Справа № 2303/861/12
06.08.2012
Справа № 1/2303/88/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2012 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі :
головуючого –судді Чепурного О.П.,
при секретарі –Бубир В.М.,
за участю прокурора – Ковтуна А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Драбів кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, невійськовозобов’язаного, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, невійськовозобов’язаного, раніше не судимий згідно ст. 89 КПК України,
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 березня 2012 року близько 09 години 20 хвилин в с. Ковалівка Драбівського району Черкаської області за попередньою змовою, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, з подвір’я домоволодіння № 1 по вул. Шевченка, яке належить ОСОБА_3, таємно викрали бетонне кільце з колодязя вартістю 350 грн., чим завдали потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, у скоєному щиро розкаюється.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, у скоєному щиро розкаюється.
Показання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом підсудних та дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особи підсудних.
Аналізуючи здобуті докази у справі з точки зору їх допустимості, об’єктивності та достатності, суд приходить до переконливого висновку про повну доведеність пред’явленого підсудним обвинувачення, останні себе не обмовляють, оскільки їх вина підтверджується достатньою сукупністю належних доказів по справі.
Суд дійшов до висновку про те, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
До обставини, що пом’якшують покарання підсудного суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які передбачені п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставини, що обтяжують покарання підсудного, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України, при призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів. З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого підсудним злочину, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді обмеження волі. Проте, врахувати також те, що підсудний ОСОБА_1, як особа не представляє собою підвищеної суспільної небезпечності, суд вважає, що його виправлення можливе в умовах без відбування покарання, призначивши йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України та звільнивши його від відбування покарання з випробуванням визначивши йому іспитовий строк.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
До обставини, що пом’якшують покарання підсудного суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які передбачені п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставини, що обтяжують покарання підсудного, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України, при призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів. З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого підсудним злочину, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді обмеження волі. Проте, врахувати також те, що підсудний ОСОБА_2, як особа не представляє собою підвищеної суспільної небезпечності, суд вважає, що його виправлення можливе в умовах без відбування покарання, призначивши йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України та звільнивши його від відбування покарання з випробуванням визначивши йому іспитовий строк.
Запобіжний захід, обраний відносно підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд, залишити без змін, до вступу вироку суду у законну силу.
Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст. 81 КПК України.
Судових витрат о справі не має, цивільний позов не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язок повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов’язок повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід обраний засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд залишити без змін, до вступу вироку у законну силу.
Запобіжний захід обраний засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд залишити без змін, до вступу вироку у законну силу.
Речові докази по справі, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_1 Олександорвича, а саме, бетонне кільце –повернути власнику ОСОБА_3, автомобіль «Москвич-412»та причіп до автомобіля –повернути ОСОБА_1, 2 металеві монтировки –знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту проголошення
Головуючий: