АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1990/22-ц-755/12Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.

Провадження № 22-ц/1990/755/12 Доповідач - Щавурська .Б.

Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Ходоровського М. В., Фащевської Н. Є.,

при секретарі - Щебивовк Г.І.

з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, представника позивача Анікушин Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства "Благоустрій" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, зобов'язання укласти договір з надання послуг за утримання будинку і прибудинкової території та зустрічним позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Благоустрій" про зобов'язання укласти договір з надання послуг за утримання будинку і прибудинкової території, зобов'язання надати докази якісного та вчасного надання послуг, зобов'язання виключити статтю "Єдиний податок" зі структури витрат по утриманню будинку та прибудинкової території та здійснити відповідний перерахунок заборгованості з 01.01.2009 року, зобов'язання скасувати заборгованість з надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території, стягнення моральної шкоди, яку перерахувати Тернопільському обласному комунальному спеціалізованому будинку дитини "Малютка" та зобов'язання надати квитанцію про перерахунок коштів Тернопільському обласному комунальному спеціалізованому будинку дитини "Малютка",-

ВСТАНОВИЛА:

ПП "Благоустрій" звернулося до суду з уточненим в подальшому позовом позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та зобов'язання укласти відповідний договір.

Зазначало, що відповідачі, будучи власниками квартири АДРЕСА_1, починаючи з 01 січня 2009 року своєчасно не оплачують надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого станом на 01.01.2012 року у них утворилася заборгованість перед ПП "Благоустрій" в сумі 3784 грн. 06 коп. Також, всупереч вимог закону ухиляються від укладення запропонованого ПП "Благоустрій" договору.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПП "Благоустрій" про зобов`язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території за запропонованим ним зразком, посилаючись на те, що він є співвласником вищезгаданої квартири, однак відсутність договору з ПП "Благоустрій" позбавляє його передбачених законом прав споживача, а запропонований позивачем договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території його не влаштовує, так як повністю відповідає Типовому договору, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 року. Одночасно заявлено позовні вимоги про зобов`язання надати докази якісного та вчасного надання послуг, зобов'язання виключити статтю "Єдиний податок" зі структури витрат по утриманню будинку та прибудинкової території та здійснити відповідний перерахунок заборгованості з 01.01.2009 року, зобов'язання скасувати заборгованість з надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території, стягнення моральної шкоди, яку перерахувати Тернопільському обласному комунальному спеціалізованому будинку дитини "Малютка" та зобов'язання надати квитанцію про перерахунок коштів Тернопільському обласному комунальному спеціалізованому будинку дитини "Малютка".

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року позов ПП "Благоустрій" задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в користь ПП "Благоустрій" заборгованість за утримання будинку і прибудинкової території в сумі 3784,06 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ПП "Благоустрій" відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2012 року достягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в дохід держави 163,60 грн. судового збору.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15.02.2012 р., додаткове рішення цього ж суду від 19 квітня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким у позові ПП "Благоустрій" відмовити, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покласти на ПП "Благоустрій".

На думку апелянта, оскаржувані рішення ухвалені внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, що полягає у наявності в матеріалах справи фіктивних документів, відсутності необхідних доказів, які б свідчили про понесені ПП "Благоустрій" витрати з утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 неврахування судом жодного з наданих ним доказів по суті справи, ненаданні вірної правової оцінки факту включення єдиного податку у структуру витрат з утримання будинку та прибудинкової території, факту відсутності договору між сторонами та факту спричинення йому діями позивача моральних страждань.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити.

Представник ПП "Благоустрій" Анікушин Г.Є. апеляційні скарги не визнала, вважає оскаржувані рішення законними та обгрунтованими, а апеляційні скарги такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду, ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПП "Благоустрій" та відмову у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі як власники квартири АДРЕСА_1 а, що знаходиться на балансі позивача, не зважаючи на відсутність відповідного договору, не виконують обов'язків щодо оплати фактично наданих і підтверджених документально позивачем комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим, починаючи з 01.01.2009 року утворилася заборгованість в сумі 3784 грн. 06 коп., а також -з того, що вимоги сторін в частині зобов'язання укладення договору порушують передбачену цивільним законодавством засаду свободи договору; зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання позивача надати докази своєчасного та якісного надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не входять до переліку способів захисту, передбачених ЦПК України; в частині зобов'язання виключення статті "Єдиний податок" зі структури витрат -з підстав безпідставності у зв'язку з тим, що це не передбачено діючим законодавством, а в частині стягнення грошового відшкодування моральної шкоди -з підстав недоведеності факту заподіяння останньої.

Ухвалюючи додаткове рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в дохід держави судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що на день ухвалення рішення питання стягнення судового збору регулювалось ЗУ "Про судовий збір" яким передбачалась сплата мінімальної суми судового збору за подання до суду позову майнового характеру в розмірі 214,60 грн., в той час як ОСОБА_1, ОСОБА_3 сплачено лише 51 грн., у зв'язку з чим недостягнена сума судового збору підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в користь держави.

Такі висновки суду відповідають встановленим фактам та грунтуються на вимогах закону.

Зокрема, судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 Разом з ним за вказаною адресою проживають дружина ОСОБА_3 та неповнолітня донька ОСОБА_4

Послуги з утримання будинку та прибудинкової території надає ПП "Благоустрій", на балансі якого знаходиться даний будинок.

Договір з утримання будинку та прибудинкової території між сторонами не укладений. Неодноразові пропозиції ПП "Благоустрій" щодо укладення такого договору відповідачі відхиляли, пропонуючи свої варіанти письмового договору.

