Судове рішення #2572401
Справа №2-а-347/08

                                                                                                                                         Справа №2-а-347/08

 

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

2 липня 2008 року                                                                                                            смт.Рокитне

 

Рокитнянський районний суд Київської області  в складі:

 

головуючого судді                                    Корбута В.М..

при секретарі                                Тарасюк Н.О.

з участю позивачки                            ОСОБА_1

представника відповідача                  Скорик В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення, -

 

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом, просила стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації ( далі- відповідач) на її користь недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за  2007 рік у розмірі 2300 грн., посилаючись на те, що вона являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії.  Тому у відповідності до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй повинна виплачуватись щорічна одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати вказаної грошової допомоги. В 2007 році, вона отримала щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 100 грн., проте цей розмір є  значно меньшим  ніж це передбачено ст. 48 вказаного Закону. По питанню виплати недоотриманої суми на оздоровлення за 2007 рік, вона  звернулась до відповідача  в квітні 2008 року. Проте 16.04.2007 року отримала лист від відповідача згідно, якого було відмовлено в задоволенні її вимог, в зв'язку з чим вона  змушена звернутись з даним позовом до суду.

 

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 посилаючись на вищевказані обставнини, частково відмовиилась від своїх позовних вимог, а саме відмовилась від вимоги про визнання дій відповідача щодо відмови у виплаті їй суми щорічної допомоги за 2007 рік протиправними та відмовилась від стягнення з відповідача щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 100 грн. в зв'язку з тим, що ці гроші були їй виплачені. Останочно позивачка просить стягнути з відповідача щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 2100 грн.

Представник відповідача позов не визнав посилаючись на те, що позивачці ОСОБА_1  щорічно виплачується грошова допомога на оздоровлення із державного бюджету в порядку та розмірах, що встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року №936 та від 26.07.1996 року №836. Також  зазначив, що у відповідності до вимог чинного законодавства  не  передбачено видатків на проведення перерахунку раніше виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення. Крім, цього  вважає, що позивачкою пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, а тому  необхідно відмовити у задоволенні адміністативного позову у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України.

 

 

 

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  позивачка ОСОБА_1,  являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданим Київською обласною державною адміністрацією 21.01.1993 року.

Із довідки № 01-05-229 від 09.06.2008 року наданої відповідачем вбачається, що позивачка перебуває на обліку  в Управління праці та сорціального захисту населення з 01.03.2003 року, в 2007 році  позивачка отримала грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 100 гривень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Частина перша статті 9 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, одноразова щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України «Про державний бюджет України» на 2007 рік від 19.12.2006 року згідно, якого дія ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” яка передбачає право позивачки на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України за  справою № 1-29 /2007 року від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними) положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої,  частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини четвертої та частини сьомої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами та приймаючи до уваги Рішення Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року,  при виплаті  допомоги на оздоровлення слід керуватися ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції Закону, яка існувала до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, а не постановами КМ України від 26.07.1996 року за № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 20.09.2005 року за № 936 “Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на які посилається відповідач, що суперечать іншим нормам законів.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями  ч.4 ст.9 КАС України в тім, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином суд  приходить до висновку, що грошова щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 виплачена відповідачем за 2007 рік є неправильною тому, що повинна була виплачуватися виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної компенсації на оздоровлення.

Згідно ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2007 року становить - 400 гривень на місяць, з 01.04.2007 року - 420 гривень, з 1.07.2007 року - 440 гривень, з 1.10.2007 року - 460 гривень. 

Враховуючи те, що позивачці грошову допомогу на оздоровлення  виплатили 22.08.2007 року, тобто коли розмір мінімальної заробітної плати становив 440 грн. на місяць, тому відповідач повинен був вилатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік не 100 грн., а 2200 грн.( 440 грн. х 5). Таким, чином необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки грошову домогу на оздоровлення за 2007 рік у сумі 2100 грн. (2200 грн.-100грн.).

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відмови в задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення щорічної допомоги за 2007 рік з підстав пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки Законам України «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинялась дія ст. 48  Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, що позбавляло можливості позивачку належним чином звертатись до суду з посиланням на дану норму Закону.

У позивачки виникло право на звернення до суду щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік тільки після 9 липня 2007 року, тобто після винесення рішення Конституційного Суду України за  справою № 1-29 /2007 року.

Позивачка звернулась до суду в даним позовом 21.05.2008 року таким чином,  вона не пропустила річний строк звернення до суду за захистом свого права.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.6, 9, 17, 18, 89, 99,100, 159 - 163, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19, 113 Конституції України, ст.ст.48, 62, 70 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(в редакції закону до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік від 28.12.2007 року),  Рішенням Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року, суд -

 

П О С Т А Н О В И В :

 Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити.

 

Стягнути з  Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації  на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну  грошову допомогу на оздоровлення за  2007 рік в сумі 2100 гривень.

 

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

 

Звільнити  Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.7 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

 

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України.

 

 

 

 Суддя                                                                                                                                Корбут В.М.

 

 

 

                                                                                                                                         Справа №2-а-347/08

 

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

 

2 липня 2008 року                                                                                                            смт.Рокитне

 

Рокитнянський районний суд Київської області  в складі:

 

головуючого судді                                    Корбута В.М..

при секретарі                                Тарасюк Н.О.

з участю позивачки                            ОСОБА_1

представника відповідача                  Скорик В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

Зважаючи на складність у викладенні постанови у повному обсязі, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 160 -163, 167 КАС України,-

 

П О С Т А Н О В И В :

 

 Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити.

 

Стягнути з  Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації  на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну  грошову допомогу на оздоровлення за  2007 рік в сумі 2100 гривень.

 

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

 

Звільнити  Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.7 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

 

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України.

 

 

 

 Суддя                                                                                                                                Корбут В.М.

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація