донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.06.2006 р. справа №44/142пн
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Діброви Г.І. |
суддів | Акулової Н.В., Дзюби О.М., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Онищенко А.В. (довіреність №14/03-31 від 27.12.2005р.); Радіонова А.Г. (довіреність №14/03-42 від 23.01.2006р.) , |
від відповідача: | Роздільська Т.В. (довіреність б/н від 29.05.2006р.), |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Закритого акціонерного товариства " Торговий Дім "Укртатнафта-Донбас", м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 31.05.2006 року |
по справі | №44/142пн |
за позовом | Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта», м. Кременчук Полтавської області |
до | Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас»,м. Донецьк |
про | Визнання простого векселя №7611448960, емітованого АТ «Укртатнафта» 02.08.2001р. на суму 5629688 грн. 65 коп. зі строком платежу за пред'явленням, таким, що не має сили простого векселю. |
В С Т А Н О В И В:
У 2006 році позивач, Закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», м. Кременчук Полтавської області, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача –Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас», м. Донецьк про визнання простого векселя №7611448960, емітованого АТ «Укртатнафта»02.08.2001р. на суму 5629688 грн. 65 коп. зі строком платежу за пред'явленням, таким, що не має сили простого векселю; зупинити стягнення з позивача в примусовому порядку по виконавчим документам, виданим на підставі спірного векселя, до закінчення розгляду справи.
Рішенням від 31.05.2006р. позовні вимоги Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта», м. Кременчук Полтавської області до Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас», м. Донецьк про визнання простого векселя №7611448960, емітованого АТ «Укртатнафта» 02.08.2001р. на суму 5629688 грн. 65 коп. зі строком платежу за пред'явленням, таким, що не має сили простого векселю, були задоволені. Судове рішення мотивоване тим, що вимоги позивача є юридично та доказово обґрунтованими.
Відповідач, Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що рішення господарського суду прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права України та із не з’ясуванням обставин по справі, що мають суттєве значення. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2006 року скасувати повністю, прийняти нове рішення, відповідно до якого в позові відмовити.
Позивач по справі надав судовій колегії відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області без змін.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно із ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 02.08.2001р. АТ «Укртатнафта»емітовано простий вексель №763311448960 зі строком платежу «за пред'явленням»на суму 5629688 грн. 65 коп., на користь АТЗТ «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас».
25.06.2002р. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу спірний вексель був опротестований у неплатежі.
Виконавчим написом приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу №808 від 03.02.2003р., зробленим на векселі, відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про обіг векселів в Україні», створені підстави для стягнення з позивача суми боргу в розмірі 5629688 грн. 65 коп.
На підставі вказаного виконавчого напису, зробленого на векселі, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Автозаводського районного управління юстиції м. Кременчука 07.02.2003р. було відкрите виконавче провадження.
Як посилається позивач, про факт існування зазначеного векселя йому стало відомо у жовтні 2005р, коли було отримано заяву Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас», м. Донецьк про порушення справи про банкрутство позивача на підставі заборгованості за вказаним векселем.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на той факт, що вказаний вексель має дефект форми, а саме в якості векселедержателя зазначена неіснуюча юридична особа, яка не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій України, назва якої не співпадає з назвою підприємства відповідача (замість ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас», м. Донецьк у векселі зазначене –АТЗТ «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас»). Крім того, відповідач, незважаючи на вказаний дефект, вважає себе належним векселедержателем та використовує вказаний вексель як підставу для стягнення з позивача коштів та порушення справи про банкрутство.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу, ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель повинен містити перелік обов'язкових реквізитів:
- найменування «простий вексель», яке включено до тексту документу та виражене на мові, на якій цей документ складено;
- безумовне зобов'язання сплатити певну суму грошей;
- зазначення строку платежу;
- зазначення місця в якому повинен бути здійснений платіж;
- найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;
- зазначення дати та місця складання простого векселя;
- підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Що стосується найменування особи якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж, воно має складатися з організаційно-правової форми та власної назви. Найменування може бути повним та скороченим, відповідно до статутних документів юридичної особи.
Статтею 9 Закону України «Про підприємства в Україні»та статтею 27 ЦК УРСР, які діяли та були чинними на момент емісії векселю, передбачено, що юридична особа має своє найменування, у найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та інші) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) та інше.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про господарські товариства»найменування товариства повинно містити зазначення виду товариства, для повних та командитних товариств –прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості.
Нормами ст. 25 Закону України «Про господарські товариства»визначено лише дві форми акціонерних товариств –закриті акціонерні товариства (ЗАТ) та відкриті акціонерні товариства (ВАТ), на підставі чого, судом першої інстанції правомірно зазначено, що висновки, які містяться в рішенні Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.12.2002р. щодо аналогічності абревіатур АТЗТ та ЗАТ при визначенні організаційно-правової форми підприємства відповідача є передчасними, оскільки не можуть мати преюдиціального значення оцінюючі судження, зроблені судом при вирішенні іншої справи, ототожнюючи факти, встановлені цим судом, з їх юридичною оцінкою.
Згідно наданих статутних документів, розпорядження Донецького міського голови від 11.12.2000р. №1884, реєстраційної картки, господарським судом Донецької області встановлено, що найменування підприємства відповідача по справі –Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас», м. Донецьк, не змінювалося з моменту його реєстрації, як юридичної особи.
Юридичної особи, зареєстрованої відповідно до вимог законодавства України, з назвою АТЗТ «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас», м. Донецьк, яка зазначена як векселедержатель –не існує, що підтверджено довідкою Головного управління статистики у Донецькій області №22-1/148 від 01.02.2006р. та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №874072.
Юридична особа, відповідно до ст. 90 ЦК України, повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.
Господарським судом Донецької області правомірно встановлено, що найменування векселедержателя, зазначене у векселі, не співпадає ані з повним, ані зі скороченим найменуванням відповідача, зазначеним у його Статуті та інших правоустановчих документах, доданих до матеріалів справи. Ніяких змін організаційно-правової форми підприємства в зв'язку з реорганізацією не відбувалося.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що господарський суд Донецької області правомірно дійшов висновку, що спірний вексель було емітовано на користь неіснуючої юридичної особи, тобто щодо фактичної відсутності на вказаному векселі такого обов'язкового реквізиту як найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж, на підставі чого цей вексель не може вважатися абстрактним, безспірним та безумовним правовим зобов'язанням сплатити суму грошових коштів в розмірі 5629688 грн. 65 коп., оскільки невідомо, хто має бути отримувачем зазначеної грошової суми.
Господарським судом також правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на той факт, що спірний вексель був переданий за актом приймання-передачі від 02.08.2001р. саме відповідачеві, оскільки чинним законодавством України, яке регулює вексельні правовідносини, не передбачено обов'язковість оформлення актів приймання-передачі векселів, або створення зазначеними актами приймання-передачі певних юридичних наслідків.
Крім того, вексельне законодавство регулює відносини, що виникають виключно із векселя та не можуть бути підтверджені і обґрунтовані будь-якими доказами, окрім самого векселю.
Дефект форми векселю, а саме відсутність в ньому одного з обов'язкових реквізитів, відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»та ч. 5 ст. 21, ст. 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, тягне за собою правовий наслідок у вигляді втрати векселем сили (правового наслідку) простого векселя, як цінного паперу, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей на користь векселедержателю, оскільки вексель, як цінний папір, є формальним документом, а при відсутності одного з його реквізитів він втрачає силу векселя.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта», м. Кременчук Полтавської області правомірно задоволені господарським судом Донецької області, а причиною виникнення спору є дефект форми векселю, який виник через недотримання норм Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»при його емісії, а також безпідставне використання відповідачем прав векселедержателя.
Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не впливають на правомірність прийнятого рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2006 року у справі №44/142пн ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта-Донбас», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2006 року у справі №44/142пн залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2006 року у справі №44/142пн –без змін.
Головуючий Діброва Г.І.
Судді: Акулова Н.В.
Дзюба О.М.
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5 –ГС Дон. обл.;
Богомолова Ю.І