ПП "Благоустрій" по будинку за адресою АДРЕСА_1 надавалися послуги з прибирання прибудинкової території, сходових кліток, вивезення та захоронення твердих побутових відходів, технічного обслуговування ліфтів, енергопостачання ліфтів, освітлення місць загального користування, послуг з поточного ремонту, технічного обслуговування внутрішньо-будинкової системи холодного водопостачання та водовідведення, дератизації та дезінфекції.

З 01.01.2009 року по грудень 2011 року включно відповідачами оплата за вищевказані послуги позивачу не проводилась.

Розмір заборгованості відповідачів перед позивачем за фактично надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території складає 3784 грн. 06 коп.

Відповідно до положень ст.162 Житлового кодексу України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зі ст.160 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з зазначеного договору.

Відповідно до п.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених приватизованих квартир.

Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що сама по собі відсутність між сторонами письмового договору не може бути підставою для звільнення відповідачів від оплати житлово-комунальних послуг, що фактично надає позивач.

У відповідності до ч.1 ст.19 , п.1 ч.3 ст.20, п.3 ч.2 ст.21, п.п.4,13 ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками сфери житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти зі споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та відповідальність сторін і штрафні санкції за невиконання умов договору. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг лише в разі його підготовки виконавцем на основі типового договору.

Тобто, законом визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця -надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.січня 2006 року № 45), власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

У зв'язку з цим невиконання власником свого обов'язку щодо укладення договору жодним чином не позбавляє його виконання іншого обов'язку щодо оплати наданих виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Нормами Житлового кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не передбачено, що виконавець повинен надавати акти щомісячно щодо фактично-наданих послуг споживачу.

Стаття 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає процедуру фіксації факту надання послуг неналежної якості та порядок складання відповідних актів-претензій з метою вирішення питання про перерахунок платежів. Частина 3 вказаної норми визнає дійсним акт-претензію, підписаний не менш як двома споживачами, у разі неприбуття представника виконавця в погоджений строк або необгрунтованої відмови від підписання такого акту.

Згідно з нормами ст.ст.10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього ж Кодексу.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 зазначав, що сума позову не підтверджена документально, однак жодних доказів, що дані послуги надаються позивачем несвоєчасно, не в повному обсязі чи не надаються взагалі відповідачами суду не надано. Зокрема, у матеріалах справи відсутні акти-претензії ОСОБА_1 і ОСОБА_5, складені та підписані у встановленому законом порядку. Разом з тим, містяться паспорти готовності до роботи в опалювальний період, акти приймання виконаних робіт, рахунки за надані послуги. Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повне, якісне та своєчасне надання позивачем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, і як наслідок, - про стягнення з відповідачів повної оплати наданих послуг.

Виходячи з відсутності у матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території надавалися несвоєчасно чи неналежним чином, необгрунтованими, на думку колегії суддів, є зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування нарахованої заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території.

Враховуючи ч.3 ст.18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", безпідставними є посилання відповідача на позбавлення його позивачем права на складання актів-претензій у зв'язку з неукладенням письмового договору.

Твердження апелянта щодо фіктивності окремих документів, наданих позивачем, які є в матеріалах справи, грунтуються лише на припущеннях, оскільки дані факти не встановлені належними та допустимими доказами (зокрема, відповідним вироком суду).

Факт проведення відповідачем оплати альпіністу в сумі 300 грн. за усунення причин підтікання води на зовнішню стіну будинку, на думку колегії суддів, може бути підставою для пред'явлення ОСОБА_1 відповідного позову до ПП "Благоустрій" про відшкодування вказаних витрат у судовому порядку, однак такі позовні вимоги ним не пред'являлися.

Що стосується висновків суду першої інстанції в частині відмови як ПП "Благоустрій", так і ОСОБА_1 у позові про зобов'язання укласти договір з надання послуг за утримання будинку і прибудинкової території, то такі висновки грунтуються на вимогах закону, зокрема, передбачених ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України, згідно якої волевиявлення учасника правочину повинне бути вільним і відповідати його внутрішній волі, та додержання якої є необхідним для чинності правочину.

Відповідають вимогам закону висновки суду і в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання виключення статті "Єдиний податок" зі структури витрат по утриманню будинку та прибудинкової території та здійснення відповідного перерахунку заборгованості з 01.01.2009 року з підстав, що діючим законодавством не передбачено виключення податку на додану вартість із суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для визначення бази оподаткування єдиним податком.

Вірними, на думку колегії суддів, є висновки суду першої інстанції як у частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання ПП "Благоустрій" надати докази якісного та вчасного надання послуг, так і в частині відмови у задоволенні його зустрічних позовних вимог про перерахунок Тернопільському обласному комунальному спеціалізованому будинку дитини "Малютка" та зобов'язання надати квитанцію про перерахунок коштів. Такі вимоги, на думку колегії суддів, не можуть бути задоволені з підстав, що не передбачені в переліку способів захисту порушених прав та інтересів, визначеному ст.16 Цивільного кодексу України. Останні, зокрема, є способом виконання судових рішень у випадку, якби позов ОСОБА_1 було задоволено.

У відповідності до вимог закону зроблені судом першої інстанції і висновки в частині недоведеності спричинення відповідачам діями позивача моральної шкоди.

Враховуючи те, що при ухваленні рішення у справі судовий збір було стягнуто не в повному обсязі, судом у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" № 3674-УІ від 08.07.2011 року постановлено й додаткове рішення, яким достягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в дохід держави 163,60 грн. судового збору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, рішення та додаткове рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313, 314 ч.1 п.1; 315 ч.ч.1,2; 317 ч.1, 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільно-процесуального кодексу України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 - відхилити.

Р ішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

головуюча - підпис

судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська