Справа №2-138-2008 р.

Рішення

іменем України

          14 квітня 2008 року                                     Горохівський районний суд

                                                                             Волинської області

в складі:

головуючого         -                                                        Ковальчука В.Д.,

при секретарі        -                                                        Макієнко Н.О.,

за участю позвича -                                                          ОСОБА_1.,

відповідача           -                                                        ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому заpсіданні в місті Горохові справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу,-

встановив:

          Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2про стягнення боргу в сумі 3731 гривень 58 копійок.

          В судовому засіданні ОСОБА_1змінив позовні вимоги просить стягнути з ОСОБА_23000 гривень, мотивуючи їх тим, що у 2006 році позивач запропонував ОСОБА_2 газифікувати будинок на, що той відповів щоб ОСОБА_1проводив газ за власний рахунок а той за декілька місяців віддасть кошти.

         ОСОБА_1за жовтень, листопад, грудень 2006 року провів газ до будинку звертався до відповідача на протязі 2007 року щоб той віддав борг в сумі 3731 гривню, але той зволікав з поверненням та не повертав борг. 16 листопада 2007 року позивач домовився з відповідачем щоб той віддав хочаб 3000 гривень до 1 грудня 2007 року про що останній написав розписку. Однак своїх зобов'язань ОСОБА_2не виконав. Станом на 14.04.2008 року борг не погашено.

          Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні позову не визнав, пояснив, що дійсно він написав розписку про повернення боргу в сумі 3000 гривень, однак він не брав з позивача гроші за квартплату та заплатив заборгованість  за спожитий газ.

          Суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.

          Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Згідно з стаття 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          З розписки від 16 листопада 2007 року видно, що ОСОБА_2зобов'язується повернути ОСОБА_1. 3000 гривень до 1 грудня 2007 року.

                   Судом встановлено, що ОСОБА_2не повернув ОСОБА_1. заборгованості в сумі 3000 гривень, а тому суд вважає, що з нього слід стягнути в користь ОСОБА_1. 3000 (три тисячі) гривень заборгованості за проведене газопостачання до будинку та 51 гривню сплаченого державного мита ,30 гривень сплачених за Інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 3081 гривню.

          Керуючись ст. ст.10, 60, 212, 215, 226 ЦПК України

                             ст. ст. 526, 1049 ЦК України

суд,-

вирішив:

          Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2в користь ОСОБА_1. 3000 (три тисячі) гривень заборгованості за проведене газопостачання до будинку та 51 гривню сплаченого державного мита ,30 гривень сплачених за Інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 3081 гривню          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Головуючий                                                         В.Д.Ковальчук