ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
26.06.06 Справа № 7/64
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Дубник О.П.
суддів Орищин Г.В.
Якімець Г.Г.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Тріанон»№05/05 від 05.05.2006р.
на рішення господарського суду Рівненської області від 27.04.2006р.
у справі №7/64
за позовом Сільськогосподарського кооперативу (далі СГК) «Мир», с.Федірки
до відповідача ТзОВ «Тріанон», м.Рівне
про стягнення 210800 грн. збитків
за участю представників
від позивача –Довгий Б.А. –представник (дов. у справі);
від відповідача – Остапович І.А. –директор, Подиніногін О.В. –представник (дов. у справі).
Права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.Заяв про відвід суду не заявлено.
Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, змінено склад суду.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 27.04.2006р. у справі №7/64 (суддя Маціщук А.В.) задоволено позов СГК «Мир»до ТзОВ «Тріанон»і стягнено з відповідача на користь позивача 210800 грн. збитків, 2108 грн. витрат на державне мито та 118 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.2, 6, 7 ст.193 Господарського кодексу України, ст.526, ч.3 ст.538, ст.ст.615, 623 Цивільного кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про правомірність вимог позивача про стягнення 210800 грн. боргу з ТзОВ «Траінон»згідно договору купівлі-продажу №17 від 01.08.05р., так як останнім не доведено належним чином, що несплата позивачем 9800 грн. збільшення вартості ціни дизпалива за додатковою угодою від 11.08.05р. унеможливлює відвантаження вказаного товару, за який СГК «Мир»провів попередню оплату його початкової вартості.
З підстав, наведених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив рішення суду, як прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважаючи, що судом першої інстанції порушено умови змагальності сторін та не доведено вини ТзОВ «Тріанон»у не поставці товару за договором №17, оскільки позивачем не виконано договірні зобов’язання, а саме не проплачено загальну суму угоди, включаючи і суму по додатковій угоді від 11.08.05р., крім того позивачем не дотримано процедури досудового вирішення спору, передбаченої п.3.1 цього договору, тому дане судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує про те, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою належного виконання договірних зобов’язань (відправки дизпалива), зокрема, 29.08.05р. направив на його адресу факсограму про повернення коштів в сумі 214800 грн. та розірвання угоди №17 від 01.08.05р. за погодженням сторін; також вказує на те, що додаткова угода від 11.08.05р. не направлена на зміну зобов’язання щодо термінового перерахування коштів в сумі 9800 грн., бо термін оплати «не пізніше 01.08.05р.»вже минув, отже ця обставина не може бути підставою не поставки дизпалива позивачеві, тому доводи апелянта безпідставні і не підлягають задоволенню.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суд встановив:
01.08.05р. між ТзОВ «Тріанон»(продавець) та СГК «Мир»(покупець) укладено договір купівлі-продажу №17 шляхом обміну документами засобами факсимільного зв'язку, що не суперечить нормам ст.181 ГК України та ст.ст.205-208 ЦК України.
Згідно умов вищевказаного договору продавець зобов'язується відвантажити 60т дизпали ва по ціні 3580 грн. на загальну суму 214800 грн. протягом трьох календарних днів з моменту отримання попередньої оплати від покупця, який, в свою чергу, зобов'язується виконати попе редню оплату загальної вартості товару згідно з виставленим рахунком не пізніше 01.08.05р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, отримавши факсимільним зв'язком о 15-55 год. 01.08.05р. текст договору №17, 02 і 04 серпня 2005 року здійснив передоплату повної вартості товару згідно платіжних доручень №295 і №268, в яких призначення платежу зазначено «за дизпаливо зг рах 30 від 01.08.2005р.», а примірник цього договору у відповідності до ст. 181 ГК України повер нув відповідачеві також факсимільним зв’язком.
Тобто, товар відповідач мав відвантажити позивачу з 06.08.05р. по 08.08.05р. включно з врахування того, що оплата поступила на рахунок продавця лише 05.08.05р.
Крім того, 11.08.05р. сторонами укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору купівлі-продажу №17 від 01.08.05р., чого ними не заперечується, умовами якої погоджено збільшення ціни і, відповідно, загальної вартості товару, на 9800 грн., а решта умов договору №17 залишено без змін.
Суму, донараховану додатковою угодою №2 позивач не сплатив, оскільки відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань (не відвантажив товар у визначений договором №17 строк).
Також матеріалами справи встановлено, що відповідач повернув протягом жовтня-грудня 2005 року та у лютому 2006 року позивачу частинами 4000 грн. з одержаних від нього 214800 грн., що свідчить про намір не виконувати відвантаження товару.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України за умовами договору виконання кожною із сторін своїх зобов’язань не ставиться в залежність від правовідносин з іншими особами, і кожна із сторін має вживати заходи до виконання зобов'язання з врахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського.
Зобов’язана сторона вправі відмовитися від виконання лише у випадку неналежного виконання другою стороною обов'язку, що є необхідною умовою виконання (ч.7 ст.193 ГК України).
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3 ст.538 ЦК України).
Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що, оскільки, попередня оплата повністю виконана позивачем, з врахуванням того, що відповідач лише 01.08.05р. виставив рахунок позивачеві, на умовах договору №17, але після її одержання відповідач товар не поставив, тобто ухилився від виконання своїх зобов’язань в односторонньому порядку, що є недопустимим і дозволяє позивачеві відмовитися від виконання згідно ч.2, 6 ст.193 ГК України, доводи апелянта про неможливість виконати закупку товару у третьої особи та відправити без виконання позивачем умов додаткової угоди №2 (оплати 9800 грн.) не беруться судом до уваги, а позивач правомірно вимагає повернення коштів в сумі 210800 грн.
З огляду на викладене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а рішення суду слід залишити без змін.
На підставі вищенаведеного, керуючись 103, 105 ГПК України –
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 27.04.06р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.107 ГПК України.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Г.В.Орищин
суддя Г.Г.Якімець