Судове рішення #2572381
Справа №2-а-374/08

                                                                                                                           Справа №2-а-374/08

 

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

14 липня 2008 року                   Рокитнянський районний суд Київської області  в складі:

 

головуючого судді                                      Корбута В.М..

при секретарі                                  Божок Н.В.

з участю позивача                               ОСОБА_1.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення та поновлення строку звернення до суду, -

 

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1. звернувшись до суду з даним позовом, просив стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації ( далі- відповідач) на його користь недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за  2006-2007 роки у розмірі 3790 грн. та поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що він являється постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії.  Тому у відповідності до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому повинна виплачуватися щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати вказаної грошової допомоги. В 2006 - 2007 роках, він отримував щорічну допомогу на оздоровлення  по 120 грн. щорічно, що є  значно меншим розміром ніж це передбачено ст. 48 вказаного Закону. 26 травня 2008 року він звернувся до відповідача із заявою про виплату недоотриманих сум на оздоровлення. 27.05.2008 року він отримав лист від відповідача згідно, якого йому було відмовлено у виплаті недоотриманих сум на оздоровлення, в зв'язку з чим він  змушений звернутися з даним позовом до суду.

 

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. частково відмовився від своїх позовних вимог і просив суд стягнути з відповідача недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення тільки за 2007 рік у розмірі 2080 грн. Від решти позовних вимог він відмовився.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи не направив  в судове засідання свого представника, натомість надіслав до суду  лист від 25.06.2008 року, згідно якого відповідач позов не визнає та просить суд розглянути  справу  без участі представника відповідача.

Крім цього, відповідач надіслав до суду письмове заперечення  на позовну заяву від 25.06.2008 року в якому зазначає, що громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується щорічна допомога на оздоровлення із державного бюджету в порядку та розмірах, що встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року №936 та від 26.07.1996 року №836. Також в запереченні зазначено, що у відповідності до вимог чинного законодавства  не  передбачено видатків на проведення перерахунку раніше виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення. Відповідач вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, а тому  наполягає на відмові у задоволенні адміністативного позову у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України.

 

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити, а  клопотання відповідача про відмову у задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до суду залишити без задоволення виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  позивач ОСОБА_1 являється постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданим Київською обласною державною адміністрацією 10.08.2006 року.

Із довідки № 01-05-125 від 28.05.2008 року наданої відповідачем вбачається, що позивач ОСОБА_1., отримав щорічну допомогу на оздоровлення  в 2006 та 2007 роках - по 120 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Частина перша статті 9 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, одноразова щорічна допомога на оздоровлення постраждалим внаслідкок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України «Про державний бюджет України» на 2007 рік від 19.12.2006 року згідно, якого дія ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України за  справою № 1-29 /2007 року від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними) положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої,  частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини четвертої та частини сьомої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Виходячи із загальних засад приорітетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами та приймаючи до уваги Рішення Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року,  при виплаті  допомоги на оздоровлення слід керуватися ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції Закону, яка існувала до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, а не постановами КМ України від 26.07.1996 року за № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 20.09.2005 року за № 936 “Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на які посилається відповідач, що суперечать іншим нормам законів.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями  ч.4 ст.9 КАС України в тім, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином суд  приходить до висновку, що грошова щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1. виплачена відповідачем за 2007 рік є неправильною тому, що повинна була виплачуватися виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної компенсації на оздоровлення.

Згідно ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2007 року становить - 400 гривень на місяць, з 01.04.2007 року - 420 гривень, з 1.07.2007 року - 440 гривень, з 1.10.2007 року - 460 гривень. 

Враховуючи те, що позивачу було виплачено грошову допомогу на оздоровлення  28.08.2007 року, тобто коли розмір мінімальної заробітної плати становив 440 грн. на місяць, тому відпові-дач повинен був вилатити ОСОБА_1. грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік не 120 грн., а 2200 грн.( 440 грн. х 5). Таким чином, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача грошову домогу на оздоровлення за 2007 рік у сумі 2080 грн. (2200 грн.-120 грн.).

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відмови в задоволенні позову ОСОБА_1. про стягнення щорічної допомоги за 2007 рік з підстав пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинялась дія ст. 48  Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, що позбавляло можливості позивача належним чином звертатись до суду з посиланням на дану норму Закону.

У позивача виникло право на звернення до суду щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік тільки після 9 липня 2007 року, тобто після  винесення рішення Конституційного Суду України за  справою № 1-29 /2007 року, що ним і було зроблено, а саме позивач звернувся до суду 13.06.2008 року, коли річний строк зверенення до суду  ще не минув.

         Тому суд приходить до висновку про необхідність відмовити відповідачу у задоволені клопотання про застосування наслідків передбачених ч.1 ст.100 КАС України та задовольнити вимогу позивача про стягнення щорічної  грошової допомоги на оздоровлення  за 2007 рік.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.6, 9, 17, 18, 89, 99,100, 159 - 163, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19, 113 Конституції України, ст.ст.48, 62, 70 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(в редакції закону до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік від 28.12.2007 року),  Рішенням Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року, суд -

 

П О С Т А Н О В И В :

 

 Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

 

Стягнути з  Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації  на користь ОСОБА_1  недоотриману щорічну  грошову допомогу на оздоровлення за  2007 рік в сумі 2080 гривень.

 

Звільнити ОСОБА_1  від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

 

Звільнити  Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.7 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

 

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України.

 

 

 

 Суддя                                                                                                                               Корбут В.М.

 

 

 

                                                                                                

                                                                                                       Справа №2-а-374/08

 

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

14 липня 2008 року         Рокитнянський районний суд Київської області  в складі:

 

головуючого судді                                 Корбута В.М..

при секретарі                                          Божок Н.В.

з участю позивача                                ОСОБА_1.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення та поновлення строку звернення до суду, -

 

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні постанови у повному обсязі, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 160 -163, 167 КАС України,-

 

П О С Т А Н О В И В :

 Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з  Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації  на користь ОСОБА_1  недоотриману щорічну  грошову допомогу на оздоровлення за  2007 рік в сумі 2080 гривень.

Звільнити ОСОБА_1  від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

Звільнити  Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.7 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України.

 

 Суддя                                                                                                    Корбут В.М.

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація