донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
27.06.2006 р. справа №34/10а
Судова колегія апеляційного господарського суду у складі:
головуючого: | Алєєвої І.В. |
суддів | Бондаревої Г.Г., Величко Н.Л., |
при секретареві судового засідання | Горанська Д.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | не з"явились, |
від відповідача: | Павенко Г.С.-за дов., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу (актовий зал) за апеляційною скаргою | Державної податкової інспекції у м.Краматорську |
на окрему ухвалу господарського суду | Донецької області |
від | 13.04.2006 р. |
по справі | №34/10а (суддя:Кододова О.В.) |
за позовом | Комунального підприємства "Крамремжитлосервіс" Краматорської міської Ради (м.Краматорськ) |
до | Державної податкової інспекції у м.Краматорську |
про | визнання недійсним податкового повідомлення-рішення |
В С Т А Н О В И ЛА:
При розгляді справи №34/10а за позовом Комунального підприємства “Крамремжилсервіс” Краматорської Міської Ради (м.Краматорськ) до ДПІ у м.Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.08.2005р. №0000301540/3 господарським судом Донецької області від 13.04.2006р. (суддя: Кододова О.В.) винесено окрему ухвалу на адресу відповідача та ДПА в Донецькій області.
Окрема ухвала місцевим господарським судом винесена в зв’язку з тим, що відповідачем в спірних правовідносинах не складався акт перевірки та допущена зміна призначення платежів, яка визначалась позивачем в платіжних документах. Місцевий господарський суд вважає, що податковим органом не враховано, що в період з дати прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.02.2005р. №0000301540/0 до винесення оспореного податкового повідомлення-рішення від 30.08.2005р. №0000301540/3 діяло дві редакції п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р.
Відповідач, ДПІ у м.Краматорську, з прийнятою окремою ухвалою місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу (в редакції пояснень від 29.05.2006р. №20573/10/10-013), посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на положення ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р., на те, що Господарський кодекс України поширюється виключно на господарські правовідносини і не регулює питання оподаткування.
01.11.2005р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. №2953-ІV, яким п.6 та п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2006р. в порядку ст.28, ст.29 Закону України “Про судоустрій України” в зв’язку з виходом з відпустки судді Величко Н.Л. визначено остаточний склад судової колегії по розгляду апеляційної скарги ДПІ у м.Краматорську на окрему ухвалу господарського суду Донецької області від 13.04.2006р. у справі №34/10а.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.41, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
Згідно зі ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
З матеріалів справи вбачається, що органом державної податкової служби була проведена камеральна перевірка з питань дотримання податкового законодавства суб’єктом підприємницької діяльності.
Статтею 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначено термін “камеральна перевірка” - камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Як свідчать матеріали справи, позивачем за результатами камеральної перевірки в порушення п.13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстрованої в Мінюсті України 23.03.2001р. за №268/5459 (зі змінами та доповненнями) не оформлено акт перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.
Повноваження органів державної податкової служби визначені в ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123.
Вищезазначена Інструкція не містить в собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, і направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що органом державної податкової служби при визначенні штрафних санкцій була застосована редакція п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р., яка ще не діяла на момент спірних правовідносин, згідно якої у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у відсотках від погашеної суми податкового боргу та періоду затримки.
На момент спірних правовідносин, а саме –з 29.03.2002р. по 30.04.2002р. діяла попередня редакція п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р., яка передбачала застосування штрафної санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у залежності від розміру такої суми та періоду затримки.
Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” фінансові санкції по результатах документальних перевірок застосовуються в розмірах, передбачених законодавством, яка діє на день завершення таких перевірок. Між тим акт перевірки податковим органом в спірних правовідносинах не складався.
Місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що допущені порушення органом державної податкової служби законодавчо встановленої процедури перевірки вплинули на неправомірне застосування ним штрафних санкцій.
Крім того, господарський суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене платником податку у платіжних документах та відсутні повноваження направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів.
За результатами апеляційного провадження по справі судова колегія дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки окрема ухвала місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам чинного законодавства і з заявлених підстав не підлягає скасуванню.
Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.
В порядку п.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам повідомлено, що виготовлення повного тексту ухвали в п’ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.
Беручи до уваги викладене, керуючись п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, положень ст.101, ст.103, ст.160, ст.166, ст.196, ст.199, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
У Х В А Л И ЛА:
ЇАпеляційну скаргу ДПІ у м.Краматорську на окрему ухвалу господарського суду Донецької області від 13.04.2006р. у справі №34/10а –залишити без задоволення.
Окрему ухвалу господарського суду Донецької області від 13.04.2006р. у справі №34/10а –залишити без зміни.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: Г.Г. Бондарева
Н.Л. Величко