3

Справа № 0907/15017/2012

Провадження № 10/0990/295/2012

Категорія ст. 2368 КК України

Головуючий у І інст. Максимчин Ю.Д.

Суддя-доповідач Попович С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого - судді Поповича С.С.,

суддів Ткачук Н.В., Вилки С.С.

з участю : прокурора Доскоч М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2012 року, -

у с т а н о в и л а:

Вказаною постановою скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 18 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно скаржника за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України залишено без задоволення.

Своє рішення суд мотивував тим, що на час порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 було достатньо приводів і підстав для її порушення, передумовою порушенню кримінальної справи була перевірка, справа порушена компетентною особою з дотриманням порядку визначеного ст. 98 КПК України.

Оскаржуваною постановою суду скаргу ОСОБА_2 на дану постанову залишено без задоволення.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, а скаргу задовольнити, мотивуючи свою позицію тим, що в його діях відсутні будь-які підстави для порушення кримінальної справи, а судом не виконані вимоги ст. 236-8 КПК України.

Вказує, що на час порушення кримінальної справи, матеріали якими обґрунтовує прокурор вчинення ним діянь з порушень законодавства про охорону, відтворення та раціональне використання лісових ресурсів в Кутському лісництві державного підприємства «Кутське лісове господарство» не містили відомостей, про достатність приводу, підстав та законність джерел отриманих даних для її винесення. В постанові про порушення кримінальної справи вказується, що він, працюючи в.о. лісничого Кутського лісництва та неналежно виконуючи свої службові обов'язки в період часу з 30 листопада 2011 року, достовірно знаючи про те, що майстерська дільниця № 3 ніким не охороняється, не організував належну охорону вказаної дільниці від самовільних рубок, внаслідок чого було вчинено самовільну рубку 121 дерева різних порід. Але це не відповідає дійсності, оскільки 30 листопада 2011 року на підставі розпорядження, комісією в складі помічника лісничого ОСОБА_3, бухгалтера ОСОБА_4, при його участі передано майстерську дільницю №3 Кутського лісництва під охорону майстру лісу ОСОБА_5, 3 квітня 2012 року, без його участі та відома, без участі майстра лісу ОСОБА_5, комісією в складі помічника лісничого ОСОБА_3, бухгалтера ОСОБА_4, майстра лісу ОСОБА_6 складено акт передачі майстерської дільниці № 3 під охорону ОСОБА_7, і відповідно до даного акту передачі виявлено самовільну рубку 121 дерева.

Суд, на його думку, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи поверхнево перевірив наявний привід і підстави, не дав правової оцінки суперечливим, хибним джерелам отримання даних, матеріали судом не перевірені, в судовому засіданні не оголошувались.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію безпідставною, та крім того пояснив, що справа 16 жовтня 2012 року направлена до Косівського районного суду для розгляду по суті, про що надав суду відповідні докази, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з копії постанови про порушення кримінальної справи, в ній наведено як привід так і підстави для її порушення, а тому позиція суду про те, що на час порушення справи були як привід так і підстава для винесення оскарженої постанови, що справа порушена компетентною особою, з дотриманням порядку встановленого ст. 98 КПК України є підставною.

І тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що скаргу слід залишити без задоволення.

А питання про те чи наведені у постанові фактичні дані є належними доказами винуватості апелянта, чи дійсно він вчинив злочин передбачений ст. 367 ч. 1 КК України, про що зазначає апелянт, долучивши у підтвердження своєї позиції копії відповідних документів, вирішуватиме суд першої інстанції у провадженні якого в даний час перебуває кримінальна справа.

Як суд першої інстанції так і апеляційний суд не вправі давати оцінку фактичним обставинам як доказам та визначатись у тому чи підтверджують вони вину у вчиненні злочину чи навпаки.

Доводи апелянта, що джерела отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи є незаконними, теж є невмотивованими.

За наведених обставин підстав для задоволення апеляції ОСОБА_2 та скасування постанови суду колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2012 року по справі за його скаргою на постанову Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 18 вересня 2012 року - без зміни.

С У Д Д І :

--------------------------------- ---------------------------------- --------------------------------

С.С. Попович    Н.В. Ткачук С.С. Вилка