Справа № 2303/1038/12

24.10.2012

Справа № 2/2303/341/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі –Добробог Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області про визнання права на земельну частку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права на земельну частку. В обґрунтування позовної заяви вказував, що з 1995 року по 2000 рік він працював трактористом в КСП «Україна»с. Митлашівка Драбівського району Черкаської області. В цей період членам КСП були передані сертифікати на право на земельний пай, проходили збори пайовиків. Однак позивача на збори не запрошували, до списку осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю) його не включили. Як йому пояснили, оскільки він з грудня 1994 року по квітень 1995 року був направлений на навчання, та не був присутнім на зборах членів колгоспу, де обговорювалося питання про розпаювання землі, то не має права на земельний пай. Будучи переконаним, що він дійсно не має такого права він не став порушувати цього питання. У червні 2012 року позивач від свого знайомого ОСОБА_2, який також проходив навчання з грудня 1994 року по квітень 1995 року, а потім працював в КСП «Україна», дізнався, що останній має земельний пай. У відповідь на звернення до Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області позивач дізнався, що на час паювання він мав право на пай, але йому він не був наділений.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили його задоволити, визнати за позивачем право на земельну частку (пай) розміром 2,40 в умовних кадастрових гектарах в землях резерву Митлашівської сільської ради.

          Представник відповідач у судовому засіданні визнав, що позивач має право на земельну частку, проте просив суд застосувати позовну давність та відмовити у позові, оскільки при зверненні у липні 2012 року до сільської ради позивач надав копію довідки від 22.02.2005 року № 505, видану Драбівським районним відділом земельних ресурсів щодо середнього розміру земельної частки паю згідно сертифікату на земельну частку (пай) по Митлашівській сільській раді становить 2,40 га. На думку представника відповідача це свідчить, що позивач ще у 2005 році з’ясовував питання щодо свого паю, і на даний час закінчився трирічний строк позовної давності для звернення до суду.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача він з 01.12.1994 року по 01.03.2000 рік працював трактористом в КСП «Україна»с. Митлашівка Драбівського району Черкаської області. Даному підприємству на підставі рішення Митлашівської сільської ради від 12.12.1995 року № 3/22 видано державний акт на право колективної власності на землю розміром 1945,2 га для ведення сільськогосподарського виробництва. Додатком до даного акту є список громадян –членів колективного сільськогосподарського підприємства, до якого не було включено позивача. Як пояснив позивач у судовому засіданні, у 1995 році тодішній голова йому пояснив, що він не має права на пай. А у червні 2012 року він від свого знайомого з яким працював на вищевказаному підприємстві та разом з ним навчався на курсах, на які їх направило підприємство, що останній має пай. Допитаній свідок ОСОБА_2 підтвердив даний факт. Після цього позивач вирішив поновити своє право на пай у судовому порядку, звернувшись з даним позовом до суду.

У 1994-1995 роках і до 01.01.2004 року діяв Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 року № 1540, положеннями якого, необхідно керуватися при вирішенні даного спору. Відповідно до ст. 71 даного кодексу загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Відповідно до ст. 76 Цивільний кодекс Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. На думку суду, позивач пропустив трирічний строк для звернення до суду за захистом свого права, оскільки у 1995 році він знав про те, що йому не було виділено земельну частку (пай) та не включено до списку осіб, що мають на це право, знаючи це останній не звертався до суду за захистом свого права. Позивач не ставить перед судом питання поновлення строків позовної давності і не вказує поважних причин їх пропусків. Ст. 75 даного кодексу передбачає, що позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Таким чином суд вважає, що у позові потрібно відмовити у зв’язку з пропущенням позивачем строку позовної давності.

Керуючись ст.71, 75, 76 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року № 1540, ст.ст. 212, 213-215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області про визнання права на земельну частку - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Драбівський районний суд Черкаської області.

Головуючий: