Справа № 221/4734/2012
В И Р О К
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
19.10.2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі :
головуючого судді Татаурової І.М.,
при секретарі Вавшко Н.С.,
з участю:
прокурора Соловйова О.В.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в приміщенні суду кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2, в період часу із 22.00 год. 10.01.2010 р. до 01.00 год. 11.01.2010 р., разом зі своїми товаришами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходилися в кафе «Шарлотта», що розташоване на розі вулиць Винниченко та Острозького у м. Вінниці, де відпочивали та слухали музику, вживаючи спиртні напої. Приблизно о 00.30-01.00год. 11.01.2010 р. ОСОБА_4 підсів за сусідній столик, за яким знаходилася його знайома ОСОБА_6 зі своєю подругою ОСОБА_7 та чоловіком ОСОБА_8 Побачивши що ОСОБА_8 одягнений у дорогий одяг i при ньому знаходяться коштовні peчi ОСОБА_4, маючи на меті корисливий мотив, запропонував ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 пограбувати ОСОБА_8, на що yci погодилися. Виконуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, заздалегідь розподіливши між собою ролі, ОСОБА_4 запросив до себе додому по вулиці Ленінградській 19/6 громадянку ОСОБА_6 iз ОСОБА_7 i ОСОБА_8 випити вина, де біля виходу з будинку залишилися очікували ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 Вживши частину спиртних напоїв ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_8 піти та купити ще вина, знаючи про те, що біля його будинку, згідно попередньої домовленості про пограбування, очікують його товариші. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виходили з під’їзду будинку №19 по вул. Ленінградській у м. Вінниці, то ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого викрадення майна, збили з ніг ОСОБА_8 та почали йому наносити удари ногами по тулубу, спричинивши цим самим фізичний біль. Під час побиття ОСОБА_8 вони, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, жадаючи виконання свого умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволоділи особистим майном останнього, знявши з нього: чоловічу шкіряну куртку, вартістю 3500 грн., білий з сірими полосами чоловічий светр, вартістю 400 грн., одну пару чоловічого взуття - туфлі коричневого кольору з лакованої шкіри, вартістю 500 грн., золотий браслет (15 грамів), вартістю 5 000 грн., а також заволоділи мобільним телефоном, марки «KAIQI»з двома ciм-картами: Київстар №098-5747889 та Лайф №063-7594337, за загальною вартістю 3 000 грн., гроші у cyмi 500 грн., а всього на загальну суму 12 900 грн.
Після ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном та грошима на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст. 186 ч.2 КК України, при вище вказаних фактичних обставинах справи, які встановлені в ході досудового та судового слідства визнав повністю, дав показання аналогічні викладеним в обвинувальному висновку. Просить суд суворо його не карати.
Враховуючи думку учасників судового розгляду, суд, відповідно до ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
При призначені покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину –підсудний вчинив тяжкий злочин, особу винного, а саме:
- по місцю реєстрації та останнього місця роботи характеризується позитивно (а.с.107, 182);
- раніше не судимий ( а.с.115);
- не перебуває на диспансерному обліку в психкабінеті та в наркологічному кабінеті Томашпільського районного територіального медичного об’єднання (а.с. 64,65);
- не перебуває на диспансерному обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка ( а.с.67) та наркологічному обліку у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «СОЦІОТЕРАПІЯ» (а.с.68);
- має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_11, 16.07.2007р.н. (а.с.108) та мати інваліда 3-ої групи (а.с. 184).
Обставинами, які пом’якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, те, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілого, який просить суд суворо підсудного не карати, а також те, що підсудний за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення та
попередження вчинення підсудним ОСОБА_2 нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, тобто виправлення підсудного можливе без відбування покарання, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, на строк в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його діяння, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України з покладенням обов’язків, відповідно до ст. 76 КК України.
Долю речових доказів по справі вирішено вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 18.11.2010р.(а.с.105-106).
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8, згідно вироку Замостянського районного суду м. Вінниці від 18.11.2010р. залишено без розгляду (а.с.105-106).
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, суд –
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю два роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місця проживання без дозволу кримінально –виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально –виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з’являтися для реєстрації в кримінально –виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити попередній –«підписка про невиїзд».
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: