Справа № 2303/827/12
10.07.2012
Справа № 2/2303/290/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2012 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Чепурного О.П., при секретарі –Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Драбів цивільну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміравідгодівля»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання зобов’язань по договору оренди землі, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання зобов’язань по договору оренди землі. В обґрунтування своїх вимог вказував, що 20 грудня 2005 року між СТОВ «Пальміравідгодівля»та відповідачами укладено договори оренди землі, відповідно до їх умов позивачу було передано у строкове платне користування, строком на 7 років, земельні ділянки площею 3,3 га кожна. Дані договори зареєстровано у встановленому порядку 06.03.2006. У серпні 2011 року відповідачі звернулися до позивача з заявами про намір з початку 2012 року самостійно обробляти свої земельні наділи, оскільки термін договорів, на їх думку, закінчився. Проте, на думку позивача, термін дії договору закінчується 06.03.2013 року, що також підтверджується відповіддю відділу Держкомзема у Драбівському районі. 01.05.2012 року відповідачі провели посів своїм зерном орендованих позивачем земельних ділянок загальною площею 6,6 га, про що позивачем було складено акт. Внаслідок таких дій, позивачу завдана шкода діловій репутації та завдано збитків. Розмір доходів, які позивач міг би реально отримати в разі належного виконання умов договорів, відповідно до його розрахунку складає 51558 грн. 19 коп.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, пояснили, що відповідачі невірно розуміють чинне законодавство та умови укладених договорів щодо терміну їх дії, ними вживалися заходи щодо роз’яснень з цього приводу, і більшість землевласників погодились з їх позицією про розірвання достроково аналогічних договорів оренди та обміном земельних ділянок. Проте, відповідачі, всупереч умовам укладених договорів, незаконно провели у травні 2012 року посів своїм зерном орендованих земельних ділянок, чим створили перешкоду у їх використанні позивачем. Внаслідок незаконних дій відповідачів їм завдано збитків у виді упущеної вигоди, які відповідно до розрахунку становлять 51558 грн. 19 коп. Позивач просить суд зобов’язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками загальною площею 6,60 га, по 3,30 га кожна, які належать відповідачам на праві приватної власності згідно державних актів на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 007521 від 12.03.2002 року та серії ІІ-ЧР № 007520 від 12.03.2002 року, а саме, у будь-який спосіб не вчиняти перешкод у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням згідно умов укладених договорів та стягнути з відповідачів на користь позивача 51558 грн. не отриманих доходів у зв’язку з невиконанням умов договорів та сплачений судовий збір.
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали, вважають його безпідставним, пояснили, що відповідно до п. 8 договорів термін їх дії становить з 31 січня 2005 року по 31 грудня 2011 року, що також підтверджується довідками відділу Держкомзему у Драбівському районі №№ 21, 23 від 05.01.2012 року. Тому будучи впевненими, що договори оренди закінчилися вони розпорядилися своїми земельними ділянками на власний розсуд, тим самим не вчиняли будь яких перешкод позивачеві, більше того, ними завчасно був повідомлений позивач про свою позицію щодо закінчення у 2011 році укладених договорів та небажання їх продовжувати з позивачем.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Так, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори оренди землі від 20.12.2005 року. Відповідно до п.2 даних договорів позивачу було передано у строкове платне користування земельні ділянки площею по 3,3 га кожна. Щодо строку дії договору судом встановлено наступне. Відповідно до п. 8 договорів дані договори укладено на строк 7 років. Також у договорах біля розділу «Строк дії договору»вказано - «з 1.01.2005 р. по 31.12.2011 р.». Як встановлено судом вказані дати містяться як на примірниках договорів позивача так і на примірниках відповідачів. Як пояснили представники позивача їм не відомо ким і коли були поставлені дані дати, з пояснень відповідачів вбачається, що дати були поставлені при підписанні договорів 31.01.2005 року, і саме до 31.12.2011 року вини мали намір здати в оренду свою землю. При визначенні дійсної дати закінчення укладених договорів суд виходить з умов укладених договорів та вимог чинного законодавства. Строк дії договорів у 7 років сторонами не оспорюється, а спірним для сторін є лише початок та закінчення даного строку. Відповідно до ч.1 ст.20 ОСОБА_3 України «Про оренду землі»укладений договір підлягає державній реєстрації. Ч. 1 ст.210 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Згідно з ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації. Відповідно до положень п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»момент вчинення правочинів, відповідно до ст.210 та 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому без такої реєстрації вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін. Пунктом 43 укладених договорів визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Як вбачається з запису на укладених договорах, дані договори зареєстровані 06.03.2006 року Драбівським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України. В пункті 8 укладених договорів визначено строк їх укладення, який складає 7 років, який сторонами не оспорюється. Таким чином, суд вважає, що договори, відповідно до їх вимог та чинного законодавства набрали чинності 06.03.2006 року та діють 7 років, тобто до 06.03.2013 року.
Щодо довідок відділу Держкомзему у Драбівському районі №№ 21, 23 від 05.01.2012 року, на які посилаються відповідачі у своїх запереченнях судом встановлено наступне.
В своїй роботі Відділ Держкомзему у Драбівському районі Черкаської області на час видання довідок керувався Положенням про управління (відділи) Держкомзему в районі, затвердженим наказом Держкомзему від 17.06.2008 № 123, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за № 625/15316. Відповідно до даного положення Управління (відділи) Держкомзему в районі є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області. Пунктами 3, 4, 5 вищезазначеного положення визначено основні завдання та компетенцію вказаного державного органу, проте, даними пунктами не передбачено наявність у відділу права на трактування та тлумачення змісту договорів, укладених учасниками цивільних відносин. Таким чином, суд не приймає до уваги надані сторонами довідки, як допустимі докази по справі. Крім того, відповідно до ст.213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений сторонами.
Факт посіву зерна у травні 2012 року відповідачами у судовому засіданні визнано, що також підтверджується довідкою Рождествінської сільської ради № 91 від 13.06.2012. Оскільки посів зерна відбувся під час дії договорів оренди землі, суд вважає, що відповідачами був порушений обов’язок, передбачений п.29 укладених договорів оренди землі від 20.12.2005 року, а саме не вчиняти дій, які б перешкодили орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Даний обов’язок відповідачів також передбачений абз.3 ч.2 ст.24 ОСОБА_3 України «Про оренду землі». ОСОБА_3, а саме ч.1 ст.36, та п. 41 укладених договорів передбачено, що у разі невиконання зобов’язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Ст.16 Цивільного кодексу України передбачено одним з способів захисту цивільних прав та інтересів –припинення дії, яка порушує право. Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо зобов’язання відповідачів не вчиняти перешкод у використанні земельних ділянок.
Вимоги позивача щодо стягнення не отриманих доходів у сумі 51558 грн. суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Позивач не надав суду доказів, що б підтвердили його твердження про намір посіяти у 2012 році на орендованих земельних ділянках кукурудзу.
Вимога про стягнення упущеної вигоди заявлена передчасно, тобто не по факту отримання реальних збитків, а сума реальних збитків розрахована без урахування даних про вартість зерна та урожайності у 2012 році.
При розрахунку упущеної вигоди, позивачем використано середню ціну реалізації кукурудзи, яка включає в себе також затрати на її виробництво. Проте, собівартість продукції, на думку суду, не може бути стягнута з відповідачів, оскільки вказані витрати позивач повертає при реалізації продукції, а не отримує їх як чистий доход. Даний підхід наведено також у Тимчасовій методиці визначення розміру шкоди (збитків), що заподіяна порушенням господарських договорів, погодженою Державною комісією Ради Міністрів СРСР з економічної реформи від 21.12.1990 року, у п. 10 якої зазначено, що не отриманий дохід визначається як різниця між ціною та повною плановою собівартістю продукції помножену на кількість невиробленої продукції.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів упущеної вигоди.
Враховуючи вищевикладене, керуючись абз.3 ч.2 ст.24, ч.1 ст.36 ОСОБА_3 України «Про оренду землі», п.3 ч.2 ст.16, ч.1 ст.210, ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України, ст.125 Земельного кодексу України, ч.1 ст.88, ст.ст. 208, 209, 210, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов задоволити частково.
Зобов’язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками загальною площею 6,6 га, по 3,3 га кожна, які належать їм на праві приватної власності згідно державних актів на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 007521 від 12.03.2002 року та серії ІІ-ЧР № 007520 від 12.03.2002 року відповідно, а саме, у будь-який спосіб не вчиняти перешкод сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Пальміравідгодівля»у використанні ними земельних ділянок за цільовим призначенням згідно укладених договорів оренди землі від 20.12.2005 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд.
Головуючий: (підпис)
ВІРНО:
Суддя Драбівського районного
суду Черкаської області ОСОБА_4