АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/5925/12 Справа № 2-1550/11 Головуючий у 1 й інстанції - Нельге Д.В. Доповідач - Повєткін В.В.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Повєткіна В.В.

суддів: Баранніка О.П., Куценко Т.Р.

при секретарі: Приймаковій М.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 квітня 2012 року по цивільній справі

за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання»про стягнення нарахованої та не виплаченої заробітної плати, премії та середнього заробітку за час затримки виплати нарахованої заробітної плати, -

В с т а н о в и в :

У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, премії, середнього заробітку за час затримки виплати нарахованої заробітної плати посилаючись на те, що з 01 березня 2007 року по 30 листпопада 2010 року він працював на підприємстві відповідача КП «Дніпродзержинське ЖО», при цьому відповідач постійно порушував Закону України «Про оплату праці», а саме, починаючи з 2008 року безпідставно, без оформлення наказів про позбавлення премії, позбавляв його премії повністю або частково, а саме не нараховував премію у повному обсязі, тобто у розмірі 50 % (25 % - при виконанні показників, визначених у колективному договорі, і 25 % - за виконання плану ППР), відповідно до чого, починаючи з жовтня 2008 року по день звільнення йому не було донараховано заробітної плати у вигляді недоплаченої премії у розмірі 26768,06 грн. Крім того, при звільнені з підприємства, відповідачем було проведено з ним остаточний розрахунок, але, при цьому, йому не в повній мірі було нараховано заробітну плату, так як, без його заяви про утримання із його заробітної плати профспілкових внесків, відповідачем незаконно утримувались із його заробітної плати членські профспілкові внески, відповідно до чого, за період з березня 2007 року по грудень 2010 року із його заробітної плати незаконно утримано відповідачем 1384,22 грн., та не виплачено при звільненні. На підставі зазначеного вважає, що, так як при звільненні, йому не було виплачено всіх сум, що належать йому від підприємства, відповідач, на підставі ст.117 КЗпП України, повинен виплатити йому, як компенсацію, його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, розмір якого на день пред'явлення позову складає 20177,96 грн. Просив суд тягнути з відповідача на його користь 26768,06 грн. премії за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року, 1384,22 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з березня 2007 року по грудень 2010 року та 20177,96 грн. середнього заробітку за весь час затримки виплати нарахованої зарплати по день фактичного розрахунку (т.1 а.с.2-6).

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог - відмовлено (т.2 а.с.72-75).

В апеляційній скарзі (т.2 а.с.77-81) ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки:

- позивач не був членом професійної спілки, а допомогу в розмірі 400,00 грн. він не отримував, що судом не прийнято до уваги та проігноровано положення ст.5 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»;

- відрахування до професійних спілок здійснюється лише за наявності письмових заяв працівників, які є членами професійних спілок, але відповідної заяви позивач ніколи не писав;

- згідно з п.3 Положення про преміювання працівників КП «Дніпродзержинське ЖО»встановлено, що нарахування премії працівникам провадиться за виконання плану показників на преміювання 25 % за виконання плану доходів і 25 % за виконання плану ППР, тобто встановлено конкретний розмір, а тому в даному випадку виплати премії є обов'язком відповідача, а не правом;

- позбавлення працівника премії проводиться шляхом видавництва відповідного наказу на підприємстві, але відповідачем таких актів видано не було.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем, при звільненні з позивачем було здійснено розрахунок у вигляді виплати заробітної плати, оскільки членські профспілкові внески оплачені позивачем як членом профспілки, а премію позивачу сплачено в розмірі, передбаченому Положенням про преміювання.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Згідно з ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення; якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок; про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум; в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду першої інстанції щодо членських профспілкових внесків обгрунтован посиланням на заяву позивача як члена профспілкової організації про отримання матеріальної допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів того, що під час роботи членські профспілкові внески перераховувалися з його заробітної плати безпідставно.

Не можуть бути прийняі до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що нарахування премії працівникам провадиться за виконання плану показників в розмірі 25 % за виконання плану доходів та 25 % за виконання плану ППР є обов'язком відповідача, а не правом.

Згідно з п.3 Положення про преміювання працівників КП «Дніпродзержинське житлове обєднання»встановлено, що нарахування премії працівникам провадиться за виконання плану показників на преміювання 25 % за виконання плану доходів і 25 % за виконання плану ППР (т.1 а.с.9-10,8).

Разом з тим відповідно до п.7 цього «Положення»керівнику підприємства надано право встановлювати премію в межах фонду споживання персонально кожному спеціалісту та службовцю в залежності від особистого вкладу цього працівника.

З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і по становив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.

Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: