 року, на яке викликався позивач (т.1, а.с.170, т.2, а.с.97).

Таким чином, з моменту призначення позивача на посаду начальника Локомотивного депо Пологи з ним було розірвано трудовий договір як голови профкому, за якою його свого часу було обрано до членів Дорпрофсожу, та після призначення його керівником структурного підрозділу, його було виведено зі складу виборного органу членів профспілкової організації.

В процесі своєї роботи начальником Локомотивного депо Пологи, в період з липня 2010 року по квітень 2011 року наказами ДП «Придніпровська залізниця»№ 405/Н від 05.07.2010 року, № 846/Н від 30.11.2010 року, № 22/Н від 14.01.2011 року, № 52/Н від 27.01.2011 року, № 116/Н від 22.02.2011 року та № 204/Н від 04.04.2011 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності і йому за цими наказами оголошувалися догани. Позивач надавав письмові пояснення з приводу виявлених порушень (т.1, а.с.106-113, 119-151). Накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачем в силу ст.150 КЗпП України в установленому законом порядку не оскаржувались.

Накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 були видані за порушення вимог посадової інструкції, порушення трудової дисципліни, порушення Закону України «Про охорону праці», порушення вимог Положення про технічне навчання працівників залізничного транспорту України, а саме накази № 405/Н від 05.07.2010 року, № 846/Н від 30.11.2010 року, № 116/Н від 22.02.2011 року були видані за порушення посадових обов'язків у частині неналежного рівня профілактичної роботи серед працівників депо з недопущення порушень трудової дисципліни, правопорушень і злочинів; наказ № 22/Н від 14.01.2011 року, виданий за порушення посадових обов'язків у частині організації фінансової діяльності депо, забезпечення правильного використання фінансових ресурсів та правильного ведення бухгалтерського обліку; наказ № 52/Н від 27.01.2011 року, виданий за порушення посадових обов'язків у частині організації виробничо-господарської діяльності депо, організації роботи щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, контролю формування витрат палива; наказ № 204/Н від 04.04.2011 року виданий за порушення посадових обов'язків у частині організації виробничо-господарської діяльності депо, організації роботи щодо зменшення витрат енергоресурсів, контролю за ефективним їх використанням та впровадженням енергозберігаючих технологій.

10 червня 2011 року на нараді щодо розгляду довідки про комплексну перевірку стану охорони праці в структурних підрозділах служби локомотивного господарства від 31 травня 2011 року, якою встановлені численні порушення в локомотивному депо м.Пологи, яке очолював ОСОБА_5, а саме в порушення п.2.6 Системи управління охороною праці на Придніпровській залізниці, затвердженої наказом №452 від 04.07.2005 року, не проведено перевірку в період особливих умов контролю за станом охорони праці, відсутність контролю з боку начальника депо за роботою підлеглих з цього питання; в депо в порушення п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №4442 від 01.08.1992 року не складено переліку робочих місць, професій та посад, за результатами атестації робочих місць; в депо не проводяться позапланові інструктажі адміністративно-управлінському персоналу та керівників цехів, чим порушено п.5.6 Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці: не виконується п.6.1 Положення про розробку інструкцій з охорони праці НПАОП 0.00-4.15-98 у частині терміну перегляду інструкцій для робіт з підвищеною небезпекою, , не розроблено інструкцію з охорон праці для конкретних професій (газоелектрозварювальника) що є порушенням ст.13 Закону України «Про охорону праці»; виявлені численні порушення Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями НПАОП 0.00-1.30-01, що свідчить про невиконання начальником депо вимог в частині забезпечення належного утримання виробничого обладнання та устаткування.

За результатами розгляду даного питання встановлено, що вищезазначені порушення стали можливим внаслідок порушення начальником локомотивного депо Пологи ОСОБА_5 вимог ст.13 Закону України «Про охорону праці»в частині зобов'язання створення на робочому місці в кожному структурному підрозділ умов праці відповідно до нормативно-правових актів у галузі охорони праці, забезпечення належного утримання виробничого обладнання та устаткування, моніторингу за їх технічним станом забезпечення усунення причин, що призводять до нещасних випадків, розроблення і затвердження інструкцій з охорони праці.

Вказане свідчить про невиконання ОСОБА_5 п.п.1, 4, 6, 7 його посадової інструкції щодо утримання в належному стані та обслуговування технологічного обладнання, технічних засобів і механізмів, забезпечена функціонування системи управління охороною праці,здійснення управління охороною праці, організації виробничо-господарської діяльності депо та є порушенням трудової дисципліни.

Вищезазначені порушення свідчать про систематичне невиконання начальником локомотивного депо Пологи ОСОБА_5 посадових обов'язків, що у своїй сукупності складає систему порушень трудової дисципліни,що було законною підставою для його звільнення відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України.

При обранні виду стягнення при накладенні на позивача дисциплінарних стягнень у вигляді двох доган і потім звільнення, роботодавцем враховано поведінку позивача та результати його праці в минулому, неодноразове порушення ним трудової дисципліни, які виявлялися при перевірках.

З матеріалів справи вбачається, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за систематичне порушення трудової дисципліни застосовано до позивача за порушення вчинені після застосування до нього дисциплінарних стягнень у вигляді доган. Так, під систематичністю розуміється застосування дисциплінарних заходів за два і більше випадки невиконання службових обов'язків. Систему порушень складають накази № 405/Н від 05.07.2010 року, № 846/Н від 30.11.2010 року, № 22/Н від 14.01.2011 року, № 52/Н від 27.01.2011 року, № 116/Н від 22.02.2011 року та № 204/Н від 04.04.2011 року.

Наказом ДП «Придніпровська залізниця»№ 420/Н від 14.06.2011 року ОСОБА_5 був звільнений з займаної посади начальника Локомотивного депо Пологи за систематичне порушення трудової дисципліни за п.3 ст.40 КЗпП України з 14.06.2011 року, і в той же день він отримав копію наказу (т1, а.с.4-8).

Вказаний наказ було видано з урахуванням постанови дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці (Дорпрофсож) №П-61-2 від 10.06.2011 року «Про дачу згоди на звільнення начальника локомотивного депо Пологи ОСОБА_5» відповідно до вимог ч.1 ст.43 КЗпП України (т.1, а.с.24).

Як вбачається із подання адміністрації до виборного органу профспілкової організації про надання згоди на звільнення позивача з роботи з ініціативи власника, в ньому дана розгорнута мотивація та описання фактичних обставин, які послужили причиною звільнення (т.1, а.с.114-118).

Питання про дачу згоди на звільнення начальника локомотивного депо Пологи ОСОБА_5 вирішувалося на засіданні президії Дорпрофсожа 10.06.2011 року, на якому був присутній ОСОБА_5, що видно із протоколу № П-61-2 та спростовує твердження позивача про його неповідомлення про вирішення цього питання (т.1, а.с.53-55).

Крім цього, згоду на звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України надано за рішенням Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України, що вбачається із протоколу засідання президії Ради №36 від 10 серпня 2011 року та постанови президії (т.1, а.с.260-261).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що адміністрацією ДП «Придніпровська залізниця»було порушено порядок звільнення позивача з посади суперечить нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції вищевказаним обставинам відповідної оцінки не дав та безпідставно дійшов висновку про те, що відповідачем не дотримано вимог КЗпП України при звільненні позивача за п.3 ст.40 КЗпП України, не давши належної оцінки обставинам справи, внаслідок чого ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм матеріального права.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, є порушення трудової дисципліни. При цьому закон не вимагає, щоб порушення призвели до будь-яких шкідливих наслідків.

Таким чином встановивши фактичні обставини справи та оцінивши усі зібрані у справі докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем були додержані правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень та встановлено, що звільнення позивача відбулося у відповідності до вимог діючого законодавства та проведено без порушення встановленого законом порядку, тому позов є необгрунтуваним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Згідно з п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справила неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця»- задовольнити.

Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 23 серпня 2012 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця»про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: