донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.06.2006 р. справа №36/59
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Діброви Г.І. |
суддів | Дзюби О.М., Акулової Н.В., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | не з'явився, |
від відповідача: | Сєдова Н.В. (довіреність №42 від 11.08.2004р.), |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Орендного підприємства "Шахти імені А.Ф.Засядько" м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 12.05.2006 року |
по справі | №36/59 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Важке машинбудування" м.Донецьк |
до | Оренднеого підприємства "Шахти імені А.Ф.Засядько" м.Донецьк |
про | стягнення 41888,54грн |
В С Т А Н О В И В:
КУ 2006 році позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Важке машинобудування», м. Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача –Орендного підприємства «Шахти ім. А.Ф.Засядько», м. Донецьк про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 39733 грн. 45 коп., пені в розмірі 1105 грн. 25 коп., 3% річних в сумі 251 грн. 02 коп. та інфляційні в розмірі 798 грн. 82 коп.
Рішенням від 12.05.2006р. позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Важке машинобудування», м. Донецьк про стягнення з Орендного підприємства «Шахти ім. А.Ф.Засядько», м. Донецьк суми заборгованості та інфляційних були задоволені частково, судом присуджено до стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 17602 грн. 05 коп., пеню в розмірі 1105 грн. 25 коп., 3% річних в сумі 251 грн. 02 коп., інфляційні в розмірі 798 грн. 82 коп. Судове рішення мотивоване тим, що вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 17602 грн. 05 грн. доказані, вина відповідача у невиконанні договірних зобов'язань доведена, штрафні санкції також правомірно заявлені позивачем та підлягають до стягнення.
Відповідач, Орендне підприємство «Шахта ім. А.Ф.Засядько», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що господарський суд при прийнятті рішення не в повній мірі з'ясував обставин, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які недоведені позивачем, порушив норми матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2006 року в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 409 грн. 80 коп. та пені в сумі 1105 грн. 25 коп. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у позовних вимогах про стягнення суми основного боргу в розмірі 409 грн. 80 коп. та пені в сумі 1105 грн. 25 коп.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Важке машинобудування», м. Донецьк, відзив на апеляційну скаргу суду не надав, до судового засідання не з'явився, надавши судовій колегії клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із неможливістю явки його представника, з причини зайнятості у іншому судовому процесі. Надане клопотання не задоволено судовою колегією, оскільки позивачем не додано ніяких доказів, в обґрунтування вказаного клопотання, крім того в господарському апеляційному суді приймають участь не фізичні особи а юридичні, представниками яких можуть бути будь-які інші уповноважені особи. Про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, ухвалою суду від 31.05.2006р. про порушення апеляційного провадження явка представників сторін не була визнана обов'язковою.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.07.2005р. між сторонами був укладений договір підряду №842, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати ремонт кровлі АБК, а відповідач зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт згідно Форми 2.
В подальшому, сторонами було укладено декілька додаткових узгоджень, якими були змінені деякі умови вказаного договору.
Так, додатковою угодою №1 від 19.07.2005р. п. 1.3 договору був змінений та встановлено, що відповідач повинен оплатити позивачеві вартість виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів –20000 грн. –протягом 10 календарних днів з дня укладання договору; іншу суму виконаних робіт, підтверджену актом виконаних робіт –протягом 5 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт.
Додатковою угодою №2 від 09.08.2005р. сторонами був змінений п. 1.2 та визначено, що позивач зобов'язався виконати роботи по встановленню розбивочних маяків при улаштуванні цементної стяжки по кровлі будівлі АБК, а також визначили, що строк виконання робіт, передбачених п. 1.1 договору триває з 19.07.2005р. по 20.10.2005р., строк виконання робіт передбачених п. 1.2 –з 10.08.2005р. по 31.12.2005р. Також цією додатковою угодою сторони доповнили договір п. 3.6, яким передбачили, що вартість робіт, вказаних в п. 1.1, складає 56109 грн., а вартість робіт, вказаних в п. 1.2, складає 2400 грн.
Додатковою угодою №3 від 21.09.2005р. до договору сторони доповнили договір п. 1.3, за яким позивач зобов'язався виконати роботи по улаштуванню фундаменту ПС 110кВ Яковлекська, а також передбачили, що строк виконання робіт, передбачених п. 1.3, встановлюється з 21.09.2005р. по 31.12.2005р., а їх вартість складає 30000 грн.
Додатковою угодою №4 від 01.12.2005р. сторони доповнили договір п.п. 1.5, 1.6, відповідно до яких відповідач зобов'язався виконати роботи по улаштуванню шпонок та кровлі по надшахтною будівлею, виконати роботи по будівництву ПС 110кВ Яковлевська. Строк виконання робіт, згідно із п. 1.5, встановлений з 01.12.2005р. по 31.12.2005р., згідно із п. 1.6, встановлений сторонами з 01.12.2005р. по 01.05.2006р. Порядок оплати робіт, передбачених п.п. 1.5, 1.6, встановлена в такому порядку: 20% вартості, що складає 44660 грн. 40 коп., перераховується протягом 5 календарних днів з дня укладання угоди, інша сума – протягом 5 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Вартість робіт, передбачених п. 1.5, складає 36530 грн., п. 1.6 –186772 грн. Також цією додатковою угодою сторони визначили, що у разі порушення строків оплати відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
На виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 127531 грн. 20 коп., що підтверджується актами приймання виконаних робіт по договору №842 від 19.07.2005р.
Для оплати виконаних робіт позивачем відповідачеві були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 127531 грн. 20 коп.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт виконав частково на загальну суму 87797 грн. 75 коп.
Крім того, після звернення позивача з позовом до господарського суду, відповідач також частково погасив заборгованість в сумі 22131 грн. 40 коп. Таким чином відповідач погасив заборгованість, що виникла у нього перед позивачем на загальну суму 109929 грн. 15 коп.
На час розгляду справи господарським судом Донецької області, залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 17602 грн. 02 коп., що також підтверджено актом звірки взаєморозрахунків, підписаним обома сторонами.
Позивачем також заявлені до стягнення з відповідача вимоги у вигляді сплати пені в розмірі 1105 грн. 25 коп., 3% річних в сумі 251 грн. 02 коп. та інфляційні в розмірі 798 грн. 82 коп.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України, як загального акту законодавства.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 17602 грн. 02 коп. за виконані роботи за договором №842 від 19.07.2005р., доказані, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вимоги позивача в частині стягнення пені за порушення строків оплати в розмірі 1105 грн. 25 коп., 3% річних в сумі 251 грн. 02 коп. та інфляційні в розмірі 798 грн. 82 коп. також правомірно задоволені господарським судом Донецької області.
Заперечення заявника апеляційної скарги щодо неузгодження сторонами розміру пені судовою колегією відхилені, оскільки пунктом 7 додаткової угоди № 4 до договору сторони визначили розмір та період, який відповідає вимогам Закону України 1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який застосовується у будь-якому випадку, незважаючи на можливість визначення сторонами в договорі іншого розміру та порядку, оскільки обмеження розміру пені встановлено законом.
Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не впливають на правомірність прийнятого рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2006 року у справі №36/59 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Шахти ім. А.Ф.Засядько», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2006 року у справі №36/59 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2006 року у справі №36/59 –без змін.
Головуючий Діброва Г.І.
Судді: Дзюба О.М.
Акулова Н.В.
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5 –ГС Дон. обл.;
Богомолова Ю.І